Акіо спинився. Він впізнав ще одну дівчину яка на пляжі була поряд з Юкіме. Вона була зі світлим волоссям, небесно-блакитного кольору ще і з яскравими рожевими очима. Незвичайна по всім параметрам. Вона стояла поряд з Юкіме.
— Йоу, — привітався Акіо.
— Кірісу-чан. не звертай уваги, якийсь знайомий з уніку, — Юкіме махнула рукою. Голос стихав на останніх словах.
— Та та та, — прощебетала Кірісу.
Ці двоє виглядали як чисте Інь та Янь.
***
Акіо переможно підняв руки. Коли сестра закрила за собою двері. Його кров кипіла від очікування. Юкіме пообіцяла прийти.
Він спостерігав за мовчазною дівчиною, яка то і діло посміхалась що до неї ластився і пес і вередливий кіт.
Щось було в ній магнетичне. Акіо не в силах пояснити, але зачарованно спостерігав за Юкіме.
Акіо нерішуче похитав головою та обережно обійняв дівчину зі спини. Вона не чинила ніякого опору в цих діях. Він сподівався, що то від бажання, а не від безсилля.
— Просто підкажи, як я можу достукатись до твого серця, як.. — Прошепотів Акіо та заплющив очі. Почувався себе, наче у солодкому сні.