Повернутись до головної сторінки фанфіку: Земля мерехтливого вогню

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

    Асамі зацікавлено подивилась на Річарда. 

“Невзаємність то про нього? Вона що його відшила?” — подумала Таніяма. 

— Слухай… — почала Асамі, але Річард сам перейняв ініціативу.

— Я її знаю… Жінка з кам’яним серцем… — загадково мовив чоловік. 

    Асамі вперше відчула, як не розуміє або як мінімум відчуває непотрібність. схожу до Юджіо і Юджіро. Річард плавно направився саме до статуї, що стояла там.

— Без відповіді я скажу… — мовив чоловік, та провів тильною стороної доолі на постатуї, немов сльози протирав. 

— Шо… — з нерозумінням питає Юджіро.

— Ти вже повинен був звикнути, — зауважив Юджіо. 

     Асамі мовчки дивилась. схрестив на грудях руки. Річард наблизився та обережно торкнувся гарячими губами холодного каменю. 

    Різко спалахнуло сяйво. Перед чоловіком білим, а позаду скляна труна- темрявою. Асамі підскочила до місця де була труна, та підхопила дещо. Вона ж знала. що то те саме кільце.

Річард же бережно підхопив жінку. що з’явилась,як тільки світло зникло. 

— Ельміра?.. Ви?… — занепокоєно спитався Річард.

“Залишитись без кохання”, — Асамі прочитала на кільці і зневажливо фиркнула.

— Що там? — поцікавився Юджіо. 

— А? Нічого, — відповіла Асамі, швидко сховав кільце. 

***

     Крокували по коридору. Асамі не втрималась від жартів про найнебезпечніше угруповання.  Юджіо теж спокійно йде. навіть слухає деякі гуморески. Юджіро вимагає пояснення, а замість них отримує лише кумедні відповіді, або і взагалі потрапляє в капкани сарказму Асамі. 

    Ельміра шла тихо, в темно синій сукні, з прямокутним вирізом до декольте, з рукавами ліхтариками, які біля рукавів мали вільний крой. Чорне довге волосся сягало стеген, лоб прикривала рівна чолка, а темні очі опущені вниз. Вона чемно крокувала поряд з Річардом. 

— Перепрошую, мандрівники,а чи не підкажете ви нам шлях додому? — ввічливо звернувся Річард. 

Команда, о йшла попереду, спинилась. Переглянулись, де Юджіро та Асамі однозначно знизали плечима. 

— Ну-у, є варіант, — задумався Юджіо. 

— Не один квест, так інший, ці коридори слід назвати якось інакше, — жартома відмітила Асамі. Поки Річард очікував того самого варіанту.

     Асамі різко спинилась в сміху, коли позаду Річарда та Ельміри, побачила таємничу тінь з чорно білою маскою. 

    Ставлення автора до критики: Обережне