Повернутись до головної сторінки фанфіку: Земля мерехтливого вогню

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

    Юджіо не міг прямо біситись на те що Асамі зверталась частіше до нього як “охоронець”. Здавалось, дівчина це обов’язково колись припине. Хоча.можливо дарма уникал сили натяку. 

━ Чому вам не спадало на думку що я такий же загублений? ━ питає Юджіо.

— В такому костюмі? ━ Асамі скептично звернула увагу на його офіційно-діловий стиль. Який попри всі не реальні умови без стандартних процедур тримались, немов в перший день, все тільки випрасувано так ще і доведено до ідеалу. 

“Та що в ньому не так”, ━ Юджіо оглянувся і зробив жест, наче з плеча пилюку прибрав. 

Асамі розсміялась.

— Ню-ню, бізнесмени зазвичай знаходяться, а не губляться, ━ зазначає та.

“Що?” ━ Юджіо здивовано подивився на дівчину. 

━ А якщо ти і як кажеш міг загубитись, то ким ти був до цього? Яким чином ти потрапив сюди? ━ Асамі серйозно подивилась на чоловіка. 

━ Не пам’ятаю, навіть не можу сказати хто я? ━ збрехав чоловік, знизав плечима. 

     Асамі пильно подивилась на нього, але більше слова так і не мовила. 

***

    Взагалі, Юджіо сам не розумів чому задався цими питаннями, та чому захотів видати себе за загубленого. В будь-якому випадку, він все одно вимушен просто надати підказки, які від нього вимагає Загублена душа. 

━ А, ось навіщо тобі ці кільця жахів? ━ спитав Юджіо. 

Асамі знову розсміялась.

━ Пан Охоронець. з тією ж метою, що ви і брехали ━ покинути це місце, - відповідає дівчина, з очевидною іронією в тоні.

На зверненні Юджіо стиснув зуби. 

Стіна, яка слугувала дверима, в одному з проріз піднялась. 

━ О, нам туди! ━ Асамі клацнула пальцями. 

     Вона геть не вагалась проходячи в пітьму, що була та. Жахи,    Таніяма лізла за метою прямо до них. 

“Вона доволі хоробра”, – подумав Юджіо і пішов слідом. 

     Пітьма розвіялась у неясному світлі, та кімнаті де безліч проводів. Всі вони кудись вели, і вже цей напрям обрала відчайдушна  Асамі. 

     Перед ними постала величезна істота, яка немов сформована з цих проводів, а десь вони складались в темні отвори, які слабо нагадували рот та очі. 

     Асамі чомусь посміхнулась. 

“Та що з нею не так?” ━ подумав Юджіо, та шукав щось в кармані піджака.

    Ставлення автора до критики: Обережне