Кевін Дей

Ендрю Міньярд провів три роки в маленькому містечку у Флориді, намагаючись пережити втрату єдиної людини, яка змусила його відчути бодай що-небудь.

У якийсь момент Аарону вдається переконати його переїхати до Нью-Йорка, щоб почати жити заново.

головний герой:
я – оповідач, «син м’ясника з балтомора», гравець-фанатик.

[про роздвоєння особистості та новий погляд на добро/зло]

Ніл підняв голову і поглянув на кожного присутнього Лиса.

– Більшість із вас, напевно, не знає, що це означає, але - він подивився в очі Кевіну, – я народився з ім’ям Натаніель Веснінський.

Друг дитинства Кевіна ні з того ні з сього переводиться в їхню школу. Та Ендрю це зовсім не хвилює.

Чотири рази Ніл навчається бути платонічно близьким з деякими лисами! Єдиний раз, коли йому не потрібно навчатися!

Кевін Дей ненавидить Різдво, і ніхто крім нього, батька і мачухи не знає чому. Він хотів би, щоб усе так і залишилось. Проте після дивної ночі, яка змінила все, Кевін замислюється, що майбутнє може принести набагато більше, ніж він очікував. 

Натаніель з матір’ю біжить від батька 8 років, але мати помирає та він намагається вижити сам. Йому роблять пропозицію Лиси, але він тікає, та потрапляє до рук Ріко. Натаніель знов там де має бути…чи ні?

Ендрю під анастесьезіею дивиться як Ніл грає. И вирішує шо він повинен розібратися.

Просто смішний коротесенький фф за ідеєю із тік току (я її трохи змінила)

Безліч невдалих спроб незнайомців флірту

Після публічного оголошення Дея, що він буде грати за команду Лисів, Ріко відправляє Натаніеля вмовити Кевіна повернутись до Гнізда. На превеликий жаль Ріко, у Веснінскі інші плани.