Гербата
Оріджинали
16+
Гет
Міді
Запитуйте дозволу
  • Забороняю перекладати роботу російською
  • Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
Немає схованих позначок
сб, 09/30/2023 - 23:42
сб, 01/20/2024 - 18:51
191 хвилина, 38 секунд
Читачі ще не додали роботу у збірки
Навіґація

Імперія захлинається у бідності, крові й смертях. Ти зараз бачиш гарні сукні, а я пекло рабської праці. Ти їси найкращі страви та п’єш найрідкісніші вина, коли я йду по мертвим селам від безхліб’я. Ти спиш у м’якому та теплому ліжку, поки солдати вмирають на холодній землі. Я відкрию тобі очі та покажу справжнє обличчя Імперії.

 

Розділи:

Пролог

Світанок у місяці вересу відчувався спокійно, наче початок звичайного дня, але він був протилежним: імператорська земля матиме торбу лиха і мішок біди від сьогодні. Бабине літо скінчилося так само як і моя підготовка до помсти.  Брати й сестри по зброї збираються до почину перевороту Палацу.

Глава 1 – Повернення до столиці

Після зустрічі у Генерального радника, я вийшла з приймальної кімнати Палацу. Пройшовши кілька кроків, я помітила полковника імператорської гвардії. Щоб привітатися, я зробила невеликий кивок головою, але молодому чоловіку це не сподобалося.

Глава 2 – Прихована сторона

Це був гарний літній день. Як завжди, я проводила час у дворі Палацу зі своєю кузиною Анемоною. Ми гралися разом із нашими покоївками перед чаєм на ловранок. Зараз я розумію, що це був мій останній день, коли я розмовляла з моєю любою сестричкою, хоч і двоюрідною.

Глава 3 – Баба Мелашка

Коли я відкрила очі, перше що я побачила була темна стеля. Не розуміючи де я знаходжусь, я спробувала згадати останні події. Усе здавалося наче продовження дуже довгого сну. Вчора, як завжди, я гралася з Моною, а потім мене забрали незнайомі люди.

Глава 4 – Подорож

Це був перший раз, коли я їла страву не приготовлену в Палаці. Вона кардинально відрізнялася від того, що я звикла їсти. Бабуся Меланія посмажила звичайну картоплю з цибулею і морквою, але я ніколи не уявляла, що таке просте поєднання може бути настільки смачним.

Глава 5 – Спогади

Перші чотири дні були тихими. Погода була безхмарна та тепла, тому ми змогли ночувати на природі. Бабуся Меланія іноді давала нам дозвіл керувати возом, навіть трохи я спробувала. Особливо сподобалось Оресту, що тішило усіх, бо він припиняв говорити під час процесу.

Глава 6 – Листи

Я прокинулась надвечір від шуму на вулиці. Якісь дітлахи гучно грали в м’яча і звук було чутно через кватирку. Незважаючи на небажання вставати, я змусила себе піднятися й зачинити хвіртку. У лівій руці я все ще тримала свій щоденник, за читанням якого я заснула.

    Вподобайка
    0
    Ставлення автора до критики