Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Канон з фокалу Брюса Беннера.
Халк захищати…
Ця єдина думка тримає злість під контролем. Думка, натхненна Тоні, підтверджена Клінтгм і доведена до абсолюту Наташею. Він створений для захисту.
Халк захистив його. Халк вистрибнув назовні, коли в лабораторії сталася аварія. Халк врятував його і кілька десятків людей від руйнівної сили радіації, поглинувши її. Всю. Жодного зіверту назовні. Жодної жертви.
Вцілів навіть Брюс.
Халк рятував його. Халк рятував інших. Халк захищав життя тих, хто насмілився стояти пліч-о-пліч з велетенським зеленим монстром.
***
— Ти — не монстр, Брюс. — Бартон говорить, рубаючи кожне слово. Він не вміє в ніжності, і делікатність його не псує. — І Халк — не монстр. Трохи лячний, не без того… Але не монстр. Я бачив монстрів. Найчастіше вони тобі мило посміхаються, а потім вивертають мозок. І все це з усмішкою на весь писок.
Брюс знає, про кого він. Клінтів власний монстр вже мертвий, та сліди лишилися. Саме тому вони конструюють психо-блокатор. Звісно, по-науковому це зветься інакше, то Клінт зве це наконечником з приколом. Хай так, Брюсові байдуже. Головне — Бартон в безпеці від чергового гіпно-гівнюка.
Це теж — захист.
***
— Послухай, слова не важливі, головне — інтонація. — Наташа схиляє голову над рукою Брюса, проводить кінчиками пальців вздовж вен на внутрішньому боці зап’ястку. — Я можу говорити будь-яку маячню, хоч «Гей, дитинко, скоро сонце зайде», головне не сенс слів, а ось це.
Її пальці відбивають торкаються якоїсь точки на шкірі, від чого вздовж руки ніби проходить електричний струм. Рука, а за нею і все тіло, розслабляється.
— Китайська медицина? — Брюс намагається вдавати розумника, хоча думати може лише про те, які в неї прохолодні пальці — наче тримала в руках холодну склянку.
— Щось таке. Спробуємо? — м’яко усміхається одними кутиками чуттєвих губ. — В польових умовах?
Брюсові не страшно відпустити Халка поряд з нею. Бо поряд з нею єдина думка «Халк захищати» перетворюється на сенс буття.
***
— Клінта поранено! — голос Наташі звучить незвично, наче вона на межі істерики. — Приберіть цей довбаний дот!
Поранено? Холод ззовні вривається кудись в саме серце. На півшляху до доту — погляд вліво: дві темні постаті на білому снігу, і багато, багато, ба-га-то крові…
Халк трощити. Рознести купу бетону і заліза на пил і скалки, тіла всередині — на фарш, ліс — на друзки. Встати між БТР-ом і ними двома, під кулі — захистити.
БТР згорає від удару блискавки.
— Дякую. — Наташа з полегшенням видихає.
***
— Захисти мене! — подумки, в глибину підсвідомості, кричить Брюс. — Захищай мене щосекунди! Ти потрібен мені!
З темряви тягнеться знайома зелена долоня.
Халк захищати.