Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Часова петля на Титані. Доктор Стрендж закільцював час для Тоні Старка, аби той завадив Таносу пройти на Землю. Тоні сотні разів проживає 20 хвилин до моменту, коли Танос клацає пальцями.
20 хвилин.
Небо на Титані — хворобливе і криваве. Він ось-ось має з’явитися, виступити з просторового тунелю перед очима Стренджа.
Вкотре…
Тоні нервово стискає кулаки, балансуючи на купі летючих уламків. Він тихо їде дахом, раз-по-раз проживаючи цей безкінечний день на Титані, раз-по-раз програючи Таносу. Раз-по-раз спостерігаючи, як попелом розлітаються вони всі.
І малий...
15 хвилин.
Місяць звично падає на нього. Чорт забирай, він знову не встигає ухилитися, і тонни каміння тягнуть його по кам’янистій поверхні мертвої планети. Боляче, боляче. Боляче усвідомлювати, що вони знов не спинили Квілла. Чорт.
Знову…
10 хвилин.
Бік неймовірно болить. Цього разу, здається, лише розпороло шкіру. Це успіх, чи ще ні? Удар був, отже глобально нічого не змінилося. Позаминулого разу Танос його взагалі вбив, але він знову розплющив очі, балансуючи на тій проклятій купі каміння. Отже, якщо на Землі щось піде не так, вірніше, піде, як завжди… А піде, Камінь Часу в Таноса, тож…
Тож вони програють…
5 хвилин.
Хвиля наближається. Тоні відчуває її кожною клітиною свого тіла. Якщо він правий — наступного разу він просто пристрелить Зоряного Лорда до титанової бабці!
1 хвилина.
Удар. Квілла розносить вітром, мов оберемок сухохо листя. Дракс. Мантіс.
— По іншому бути не могло. — Стрендж. Бісявий чарівник, що став мало не рідним за цю сотню битв. Зараз…
— Містере Страк… Щось мені недобре…
Боляче. Боже, малий, чого так боляче?! Чого ти тут, ти ж мав бути вдома?! Звично тримає неможливо худе, і неможливо сильне тіло, що до останнього пручається смерті.
— Мені шкода, містере Старк, пробачте…
Тоні виє в голос, коли руки провалюються крізь оберемок попелу, що секунду тому був Пітером Паркером.
Знову. Вкотре. В сотий раз.
20 хвилин.
Тоні балансує на купі летючого каміння. Де ти, Квілле? Коли тебе вбити? Не зараз, тоді, коли Мантіс стрибне на плечі Таносу. Тоді він триматиме перчатку. Байдуже. Він має спробувати.
Танос виходить з просторового тунелю.
Відлік почато.