Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Пропущена сцена.
Таймлайн: 5 років між «Війною безкінечності» і «Фіналом».
Він знову падає в глибини власної свідомості. Кудись туди, де нічого не сталося, і він — лише Брюс.
Де ж ти, Халк?
Медитації, духовні практики, тонни заспокійливого — він був поруч, десь в мороці підсвідомості, готовий вистрибнути щосекунди. Нестримний, непереможний, лютий і страшний.
Він потрібен. Зараз. Тут.
То де ж ти, Халк?
Роки двобою, невидимого оку. Роки заперечення і спроб приборкати своє інше Я. Він був поруч, але зараз, коли він так потрібен…
Де ти, Халк?
Схований за тисячами внутрішніх стін, зламаний непотрібністю, зраджений, облитий презирством, відкинутий ненавистю. В мороці і темряві…
Розтрощена руїна, розбита і понівечена.
Ось ти де!
Сказав би хто Брюсові, що щастя — то знайти Халка… В тому мороці, в якому він сам тонув на Сакаарі…
— Ми спробуємо вжитися вдвох, ми зможемо, я обіцяю!
В мороці підсвідомості так тихо, так спокійно… Він поспить тут, сам, один.
Іди, Брюс, йди…
Забирай з собою цю силу, цю міць, цю непереможність і незнищенність.
Йди, Брюсе…
Халк спати...