Повернутись до головної сторінки фанфіку: Оповіді Тринадцяти королівств

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

Колись у древні темні віки, коли Тейрен Араньє був ще молодим, а Батько-Дракон не забув Хранителя Тейріона, дракони жили окремо від людей. Вони облюбували землі на півночі материка, що тоді були вкриті суцільними вересовими полями. Одного разу дракони захотіли, щоб з’явилася людина, яка розумітиме їх, яку вони завжди будуть раді бачити і приймуть як рівну собі, яка буде гідна оберігати землю драконів і правити нею.

Батько-Дракон почув прохання дітей і сказав: «Перша людина, яка ступить на нашу землю, буде рівною вам, хоч і не матиме магічних сил. Та перед нею розступиться полум’я, а вогонь драконів ніколи її не обпече».

А діва Наур, одна із сестер Фалівен і володарка вогню, додала: «Я ж створю для цієї людини особливий меч, аби всі знали, що ця людина рівна драконам і що дракони захищатимуть її та її нащадків».

І от на землі драконів ступила юна донька коваля Танівен — сильна, з довгими кучерями медового кольору і ясними карими очима. Вона тікала від чаклуна Кривавих Ілюзій Х’єссена, котрий хотів силою взяти її, а потім убити. Танівен не знала, що забрела до перших істот Тейрен Араньє, а чаклун не став іти далі, бо дракони пихатих чаклунів недолюблювали.

Перед здивованою Танівен з неба спустився золотий Батько-Дракон. Зчудована панянка не злякалася, бо дракон доброзичливо дивився на неї. Вона тільки попросила прихистку. А Батько-Дракон же сказав:

- Віднині, хоробра панянко, землі драконів — твої землі. Ти станеш тією, котру дракони поважатимуть і шануватимуть як рівну собі. Вогонь оберігатиме тебе й даватиме силу. Ні один дракон не посміє скривдити тебе, стане тобі другом і супутником, юна Алька Ріанне, осяйна королево.

І всі дракони, виблискуючи кольоровою лускою, щиро вітали Танівен. А діва Наур створила молодій королеві неймовірний меч, лезо якого ввібрало жар і нестримну силу вогню. Танівен вдячно прийняла меч Вогню. Діва Наур, поцілувавши дівчину наостанок, нарекла її Аранарією — полум’яною королевою. Благословенна драконами й поцілована панною Фалівен, Аранарія заснувала величне королівство Ардеванд, де дотепер живуть її нащадки — осяйні королі й королеви з династії Алькаріонів.

    Ставлення автора до критики: Обережне