Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Карусель, що оберталась у темряві, була схожа на дивний сяйливий клубок світла, її музика, що віддавала металевим скреготом, звучала моторошно та чужорідно у довколишній тиші. Все це трохи віддавало романами Стівена Кінга. Наче зараз з каналізації у хмарі червоних кульок з’явиться дивний клоун, аби з’їсти їх. Та з’явився не клоун — з’явився той, кого до цього самого моменту вони усі вважали своїм ворогом.
Він був одягнений в просту сорочку, піджак та темні джинси, його волосся було розпатлане, та й сам він виглядав втомленим. На його щоці, на місці, де Джек влучив у нього картою і пошкодив шкіру, все ще виднілася подряпина.
— О. Боже. Мій. — Меррітт здивовано видихнув. — Це неможливо! Я цього не передбачав! — продовжив він.
Ділан Роудс посміхнувся і розвів руки у сторони.
— Це було… справді дуже сильно, — визнав Деніел.
— Дякую, — відповів Ділан.
— О, і коли я сказав… про найрозумнішого хлопця у кімнаті…
— Тебе прийняли. Генлі.
Генлі витріщилась на нього з широко відкритими очима і ротом, і Деніел не стримав посмішки.
— У неї вперше відібрало мову!
— Що ж, матиму це за величезний комплімент, — сказав Ділан, нахилившись вперед, щоб потиснути Генлі руку.
Джек зненацька дуже зблід і став схожим на перелякану дитину.
— Ей, друже, пробач що надер тобі зад. Справді, — затинався він.
Ділан посміхнувся йому.
— Усе гаразд.
— Послухай, для протоколу… — Меррітт зняв капелюха, щоби почухати потилицю. — Я завжди у тебе вірив. На відміну від них. І я витратив стільки енергії, щоб утримати цих…
Генлі розсміялась, і Ділан посміхнувся.
— Меррітте, розслабся. Ти прийнятий!
— О, хвала Богові!
Ділан стенув плечима і підвів їх ближче до каруселі.
— Справжня магія, — пояснив він, — це взяти чотирьох сильних індивідуалістів та змусити їх працювати разом. Саме це ви й зробили.
Він знову повернувся до них і позадкував до каруселі.
— Отож ласкаво просимо. Ласкаво просимо до Ока.
Усі четверо Вершників здивовано та вражено зітхнули, коли зрозуміли, що саме означають ці слова. І потім, узявшись одне з одним за руки, вони застрибнули на карусель та пішли за Діланом до її центру, а після — вниз таємними сходами.