Повернутись до головної сторінки фанфіку: Збірка замальовок (ера мародерів та Гаррі Поттер)

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

Сіріус художник, а Ремус не вірить що хтось вважає його привабливим. Поки не знаходить альбом Сіріуса.

— Так ось… ось, як ти мене бачиш…

Ремус приголомшено дивиться на на малюнки.. себе? Він ніколи б не впізнав хлопця, що безліч разів зображений на сторінках.

Те, що він бачить у дзеркалі, зовсім не схоже на те, що намальовано на папері. Його обличчя, тіло, було зображено з різних ракурсів іноді чорно-білим грифельним нарисом, іноді - розквітаючим барвами ескізом, іноді й швидким чорнильним начерком.

У такому відображенні себе, навіть Ремусу його шрами не здавалися потворними. Якби Ремус малював себе, то місці шрамів він би залишив прорізи на полотні, лише так він би зміг передати те, що вони значать для нього,

Але у Сіріуса було зовсім не так.

Сіріус малював шрами так, ніби вони були узорами на його тілі, що так органічно впліталися в риси його обличчя, у вигини його тіла, які просто були частиною його самого.

    Поскаржитись
    Ставлення автора до критики: Обережне