вульфстари; укрреал ав; в темноті; PG-13

було написано для челленджу в тві «творчість проти темряви»

тв: укрреал 2022; блекаут; трохи pwp (PG-13)

---

Сіріус дивитися на Ремуса, який печатає так швидко, що, здається, клавіші на клавіатурі ось-ось повилітають.

Щелк.

Сіріус більше нічого не бачить. Разом із темрявою настала і тиша — нема більше ні звуку кулера комп’ютера, ні гудіння холодильника. Лише цокання годинника нагадувало, що він ще не втратив слух.

— Та блять. - Сіріус почув як його хлопець вдарив по столі.

— Чого ти, що воно ж мало зберігтися в хмарині.

Сіріус підійшов ближче і поклав руку на ремусове плече, воно було напружене як і весь Ремус.

— Так знаю, просто з цими відключеннями я взагалі нічого не встигаю. - він піднявся. - Піду візьму свічки, темно як в сраці.

Але Сіріус його не пустив, легко притримав, поклавши долоні на талію.

— А мені і так подобається.

Він розвернув їх так, що тепер Ремус був зажатий між ним і столом.

— Та що ти, правда? - хмикнув Ремус, він знав до чого це все йде.

— Так, не впускаю нових можливостей. - Сіріус прошепотів це в самі губи.

Вони цілувалися повільно, могли собі дозволити, по графіку в них було ще купа вільного часу до включення світла. І Сіріус знав як провести його з користю.

Його руки блукали тілом Ремуса. Повільно, ніби заново вивчаючи. Кожен вигин, родимка, шрам — все це вспливало в голові Сіріуса яскравим спогадом. Він опустився нижче, цілуючи шию, кожен раз віддаляючись, щоб Ремус не знав де саме буде наступний цілунок.

Коли Сіріус проводить язиком від ключиці до самого кутика щелепи, Ремус не витримує, хриплий стогін виривається з його горла. Вже через секунду він міцно хапає сіріусові руки і відводить їх в сторони.

— Мені здається, - він майже гарчить йому на вухо. - у ліжку буде зручніше.

Сіріусу двічі повторювати не треба, він може нічого і не бачить, але прекрасно чує.