Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Войцех прилаштувала його на корабель до свого друга — Піта-Піта — прибиральником. Берт вештався на “Сімох Дияволах” роки чотири десь, поки йому не набридло їсти прісне пюре з селери й пити корисні коктейлі з “купою вітамінів”.
Корабель колись був просто Залізним, а став Сімома Дияволами на честь жінок на його борту.
Кухарка, жінка Піта-Піта, прибиральниця верхніх палуб, безпосередня начальниця Берта й ще троє, яких хлопець згадувати не хотів, тримали багатотонну машину в поводах, у них як по струнці ходили й генерали, й рядові, й тим паче підлітки зі шваброю.
Сім Дияволів мав багато проблем, він іноді не заводився, барахлив, часто доводилося зависати на ремонтних станціях, але цю пташку берегли як зіницю ока, бо ще жоден завод не зміг повторити успіх предків. Вантажопідйомність.
Берт зазвичай під час перерви спускався майже до технічних приміщень і там, серед гуркоту та спеки, курив у курилці, кидався з механіками фразами. Хотілося стати кимось більш… корисним? Не звичайним прибиральником. Хлопець тоді думав так.
– Та цю залізяку я і так, і сяк, і догори низом, а вона не вставала ніяк! Поки зіньки не роззув, шо взяв не 1А, а деталь 1Аб, так гигикав…
Гумор на нижніх палубах був паскудним, але Берт зубоскалив.
– Затискач не той взяв, ех ти, довбоконю.
Берт трохи збагнув будівлю двигунів, усі ци шнури-проводи-труби, але якось не заладилося з механікою.
Сім Дияволів перевозив зазвичай військову техніку, перекидавав її сюди-туди. Хлопець встиг побувати в кабіні новомодних винищувачів, протираючи панель від пилу, побачити старі танки, що вийшли давно-давно з ужитку у розвинутих державах, вони прийшли наче з іншої епохи. Іноді траплялися замовлення й у кілька тисяч тонн холодильників чи інших меблів. А в розпал епідемії — кілотонн масок, антисептиків, серветок й інше.
Життя вирувало й вихрилося, й Берт сам не помітив, як у якийсь момент опинився за партою стрілецького училища.