Середина ХХІІ століття, новий період в історії людства. Катастрофи минулого майже знищили планету, однак нові правителі взяли все у свої руки, створивши спеціальні закриті міста, ізольовані одне від одного. Мешканці піддавалися тотальному контролю, історія була переписана, а мистецтво зникло, зокрема музика – таким чином влада намагалася відібрати в людей духовну свободу, що майже вдалося, якби не один прорахунок: те, чому судилося існувати вічно, неможливо знищити.
Сказати, що Ті була приголомшена – не сказати нічого. Наче вкопана, вона заклякла на місці, витріщившись на подругу. Серце, здавалося, пропустило удар і провалилося в п’ятки, а спиною пройшовся неприємний холодок.
«…і грім прокотиться хвилею жахною, стрясаючи землю і неба твердінь; Кара Перша з очима безодні воскресить собою Справедливість і поставить її на чолі, і возвеличена буде над усіма народами, і чутимуть глас її всі живі і мертві».
«Безумство поглине душі людські, і забуття їх зустріне, і меч підійме сестра на сестру; Кара Друга відродиться посеред хаосу і явить собою Вищий Порядок; і розсіяний буде хаос, і душі загублених віднайдуть спокій…»
Відгуки