Повернутись до головної сторінки фанфіку: Священний сніг

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

 

     Кай зітхнув. Рейсес вже якийсь час не з’являлась.

⟪Вона точно Богиня зими…Чи так…⟫

     Хлопець невдоволено похитав головою. Він нахмурив брови.

⟪Чому вона з’являється не тоді коли дійсно треба, а тоді коли вважає за потрібне…Для Богині вона..егоїстична…Га?⟫ 

 

     Кай швендяв по туманому простору поряд із храмом. За увесь цей час, здавалось Рейсес і пальцем не ворохнула. 

     Кай махнув ногою наче ударив уявного м’яча і  підійшов до вівтаря, схожого до того, де зазвичай моляться люди. Склавши руки, заплющив очі і сам возносив свої молитви і щирі прохання про дпомогу. 

     Почувся грохот. Кай різко розплющив очі. Перед ним піднімались на ноги дві дівчата, схожі як дві краплі води. Як тільки вони піднялись, встали взявшись за руки, але вільні протягували в сторону, наче вітально. 

— Ми прибули аби допомогти хранителю храму, — в унісон сказали дівчата з ніжними голосами. 

    Кай здивовано подивився на дівчат з хвилястим пишним волоссям, схожим на бірюзове по кольору, з такого ж кольору очима. Він присягався, що статура дівчат ідентична, в його очах їх відрізняла хіба що заколка:: та що стояла справа від нього мала фіолетову сніжинку з боку, а та що по ліву руку — синю. Вони були в юкатах темних схожих кольорів під заколки фіолетова і синя.

— Я перепрошую. — тихо почав Кай. — Ви хто? 

— Я Ранко,— привітно з дружньою посмішкою сказала дівчина у фіолетовому кімоно.

— Я Ранка, — так само сказала дівчина в синьому і провела рукою так, наче кореслила півколо. 

    Кай хлопнув у долоні. 

— Це вже добре… я Отономія Кай, — обережно представився він. 

***

    Загадковий силует жінки вже вдруге все з’являвся поряд з храмом лише тоді. коли вітер зі снігом нестерпно посилювалася. 

 

— Схоже на Юкі-онну, – змовницьки мовила Ранко.

— Та ні… Справжню Юкі-онну давно ніхто не бачив, — заперечила Ранка. 

— Та кажу ж то справжня, бо казали що вона знову з’явилась, — майже пошепки додала Ранко. 

 

    Кай спинився і відклав сузу. 

⟪Якщо вона Юкі-онна, хіба вона не могла мене вбити. Хоча їх описують як неземних красунь і я би таке запам’ятав…Але так все це дивно…⟫

    Кай похитав головою. Він подивився на небокрай.

⟪Наступної хуртовини я не дам тобі втекти таємнича незнайомка⟫

 

    Ставлення автора до критики: Обережне
    Надіслав: Nefuri_Yo , дата: нд, 03/03/2024 - 10:37