Мо Жань відчував, що вибрати Чу Ваньніна на роль свого Вчителя було величезною помилкою, аж надто різними вони здавалися. Якщо один усією своєю сутністю нагадував кота, то інший – скидався на дурного пса, який тільки і може, що виляти хвостом і пускати слину. Мо Жань споконвіку був переконаний у тому, що собакам належить водитися лише з собаками. Наприклад, його старший брат-наставник, красивий і покірний, наче милий японський шпіц, міг би стати ідеальним партнером. Про такі союзи ще кажуть, що вони благословенні самими небесами. Утім, після своєї смерті й відродження, після двох минулих життів, тим, кого він щоразу повертав до свого лігва, ставав саме нестерпний білосніжний Вчитель-кіт.



Показано 1 - 2 зі 2



Залишусь з тобою назавжди, якщо ти дозволиш

Є Вансі, Наньґун Си
Запитуйте дозволу
  • Забороняю перекладати роботу російською
  • Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах

Незважаючи на незначні рани на обличчі, вспороте передпліччя лівої руки та втому, Є Вансі буквально світилася щастям.

 

Відтають мрії, що загинули в лютий мороз

Мо Жань
Рефлексія, Холод
Щасливий фінал
Тільки покликання
  • Забороняю перекладати роботу російською
  • Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах

Моїй любові до снігу та жаньванів

«Подбайте про мене», ‒ у момент відчаю прошепоче грішник.

Крізь темряву проб’ється золоте світло, й посеред вкритої снігом пустелі розквітне хайтан.




Упс.. такого ще не написали.