Увесь тиждень Гаррі почувався некомфортно й трішки нервував. Юнак був упевнений, що на нього витріщалися абсолютно всі. Це була зовсім інша увага, ніж зазвичай.
Очі Гаррі широко розплющились за окулярами. Руки були схрещені, і юнак відчував, як пальці сильно впиваються в біцепси. Невиразно здивувався, чому так нервує.
Коли Гаррі нарешті зрозумів, де він знову знаходиться, перше, що помітив, була абсолютна тиша в кімнаті. Охопило раптове почуття приниження, і хлопець незграбно сів, намагаючись ігнорувати усміхнене обличчя Драко, яке вимальовувалося перед ним.
Наступного ранку Пенсі направлялася до вітальні Слизерина, усе ще намагаючись зав’язати волосся в хвіст, коли у своїй чорній мантії на неї несподівано накинувся Забіні.
— Ти бачила Драко? — швидко запитав юнак. Дівчина звела на нього брову.
— Слухай, Ґрейнджер, я вже сказала, яку вигоду шукала в цьому. Яким би неймовірним тобі це не здавалося, у слизеринців є друзі, і Драко — один із моїх. Я лише намагаюся зрозуміти, яку вигоду з цього шукаєш ти?
Відгуки