Французькі поцілунки мали дуже глибокий вплив на стосунки двох людей.
Принаймні так думав Гаррі наступного тижня після заданого йому виклику.
Він вважав, що в нормальних стосунках французький поцілунок можна вважати великим кроком. Згодом дозволяється бути відкрито романтичними, щоб інші могли бачити, ви можете триматися за руки, крокуючи коридором, нишком цілуватися в перервах між уроками, і не соромитися цього, і не піклуватися про те, що подумають інші.
Очевидно, це було не те, що Гаррі та Драко збиралися робити, і ґрифіндорцю швидко довелося позбутися нудотного уявлення про те, як він і слизеринець ідуть, стрибаючи коридорами та тримаючись за руки. Для них ситуація повинна була вирішуватися… Ну, справді делікатніше.
Вони не могли ігнорувати один одного, це було очевидно. Не могли цього зробити протягом останніх п’яти років, і точно не зможуть почати зараз. Крім того, не сваритися було рівноцінним до того, щоб визнати факт: їм некомфортно в присутності один одного. Це означало ненавмисне визнання поцілунку, і за мовчазною згодою весь шостий курс поводився так, ніби на вечірках нічого не сталося. Вони були просто хорошими маленькими учнями, які сиділи у своїх кімнатах і навчалися тими суботніми вечорами. Тож протягом тижня нічого не згадувалося про події між Гаррі та Драко, а це давало поштовх на продовження їхніх суперечок. Однак аргументи юнаків помітно змінилися.
По-перше, кулачний бій, який вони нещодавно відкрили, більше не практикувався. Очевидною причиною цього було те, що хлопці просто не хотіли торкатися один одного.
Зовсім.
Тож вони дотримувались яскравих обзивань і тощо, як вони робили протягом перших п’яти років знайомства.
* * *
— Я його ненавиджу, — оголосив Гаррі того вівторка після різкого коментаря Мелфоя. — Мерлін, я його так ненавиджу! Чому він має мене так дратувати? — юнак опустився на диван у вітальні Ґрифіндору, похмуро схрестив руки й спохмурнів.
— Не дозволяй йому діставати тебе, Гаррі, він того не вартий, — лагідно сказала Герміона, сідаючи на диван поруч із ним. Парубок кинув на дівчину недовірливий погляд, дуже намагаючись не говорити про вечірки, про які-не-будуть-згадувати-під-час-тижня, і натомість зробив похвальну спробу передати проблему телепатично. Ґрейнджер проігнорувала його.
— Тому що в нього шило в дупі, — насупився Рон, — і ти не робиш нічого кращого, Герміоно, з усіма своїми маленькими викликами, — ну, це каменюка в її город. Зараз вони збиралися про це поговорити.
— Я не задавала виклики, Роне, — відповіла дівчина, відкидаючи волосся з плечей, — лише сказала, що Гаррі, як ґрифіндорець, повинен мати сміливість виконувати їх до кінця. Це не моя провина, що сміливість… Не дуже притаманна йому. Гаррі.
— Не дуже притаманна? — повторив Поттері. — Вони зовсім не адекватні. Ненавиджу це! Я йду щотижня, боячись, що буде далі, — Герміона захихотіла, але швидко замовкла, коли Гаррі зиркнув на неї. Візлі задумливо глянув на камін.
— Тоді чому ти продовжуєш ходити? — тихо запитав він, тягнучись до сумки, щоб дістати підручник з чарів. — Я маю на увазі, що тебе ніхто не змушує.
Гаррі почервонів.
— Ну, мені треба йти, чи не так? Якщо я відступлюся, Мелфой переможе.
— І що він виграє?
— Перемогу… Ну… Просто перемогу. Це змагання, як і все, що ми робимо, — гірко сказав Гаррі.
— Це просто дурниця, — сказала Герміона. Вона на секунду замовкла, перо зависло над її пергаментом, а потім записала назву свого есе, над яким працювала. Поттер спохмурнів, а потім засунув усі свої книжки назад у сумку.
— Я зараз не можу робити домашнє завдання, — пробурмотів він, підводячись і закидуючи сумку на плече.
— Гаррі, це есе про зілля має бути завтра! Не менше 14…
— Я зроблю це пізніше, зараз не можу зосередитися, — перервав юнак Герміону. — Ми побачимось пізніше, — піднімаючись сходами, Рон зітхнув і подивився на Герміону.
— Знаєш, це твоя провина, — Герміона гмикнула перед тим, як повернутися до свого есе.
— Гаррі великий хлопчик. Я впевнена, що він зможе з цим впоратися.
* * *
Настав суботній ранок, який викликав у багатьох шестикласників Гоґвортсу тривогу. Більшість, насправді, були просто схвильовані, перебуваючи в запаморочливому очікуванні нічних подій. Кілька інших боялися ночі, у їхніх шлунках утворювалися грудки свинцю, а день все ще тягнувся. Драко знадобилося ще півгодини, щоб упіймати снітча на тренуванні слизеринців із квідичу того ранку, тому що просто не міг зосередитися. Із кожною годиною кількість хитрих поглядів однокурсників лишень збільшувалася.
Крокуючи до Великої зали на вечерю, він побачив Террі Бута, який посміхався йому. Коли він повертався повз гафелпафський стіл, Захаріас Сміт справді хрипнув у свій напій, явно приховуючи посмішку. Усе це без кінця дратувало Драко. У минулі роки ніхто не наважився б так сміятися з нього. Але після того, як його батька заарештували та зганьбили ім’я Мелфоїв, усе змінилося. Блондин зробив чудову роботу, утримуючи місце на своєму факультеті та навіть серед інших студентів, але було очевидно, що люди боялися його набагато менше.
Справді, подумав він, можна подумати, що люди боятимуться більше, бо його батько був смертежером. Станьте на шляху Драко, і він може нацькувати на вас Темного Лорда.
Це подарувало хлопцю досить кумедний образ Волдеморта на повідку, який женеться за гумовим м’ячем.
Почуваючись трохи краще, він продовжив свій шлях назад до вітальні, майже не звертаючи уваги на обличчя Менді Броклхерст, яке осяяло мрійливою усмішкою, коли він проходив повз неї.
* * *
Гаррі докладав усіх зусиль, щоб зберегти надію протягом дня. Він думав, що в якийсь момент усі втомляться спостерігати за ним і Драко. Справді, це не було так, ніби вони були єдиними цікавими людьми, за якими слід спостерігати, або що вони взагалі були настільки цікавими. Минулого тижня ґрифіндорець точно не заперечував, коли дивитися, як Пансі показувала груди. Можливо, щось подібне повторилося б, і люди забули б про нього.
Це знову сталося, але в дивній комбінації. Джастін змусив Герміону зробити це, тож Гаррі не спостерігав, соромлячись своєї подруги. Хоча насправді, як помітив, дівчина, здавалося, не дуже й заперечувала. Складалося враження, ніби перебування на цих вечірках дозволяло кожному показати свою сторону, яку зазвичай приховували. Ніби були у власному світі й могли діяти так, як їм заманеться.
Гаррі обернувся, щоб спитати Рона, що він думає про це, але рудоволосий хлопець усе ще дивився на Герміону, яка знову застібала ґудзики на сорочці, коли безтурботна усмішка осяяла її обличчя, а щоки почервоніли. Поттер усміхнувся й повернувся в коло, ще раз подумавши, що, можливо, ця ніч буде не такою вже й поганою.
Тому він був дуже розчарований і більш, ніж трохи здивований речам, які відбулися протягом ночі.
Першим сюрпризом стала Ханна Еббот. Сором’язлива, тиха, приємна Ханна Еббот, яку Гаррі не дуже добре знав, але завжди вважав милою. Вона справді кинула виклик Драко, і білявий хлопець глянув на неї, весело звів брову й обрав виклик.
Однак, мабуть, цю дівчину не можна було сприймати як належне.
Задумливо стиснувши губи й насупивши брови, вона сказала виразно:
— Ну… Гаразд, Драко, — і юнак пирснув, коли вона назвала його ім’я. — Я змушую тебе… поцілувати… — тут вона замовкла й глянула на Гаррі, який був упевнений, що цим прямо показує, як сильно він не хоче брати участь у цьому виклику. Ханна зітхнула й злегка потрясла своїми білявими кучерями. — Ні… Ні, це не те, що я хотіла сказати. Драко, я змушую тебе ще раз по-французьки поцілувати Гаррі, але ви обидва повинні бути без сорочок.
Обидва хлопці негайно запротестували.
— Це нечесно! — почав Гаррі. — Це його справа, а не моя, ти не можеш наказувати мені зняти сорочку! — Ханна схилила голову набік, розмірковуючи над цим.
— Це слушна думка, — сказала Парваті, — а їй не має бути дозволено це робити?
— Ні, ні, їй категорично заборонено це робити, — урвався Драко, насупившись. — Я відмовляюся брати участь у такому.
— У тебе немає вибору, Мелфой, ми обговорюємо ситуацію Гаррі, — відповіла Парваті. Блондин гнівно схрестив руки, усе ще глузуючи.
— Ну, дивись, — пробурмотіла Пансі, спираючись підборіддям на руку й відверто нудьгуючи, — ми граємо в правду чи виклик, правда? А Драко й Поттер повинні поцілуватися без сорочок. Я кажу, що це так, адже неважливо, це виклик Поттера чи ні, він сам бере участь.
— Ні! — крикнув Гаррі.
— Мені це підходить, — посміхнулася Парваті, поділившись поглядом із Лавандою.
— Ні-ні-ні! Це не так!
— Тоді гаразд, виклик такий. Я кажу Драко та Гаррі по-французьки поцілуватися без сорочок, — радісно посміхаючись, заявила Ханна.
— Я цього не робитиму!
— Ой, заткнися до біса, Поттере! — Мелфой майже гаркнув.
— Чому б тобі не піти… — парубок затиснув рота рукою, перш ніж встиг вимовити решту речення, але Драко все одно усміхнувся йому.
— Тобі не треба цього приховувати, Поттере, усі знають, що тобі справді подобається цілуватися зі мною.
— Ага, приблизно так само, як і сподобалося битися з тим василіском.
— Менше балачок, час! — пронизливо перебила Ханна. І саме тоді Гаррі вирішив, що Ханна Еббот більше не мила.
* * *
Було жахливо соромно розщіплювати всі ґудзики на сорочці, коли на це дивилися ще двадцять п’ять людей. У Гаррі затремтіли пальці, і він поспішно розстебнув сорочку, ледь не зірвавши при цьому краватку. Драко йшов набагато спокійніше, повільно й обережно розстібуючи кожен ґудзик, і дюйм за дюймом відкриваючи свою бліду шкіру. Юнак залишився повністю топлес, оскільки квапився, безпорадно дивлячись на іншого хлопця, поки той солодко бавився.
— Поквапишся, Мелфой? — нарешті роздратовано запитав молодик, коли блондин струснув із себе сорочку й обережно почав її складати. На ньому все ще була краватка, і він звів брову, усміхаючись на явно розпашілого від сорому парубка.
— Боже, Поттере, нам не варто поспішати. Я б сказав, що це прелюдія для одного ґрифіндорця, — Гаррі закотив очі.
— Хоч би що, Мелфой. Можливо, ти захочеш продовжити це, але з тобою я прагну закінчити якнайшвидше, — сказавши, він швидко поповз через коло до хлопця. Слизеринець насупився й відкрив рота, щоб відповісти, але Поттер уже був біля нього, схопив за краватку й притягнув до себе, щоб міцно притиснутися губами до губ.
— До біса, Поттере, ти намагаєшся зробити мене таким же сліпим, як і ти? — насупивши брови, простягає руку й знімає окуляри, відкинувши їх кудись убік. Юнак лиш кліпав очима. — Твої дурні окуляри ледь не викололи мені очі! — знову кліпнув, і саме тоді Драко помітив його очі. Неприємно від того, наскільки пронизливими вони здавалися, коли не були захищені склом. Він підвівся, намагаючись відсуватися, але краватка все ще була в кулаці Гаррі. — П-Поттер… — пальці стиснулися на грудях парубка.
Гаррі злегка похитав головою, по спині пробігла хвиля приємного тремтіння, коли нігті партнера пошкрябали його шкіру. Не вагаючись, він знову нахилився вперед, уже заплющивши очі, і ніжно поцілував Драко. Це був не схожий на жодний їхній поцілунок, яким ділилися досі, і Мелфой здригнувся, трохи відхилившись назад. Парубок стежив за його рухами, обхопивши блондина за шию, щоб підтягнути ближче. Обидва хлопці здригнулися, коли їхня оголена шкіра вперше торкнулася, а Драко піддався легкому доторку язика ґрифіндорця й відкрив рота.
Усе повторилося, як і минулого тижня. Гаррі дозволив почуттям охопити його, затьмаривши розум і зігрівши щоки. Відчув, як Драко підвівся й став на коліна, і спробував слідувати за ним. Однак слизеринець не дозволив, натомість використав перевагу висоти, щоб імпульсивно провести руками по густому волоссю Поттера. Відчув, що воно несподівано м’яке, і ще більше заглибив пальці, відкидаючи голову парубка назад, щоб отримати кращий доступ до його рота. Ґрифіндорець дозволив юнаку робити те, що той хотів, соромлячись відчуття, коли їхні язики сплітаються одне з одним. Сила, із якою тримав краватку, поступово послабшала, поки рука повільно не впала й не залишилася на підлозі позаду, утримуючи вагу тіла, а Драко продовжував штовхати його назад. Рука, якою він обхопив шию блондина, опустилася, пробігаючи вгору та вниз по трохи спітнілій спині хлопця. Молодик здригнувся й вигнувся в бік Гаррі, і той нарешті зміг піднятися на коліна. Він запустив руку в шовкове волосся юнака й смикнув.
Голова Драко відкинулася назад, а рот Гаррі припав до вигину між шиєю та плечем партнера. Він провів язиком по шкірі, відчуваючи легкий смак солоності від поту, що накопичувався. Блондин заплющив очі ще сильніше, ніж раніше, і несвідомо випустив тихий, гортанний стогін, коли парубок легенько прицмокнув.
Звук долетів прямо до паху Поттера і викликав кілька зітхань у колі. Проте Гаррі або проігнорував їх, або просто не почув, оскільки його світ був зведений лише до нього самого та шиї хлопця, яку зараз посмоктував.
Голова знову піднялася, його губи знайшли рот партнера, язики люто боролись, намагаючись домінувати один над одним. Поттер на секунду відірвався, важко дихаючи, перш ніж знову притулитися до набряклих сусідніх губ. Руки Драко опустилися з волосся й лягли на парубкові плечі, перш ніж одна рука обхопила шию, а друга спустилася вниз по грудях. Тоді він штовхнувся, і Гаррі нарешті поступився, втратив рівновагу, впавши назад, поки його голова не вдарилася об землю. Слизеринець упав на нього, а потім вони стали клубком рук і ніг, які намагалися знову випрямитися.
— Ай! До біса, це боляче! Що, на бога, ти намагаєшся творити, Мелфой? — юнак задихався, обмацуючи потилицю в пошуках шишки, яка, був упевнений, там з’явиться. Знову вилаявся, перш ніж розплющити очі й втупитися в трохи розмиту фігуру над собою. Примружившись, раптом згадав, що раніше його окуляри відкинули. Здавалося, Драко дивився на нього в цілковитій розгубленості, однією рукою тримаючи власне тіло над Гаррі, а другою потираючи свою шию.
— Ти присмоктався до моєї шиї, Поттере? — нарешті запитав, недовірливо дивлячись на хлопця. Той миттєво почервонів і відвів погляд.
— Е-е… — він шукав, що сказати, перш ніж знову зустріти погляд Драко. — А невже тобі не сподобалося?
— Ні. Звичайно ні! — вигукнув Драко, повністю відштовхнувшись від хлопця й обернувшись, щоб знайти свою сорочку. Гаррі повільно сів, потягнувшись до окулярів, не зводячи очей з блондина.
— Я думаю, тобі сподобалося.
— Із чого ти це взяв? — усі навколо мовчали, спостерігаючи за суперечкою, наче це був тенісний матч, поглядаючи на тих, хто сперечався.
— Не знаю, Мелфою, — відповів Гаррі, знову одягаючи сорочку й починаючи застібати ґудзики, — може тому, що ти стогнав і, очевидно, добре проводив час, — він самовдоволено посміхнувся, коли Драко замовк на долю секунди.
— Ну, мабуть, твій слух такий же поганий, як і зір, Поттере, — сухо сказав, перев’язуючи краватку й люто дивлячись на хлопця.
— Ні, справді, Мелфою, ти справді стогнав, — сказала Герміона, виглядаючи схвильованою та запамороченою.
— Замовкни! — люто огризнувся Драко, його обличчя почервоніло. — Тебе ніхто не питав, бруднокровка!
— Не називай її так, Мелфой! — закричав Рон.
— Давай, Візлі!
— Добре, добре! — перебила Пансі. — Досить! Назад на свої місця. Знаєш, це ще не кінець ночі, — глянувши один на одного, Гаррі та Драко повернулися на свої місця в колі, а Візлі просто спохмурнів.
* * *
Другий сюрприз для Гаррі за ніч був від Невіла. Хлопець звернувся до нього під час своєї черги, і юнак вирішив, що, по-перше, це був Невіл, і він міг довіряти йому, оскільки Лонґботом не поставить жодних небезпечних запитань, а по-друге, вони з Драко вже виконали свою справу вечора, тому безпечно буде вибирати правду.
Чи ні.
— Гаррі, правда чи виклик? — спитав Невіл, усміхаючись іншому хлопцеві.
— Ем… — Гаррі зробив паузу, обмірковуючи. — Правда, мабуть, — невинно всміхнувся у відповідь.
Проте Невіл злегка насупився.
— Гм… Ну, Гаррі… Ти… Любиш цілувати Мелфоя?
Поттер завмер, і його очі розплющилися.
— Е-е…
Відчайдушно хотілося сказати «ні», що він ненавидів це, що ніколи більше не хотів відчувати нічого такого огидного… Але, оскільки вони були відьмами та чарівниками, які грали в «Правду чи виклик», був аспект, який відмінний від звичайних правил. Треба було сказати правду. Щира правда й тільки вона. Складалося враження, ніби кожен гравець сьорбнув сироватку правди перед початком, але це було не так. Ніхто не міг насправді пояснити, чому все так працювало; можливо, це стосувалося магічної енергії в Гоґвортсі, але було буквально неможливо збрехати у відповідь на питання.
Таким чином, Гаррі був змушений відповісти.
— Ну… Справа… Не в тому, що я люблю цілувати Мелфоя, — затинаючись, промовив він, — мені просто подобаються поцілунки! — почервонів, коли ці слова злетіли з його вуст. — Маю на увазі… Просто намагаюся ігнорувати, що це він… — блондин спохмурнів із іншого боку кола. — І я більше зосереджуюсь на самому поцілунку. Він непогано цілується, насправді… — після цього Гаррі замовк і яскраво почервонів. Не мав наміру бовкнути останнє.
Драко посміхнувся.
— Тож, хто тепер насолоджувався чим?
— Біс би тебе побрав, Мелфой.
* * *
Третій і останній сюрприз вечора був сюрпризом не стільки для Гаррі, але й для всіх, і, як прямий наслідок цього, чимало людей не з’являлися на наступні суботні вечірні ігри, боячись за свої власну невинність.
Виникло все наче нізвідки, і це придумала Міллісент. Настала черга Террі, і він вирішив вибрати виклик, і оскільки залишився останнім на цей вечір дівчина вирішила закінчити все з тріском.
І хоч попередження було, люди, на яких воно було спрямоване, не звернули уваги.
— Бут, твій виклик… — масивна дівчина оглянула коло, шукаючи дівчину, яка відповідала б її потребам. — О-о, Парваті, — Парваті запитально підвела очі. — Бут, твій виклик задовольнити Парваті.
Тепер Гаррі, у всій своїй наївній невинності, насправді не був упевнений, що це означає, доки Парваті не скинула нижню білизну й сіла орлом у крісло, а голова Террі не зникла під її спідницею. Після цього парубок сів і, широко розплющивши очі, дивився на те, що відбувається.
Щоки дівчини почервоніли, коли вона закинула голову назад, її дихання було часте. Гаррі глибоко вдихнув, дивлячись на неї, і кожен м’яз його тіла напружився. Із якоїсь причини погляд впав на Драко навпроти, і він помітив, що блондин пильно дивиться на Парваті. Його рот усе ще розпух від їхнього попереднього виклику, і юнак відчув, що дихання стає уривчастим, коли швидко перевів погляд на Патіл. Але йому було незручно дивитися на неї, тому натомість обернувся, щоб поглянути на Рона. Однак це виявилося поганою ідеєю, коли побачив, що його друг пильно дивиться на дівчину з виряченими очима, і Гаррі міг заприсягтися, що в нього текла слина.
Парубок скривився й глянув на Герміону з іншого боку. Із полегшенням побачив, що вона принаймні дивилася на на все це з легким несхваленням.
Продовжуючи оглядати коло, виявив, що це здається нормою. Його однокурсники чи то несхвально хитали головами, чи то пускали слину від страху. Кілька дівчат дійсно виглядали ревнивими.
Зітхнувши, хлопець нарешті перевів погляд на Парваті. Наразі вона хапалася за боки стільця, і якимось чином її ноги опинилися на плечах Террі. Здавалося, дівчина була близько до… Ну… Ну, Гаррі міг лише припустити, до чого вона була близька, але коли її дихання ставало ще швидшим, а зойки — голоснішими, його долоні почали пітніти, і він міцно стиснув їх у себе на колінах. Ненавмисно очі знову знайшли Драко, і був здивований, побачивши, що хлопець дивиться на нього у відповідь, а на губах грала усмішка.
Гаррі зиркнув на нього, але блондин лиш весело звів брову. Збоку раптом почув, як Патіл особливо голосно видихнула, і потім — гучний пронизливий стогін. Він кліпав очима, хитаючи головою, щоб побачити, як Террі збентежено всміхається Парваті й чухає голову, коли дівчина задихалася в кріслі, виглядаючи ніби абсолютно без кісток.
Поттер відчував незбагненний жах від того, що потрапив у якесь дивне змагання з Драко, тоді як одна з найкрасивіших дівчат курсу відчувала оргазм просто на його очах. Він відчув, що, мабуть, повинен був безсоромно витріщатися на неї, як інші хлопці. Нервово озирнувшись на слизеринця, помітив, що той уже кудись перевів увагу, виглядаючи абсолютно нудьгуючим.
Гаррі зітхнув.
Як він вляпався в цю халепу?