8 розділ

Коли о дев’ятій годині з’явився Драко, Гаррі вже ходив кімнатою на вимогу добрих хвилин із двадцять. Блондин кинув погляд на партнера й усміхнувся.

— Та сама кімната, як завжди, — мовив він. —  Знову з тим ліжком. Чесно кажучи, Поттере, нам доведеться щось зробити з цим спотвореним куточком твого розуму, — ґрифіндорець злегка зблід, нервово зиркнувши очима на ліжко в глибині кімнати.

— Ти маєш на увазі щось конкретне? — спробував невинно запитати, хоча відведені очі й тремтячий голос видавали його хвилювання.

— Що? — невпевнено запитав Мелфой.

— Нічого, — швидко відповів юнак. Настала довга павза, коли Драко підозріло поглянув на співрозмовника, а потім зітхнув.

— Гаразд, Поттере, я тут. Який наш план? — спитав покірно. Зелені очі розширилися.

— Е-е… Я думав, можливо… — промовив, вагаючись, а потім безпорадно вказав на диван. — Сідай, Мелфою. Поговоримо.

— “Поговоримо”? — недовірливо повторив парубок. — Про що ми могли б поговорити?

— Гм… — Гаррі раптом відчув потребу відкласти свій «план» на потім, хоча не був на всі сто впевненим у правильності свого рішення. Він сів на бильце дивана й поклав ноги на подушки, шукаючи тему для обговорення. — Квідич? — нерішуче запропонував. Драко голосно видихнув повітря.

— Я не говоритиму з тобою про квідич.

— Я не мав на увазі гоґвортський квідич! Я про, гм… Ну, за яку команду ти збираєшся вболівати цього сезону? Рон вважає, що Гармати з Чадл-…

— Поттере, — перебив Мелфой, дивно дивлячись на чорнявого, — ми… не друзі.

— Звичайно… — роздратовано відповів той.

— То чому ти говориш до мене?

— Я просто подумав… Ну, насправді, я просто відкладаю е-е… 

— Тебе це лякає? — Гаррі помітив, що Драко виглядає трохи хворим.

— Це дещо моторошно, — сказав нерішуче. Мелфой глибоко вдихнув і розслаблено поклав ноги на стіл.

— Ми могли б поговорити про дівчат, — сказав блондин нудьгуючим тоном.

— Дівчата? — повторив Поттер, піднявши брови. — Звучить як чергова спроба довести свою гетеросексуальність…

— Стулися! — сердито бовкнув Драко.

— Гаразд, — Гаррі усміхнувся. — Добре, то що з дівчатами?

Очевидно, Мелфой вигадав це запитання на ходу й ще не встиг придумати відповідь. Пройшов деякий час, поки він заговорив.

— На кого ти дрочиш? — запитав нарешті. Поттер зблід.

— Це не твоя справа! — ляпнув хлопець. Драко єхидно поглянув на нього.  — А як щодо тебе?

— Падма Патіл, Парваті… — миттєво відповів слизеринець. — А іноді й обидві.

— Фу… — відповів Гаррі, не в змозі втриматися, щоб губи не скривилися юнаквід огиди. — Я також дрочив на Парваті, — і згадав, як далеко все зайшло минулого разу. Почервонівши, він швидко прогнав ці думки з голови. — Раніше я думав про Чо… але з нею все погано закінчилося.

— Мабуть, це кепсько, — усміхнувся Мелфой. Поттер сердито поглянув на нього.

— Нова тема, — пробурмотів Гаррі.

— Та ж придумай щось, — відповів Драко. Було кілька незручних павз, оскільки жоден із них не міг вигадати, що сказати. Поттер продовжував озиратися кімнатою, перебираючи руками. Тоді глянув на партнера, помітивши, що той починає засинати. І ледь стримався, щоб не розбудити Мелфоя ударом подушкою в обличчя. 

— Отже… — нарешті промовив Гаррі, нервуючи.

— Чи знаєш ти, що Пансі на вашому боці? — раптом запитав Драко. Його очі все ще були закриті.

— Так, я це знаю, — злякано відповів юнак через кілька секунд. Блондин скривився, розплющивши очі.

— Це відомо всім, крім мене?

— Герміона сказала мені кілька днів тому.

— Не лише вона… — продовжив Мелфой, не звертаючи уваги. — Увесь мій факультет зійшов із розуму. Навіть Блез не підтримує Темного Лорда.

— Ти все ще віриш Темному Лорду? — тихо запитав Гаррі.

— Звичайно! — кинув Драко, повертаючись до співрозмовника. —  Навіщо мені йти проти свого батька, заради тебе й Дамблдора?

— Тому що Волдеморт — божевільний. Ти маєш бути розумніший за свого батька, — сказав Поттер. Слизеринець ледь здригнувся, але Гаррі все одно це помітив. — А ти навіть не можеш назвати Його імені!

— З поваги, — прошипів Мелфой. Чорнявий закотив очі.

— Зрозуміло…

— Я приєднаюся до Темного Лорда й обіцяю, Поттере, станцюю на твоїй могилі.

— А якщо ти один із тих, хто має це зробити? — запитав Гаррі.

— Зробити що?

— Убити мене, — Драко відкинувся на диван, схрещуючи руки.

— Тоді я це зроблю, — сказав, заплющуючи очі.

— Ти мене вбив би? — повторив Поттер.

— Так, звісно.

— Бляха, річ іде про вбивство, Мелфою.

— Знаю. І я сказав, що зробив би це. У чому проблема? — роздратовано запитав Драко.

— Ти справді міг би мене вбити? Не проклясти, Мелфою, не нанести декілька ударів, а ВБИТИ, — юнак справді був зацікавлений усим цим, що неабияк збентежило Драко.

— Так, убити, Поттере. Покінчити з твоїм життям, відправити на той світ, до Аїда… Зрозумій це нарешті.

— А якщо він захоче вбити мене не безболісно? — запитав Гаррі, трохи нахилившись уперед. — Волдеморт бовдур. Я давно був би мертвим, якщо б йому не закортіло катувати мене перед смертю.

— Так, це неприємно усвідомлювати, проте не розчаровуйся сильно, — повільно сказав Мелфой.

— Заціпся, — неохоче сказав ґрифіндорець. — А що, якби він сказав, ніби ти мусиш… мордувати мене? Ти міг би дивитися мені в очі, відрізаючи котрусь із частин мого тіла? Як почуватимешся після того, як викачаєш усю кров з мого тіла та проштрикнеш очі? — Драко глянув на нього з приголомшеним виразом обличчя. Той зніяковів, погодившись, що занадто перебільшив. 

— Мерлінова борода, Поттере, що, у біса… Ні. Він би не зробив щось подібне, ні…У тебе просто надто бурхлива фантазія.

— Та я не дозволив би йому це зробити зі мною, — знизав плечима Гаррі. 

Мелфой відкрив рота, щоб щось сказати, але вирішив, що краще промовчати. 

— Ні. Ні, я тебе не слухатиму, — спокійно сказав, закотивши очі. — Цього хотіла Пенсі, але зі мною таке не спрацює.

— Думаєш, це Паркінсон хотіла, щоб я розповів тобі, як Волдеморт катуватиме мене? — розгублено запитав Гаррі.

— Що? НІ! Закрий рота, Поттере, я не про це. Слухай, може, почнемо? Чому ми тут? — нетерпляче запитав Драко.

— О, — нерішуче сказав Гаррі, злегка закусивши губу. — Ти… Кортить знати, чого я від тебе хочу?

— Ні, я просто прийшов сюди, бо мені хочеться поговорити, — саркастично протягнув Мелфой, закочуючи очі.

— Добре, — повільно видихнув чорнявий. Тоді почав щось шукати у своїх речах. — Лови, — сказав, кинувши якусь пляшечку. Драко легко впіймав її, нахмурившись і вдивляючись у етикетку. Очі розширились, коли побачили напис. Поттер це помітив. 

— Серйозно? — нарешті запитав слизеринець, не дивлячись на партнера. — Ти справді хочеш це зробити?

— Ну, не хочу, — сказав Гаррі, захищаючись. — Це ти сказав, що не мав уявлення, як далеко вони зайдуть, і все таке, — Мелфой видав упереджений звук, обертаючи слоїк у руках.

— Нехай, — сказав, поставивши банку на стіл. — Добре, ми… Ми зробимо це, правильно. Краще бути готовим, — Драко ковтнув, глибоко вдихаючи. — Я… Мабуть, ти хочеш бути зверху, так? — насправді, Гаррі не замислювався аж настільки, і його брови насупилися, коли виникло це питання. — Ти не хочеш бути зверху… — повільно сказав Мелфой, неправильно зрозумівши мовчання. — Добре, тому що я…

— Я навіть нічого не сказав! — пронизливо перебив ґрифіндрець.

— Занадто пізно, Поттере! У тебе був шанс…

— Я не буду знизу, Мелфою…

— Я казав тобі кілька тижнів тому, що не буду пасивом у цих стосунках! — наполягав блондин, нарешті повернувшись обличчям до співрозмовника. Очі звузилися. — Ти мене не трахнеш, Поттере! — це позбавило Гаррі будь-яких слів, тому що він не думав ні про яку розпусту, а одна лишень згадка про те, щоб когось трахнути, викликала всілякі óбрази, які насправді не допомагали.

— Ти навіть не знаєш, що робити! — зрештою сказав він.

— О, а ти знаєш? — відповів Драко.

— Я сплю в одній кімнаті з Шеймусом, — самовдоволено сказав парубок. — Він любить давати поради, коли цього найменше очікуєш, — це не було чистою правдою, ба більше: Поттер упевнений, що він єдиний з товаришів по гуртожитку, кому Фініґан намагався допомогти. Але те, що Гаррі сказав неправду, мало бажаний ефект, бо тепер Мелфой виглядав дещо невпевненим у собі.

— Я… Як щодо того, щоб ми обидва були зверху? — навіть не хотілося уявляти, як це виглядатиме.

— Це взагалі можливо? — запитав, зморщивши носа. Драко витріщився на юнака так, наче в нього щойно виросли крила.

— Я мав на увазі по черзі, ідіоте, — майже прогарчав Мелфой.

— Йой. Звичайно, — нервово засміявся Поттер. — Почекай. Маєш на увазі… Я буду першим… А потім і ти, — Драко кивнув. — І обидва сьогодні ввечері, —  знову кивнув. — Ми можемо це зробити?

— Чому б і ні?

— Я… Я не знаю… — кілька секунд вони тупо дивилися один на одного, потім Гаррі відвів погляд, почухав потилицю й знову нервово засміявся. Мелфой лиш закотив очі.

— Замовкни, Поттере. Приступімо до цього; краще буде, якщо закінчимо раніше, — з цими словами Драко різко встав і стягнув сорочку. Чорнявий дивився на нього широко розплющеними очима. — Ох, заради Салазара, Поттере! Ніби ти не бачив мене голим! — Гаррі видав якийсь дивний звук і кілька разів кліпнув.

— Е… Т…так. П-п-правильно. З-звісно, — заїкався він. Мелфой видав невиразний огидний звук і скинув штани. Тоді замовк, ковтнувши.

— Ти поспішив би? — кинув шпильку. У голосі почулося легке коливання, і це все, що знадобилося Гаррі, щоб повернути частину своєї впевненості. Кивнувши, він підвівся й різко стягнув сорочку. Здригнувся, коли прохолодне повітря торкнулося шкіри, а тремтячі пальці розстібнули блискавку на джинсах. Невдовзі вони з Драко знову дивилися один на одного порожніми очима, одягнені лише в боксери. Ґрифіндорець невпевнено зробив крок, простягнувши руку, і блондин різко відскочив. 

— Не треба, — просто сказав він. — Ми трахаємося, гаразд, Поттере? І все. Просто… Зробімо це.

— Просто поїбемося? — запитав Гаррі. А тоді ковтнув, водночас кивнувши. — Так і думав. Не те, щоб я очікував чогось іншого, — у голосі відчувалася гірка нотка, і парубок не був певен, звідки та взялася, але все одно проігнорував, знову ковтнувши слину й обернувшись, щоб оглянути кімнату. — Мабуть, ми нарешті скористаємось ліжком, — сказав, намагаючись покращити загальний настрій.

— До біса, — жорстко відповів Мелфой.

— Чому ні? — розгублено запитав Поттер.

— Я не буду займатися з тобою сексом на ліжку, — сказав Драко, наче це було очевидним. — Пари займаються сексом на ліжку. Трясця, люди, які терплять одне одного, займаються сексом на ліжку.

— Ми начебто терпіли один одного, — відчув потребу зауважити Гаррі. Слизеринець лиш зиркнув.

— Ти не трахатимеш мене на ліжку! — він кричав.

— Гаразд, гаразд! — погодився юнак. — Занадто нормально для тебе, мабуть, — Мелфой підійшов до нього й ткнув пальцем у груди, щоки спалахнули. Він роззявив рота, щоб щось сказати, перш ніж помітивши їхню раптову близькість, і натомість відскочив, схрестивши руки.

— Ми можемо просто продовжити? — запитав Драко трохи відчайдушним тоном. Нарешті Гаррі зрозумів, як довго тягнув час.

— Ой. Так, звичайно, — тихо сказав і впав на коліна, дивлячись на блондина. — Тоді лягай. 

— На спину? — запитав він. — Не роблю цього на спині. Я не якась клята дівчина, Поттере, — Гаррі роздратовано зітхнув і стримався від того, щоб сказати, що саме Драко все тормозить.

— Ти просто поспішив би? — різко промовив. — Як хочеш це зробити, раком?

— Я… Тобто… Так, гаразд, руки й коліна, — погодився Мелфой, киваючи надто енергійно. — Так… — і повільно опустився на підлогу, сів, схрестивши ноги.

— Де ми це зробимо? — запитав Гаррі.

— Ось тут добре.

— Ну, не перед каміном. Імовірно, нічого не вийде.

— Чому?

— Ну… Я не хочу, знаєш, штовхнути тебе в камін чи щось таке…

— Ой. Правильно, — Драко підповз трохи ближче до ліжка, а Поттер схопив мастило й пішов за ним. — Тут?

— Так, тут згодиться, — Гаррі не поспішав відкорковувати пляшку. Він насторожено понюхав речовину всередині, а Мелфой торкнувся верху своїх боксерів. — Думаєш, не обпечешся?

— Мені байдуже, — похмуро відповів той. Було ще декілька секунд незручної тиші, оскільки жоден не мав бажання рухатися. — Поттере? — тихо промовив блондин. Парубок подивився на партнера. — Це має бути боляче, правда? — Гаррі завагався, перш ніж кивнути.

— Шеймус сказав переконатися, що ти розтягнутий, перш ніж… е-е… —  Драко підняв голову.

— “Розтягнутий”? — недовірливо повторив. — Що, у біса, робити? Зачекай, а коли це було? Він знає…

— Ні, — швидко перебив Поттер. — Ні, він не знає… не знає… Насправді, думаю, у нього було передчуття, що подібне може статися… Це він дав мастило.

— Він дав тобі мастило, — повільно сказав Драко, перш ніж застогнати. — Ох, Мерліне!

— Знаєш, Мелфою, ми не повинні цього робити, — невпевнено запропонував Гаррі.

— Ага, до біса це, — глузував слизеринець. — Ми зайшли занадто далеко, ти так легко з цього не виберешся! — Поттер усміхнувся.

— Тоді почнімо? — запитав, перш ніж швидко зняти свої боксери. Драко глянув на нього й злегка почервонів, перш ніж зняти власну білизну.

— Добре, — тремтячим голосом сказав Мелфой.

— Усе гаразд?

— Так, — блондин повільно спустився на коліна й уперся руками в підлогу. Тоді голосно видихнув, і Гаррі побачив, як його обличчя почервоніло. — Я вважаю, що це найпринизливіше становище, у якому я коли-небудь був, — пробурмотів парубок, і ґрифіндорець не зміг стримати сміх.

— Ну, я не збираюся комусь розповідати, — м’яко сказав, зайнявши позицію позаду. Він глянув на Драко, опустивши голову й розставивши ноги, і майже з жахом відчув, як власний член смикнувся у відповідь. Злегка прикусивши губу, Поттер вкрив пальці гелеподібною речовиною й лишив пляшечку біля себе. Він обережно поклав руку на чужу спину й відчув, як напружився майже кожен м’яз у тілі партнера. — Шеймус казав… гм, він сказав, щоб принаймні два пальці… перед чимось іншим. Насправді, він радив три, але два — стовідсотково…

— Пальці? — запитав Мелфой, усе ще пильно дивлячись на підлогу.

— Гм, так. Щоб розтягнути тебе.

— О Боже!

— З тобою все буде гаразд, — запевнив, намагаючись заспокоїти. Драко кинув на нього погляд через плече. — Саме тоді. Гм, я просто… почну, — той кивнув і знову напружився. Гаррі знову закусив губу, провів пальцем по стиснутому кілечку м’язів і замовк, а потім штовхнув усередину. З горла Мелфоя вийшов дивний звук, і Поттер штовхнув глибше. — Ти в порядку?

— Так, — видихнув Драко. — Так, я в порядку.

— Болить?

— Ні, усе гаразд. Продовжуй, — Гаррі кивнув, хоч знав, що Мелфой цього не побачить, і додав другий палець. Тоді відчув, як м’язи стиснулися навколо нього, і ніжно попестив хлопця по спині, поки той знову не розслабився. Тоді почав робити “ножиці”, і Драко пискнув.

— Усе добре?

— Ммм, — була напружена відповідь. Поттер міг зрозуміти, що юнак справді не в порядку, але все одно вирішив додати третій палець, невиразно дивуючись, як це насправді працює.* Виглядало незручно. Але було так тісно… і га́ряче… Гаррі відчув, як прутень затвердів, коли він думав про це, і стримав стогін. 

— Йой! Трясця, Поттере, що ти, у біса, робиш? — пронизливо вигукнув Драко, коли парубок просунув третій палець.

–––––––––––––––––––––—

Поттер міг зрозуміти, що юнак справді не в порядку, але все одно вирішив додати третій палець, невиразно дивуючись, як це насправді працює. * – любі, ви повинні розуміти, що це фанфік, і сюжет не завжди (майже ніколи
╰（‵□′）╯) не співпадає з реальністю. Тому, будь ласка, завжди дослухайтеся до слів та реакцій партнерки/-ра, не будьте як наш Гаррі
(。﹏。*) (прим. ред.)

–––––––––––––––––––––—

— Мелфою, я навіть трьох пальців не встав-…

— Дідько, двох досить!

— Але буде боляче, якщо…

— Ні! Ти ж казав, що й двох досить!

— Мелфою, — пробурмотів Гаррі, ще більше стискаючи пальці.

— Боже! До біса, припини вже! — продовжив Драко, похитнувшись уперед і озирнувшись через плече, зиркнувши на партнера. Чорнявий зітхнув і відвів руку, прислухаючись до чужого прискореного дихання.

— Скажи, коли будеш готовий, — тихо сказав натомість.

— Просто… я готовий, усе гаразд, — тремтячим голосом сказав Мелфой, повертаючись.

— Ти впевнений?  

— Так, продовжуй! — наполягав слизеринець. Поттер почав змащувати свій член. Вражений тим, як важко щось зробити, він підійшов до Драко й штовхнувся приблизно на дюйм, перш ніж той напружився й ахнув. — Зачекай, — сказав здавленим голосом, і Гаррі замовк, намагаючись зберегти контроль. Він ледве був усередині іншого хлопця, та відчуття, що пронизували його, були приголомшливими. Зітхнувши, він нахилився до спини Мелфоя й обхопив його за талію. — Гаразд… гаразд, — сказав Драко, приборкавши емоції. Поттер, глибоко дихаючи, ковзнув ще трохи. — Добра б тобі не було! Чекай-чекай! — ґрифіндорець не зміг зупинити стогін, що вирвався з горла, і з великими труднощами замовк.

— Ти такий тугий, — простогнав натомість. Мелфой випустив трохи істеричний сміх. — Можна я…

— Ні, — була миттєва відповідь. — Ні, зачекай.

— Ти повинен розслабитися.

— Заціпся, Поттере, — пропищав Драко. Юнак зітхнув, притулившись чолом до спітнілого плеча блондина. Тоді притиснувся губами до шкіри, висунувши язик, щоб скуштувати солоні краплі поту, і хлопець смикнувся. — Що, чорт візьми, ти робиш? — запитав недовірливо, повертаючи голову, щоб подивитися на партнера. Гаррі, у своїй звичайній манері ґрифіндорця “спочатку робити, потім думати”, кинувся вперед, повністю встромляючи прутень.* Усе тіло Мелфоя здригнулося, наче його вдарило током, і він упав на передпліччя, скрикнувши. Із запізненням Поттеру спало на думку, що, можливо, той лише намагався потягнути час. — Господи… Сто чортів тобі в печінку… Щоб твоєю мордою просо молотили… Срав пес, перділи гуси… — казав парубок між видихами. Гаррі спробував сказати щось заспокійливе у відповідь, але таке тісне, гаряче тіло під ним лишало подиху. Хоч очі й були заплющені, але він відчув, як Драко здригається навколо члена. Він ледве знаходив у собі силу вдихнути повітря; було важко втриматися від усіх заборон.

–––––––––––––––––––––—

..кинувся вперед, повністю встромляючи прутень. * – любі, НЕ ТРЕБА ТАК РОБИТИ, Я ВАС ДУЖЕ СИЛЬНО ПРОШУ (╯‵□′)╯︵┻━┻ (прим. ред.)

–––––––––––––––––––––—

— Вибач, — нарешті видихнув Поттер. — Мені шкода. Вибач, ти в порядку?

— Ні, трясця, я не в порядку! — скрикнув юнак. — Мати Василева! — Гаррі міцніше обхопив хлопця за талію й знову легенько поцілував у плече. — Зупинись! — різко кинув Мелфой, голос усе ще був неврівноваженим; ґрифіндорець знову притулився до нього чолом. Драко ще раз здригнувся, а потім повільно підвівся на руки. — У порядку. Добре, я готовий. Але рухайся повільніше!

Поттер був більш ніж готовий приступити до всього, але, чесно кажучи, не був упевнений, як довго протримається. Він майже повністю відсоторився й знову штовхнувся, наскільки міг, почувши бурчання блондина й відчуття, як стискаються його м’язи. Було неймовірно тісно, а мастило зробило член гладким, коли він штовхнувся знову, відчуваючи напруження в яйцях. Гаррі застогнав у плечі Мелфоя й скрипнув зубами. Відчував, як Драко злегка тремтів під ним. Тоді знову штовхнувся, різко, хоча й не хотів цього, але потреба бути повністю всередині була непереборною, і він не думав, що можливо притиснутися до партнера ще ближче, ніж є зараз. Знову обхопивши чужі стегна, він повернув обличчя вбік, щоб щока ковзала по плечу слизеринця при кожному імпульсі.

Мелфой здригався й ковтав повітря щоразу, коли юнак входив у нього, тому не був певен, як довго витримають руки. Намагався зосередитися на чомусь іншому; камін збоку, візерунок килима під його напруженими долонями, але ніщо не могло допомогти забути горіння та розтягування, що відчувалися після глибоких поштовхів. Це боляче, до чортиків боляче, але Драко стиснув зуби й швидко вдихнув, намагаючись ігнорувати панічну думку, ніби Поттер, щоразу врізаючись, прориває нову дірку в його дупі. Натомість він зосередився на краплях рідини, які стікали з його носа й падали з маленьким бризком на руку, і він наполягав, що це піт із чола, ігноруючи свербіж в очах.* Він проігнорував гострий біль, що виникав ззаду. Гаррі знову штовхнувся в нього, і блондин не зміг зупинити придушений крик, який вирвався з горла.

–––––––––––––––––––––—

..він наполягав, що це піт із чола, ігноруючи свербіж в очах. * – ще раз, любі друзі, ЯКЩО ВАМ НЕПРИЄМНО Й НЕКОМФОРТНО — НЕ ТЕРПІТЬ. Під час сексу задоволення повинні отримувати обидві сторони, тому потурбуйтеся про власне задоволення ಥ_ಥ (прим. ред.)

–––––––––––––––––––––—

Він був так близько. Поттер відчував це, він був тут і не знав, чи варто соромитися, що знадобилося так мало часу, аби кінчити, чи відчути полегшення, що Мелфою не доведеться більше страждати через цей, очевидно, дуже болісний досвід. Стегна знову штовхнулися вперед, і він голосно крикнув, заплющивши очі й намагаючись ігнорувати судоми, що пройняли тіло Драко. Натомість його пронизали відчуття, як палаюча гаряча іскра, і він востаннє слабко штурхнувся вперед перед тим, як упасти на партнера й позбутися оргазму. Гаррі важко дихав. Хоч і знав, що, мабуть, слід відліпитися від слизеринця, та кімната ніби покрилася плямами, і хлопець не міг ні на чому зосередитися, окрім того задоволення, яке й досі було в паху. Лише коли Драко видав різкий невдоволений звук, він знову опритомнів.

— Ох, дідько, Мелфою, ти в порядку? — швидко запитав, підводячись і витягаючи парубка з безладним трісканням. Хотів глянути вниз, але, чесно кажучи, боявся, тому вирішив спершу переконатися, що той хоча б живий. — Мелфою? — стурбовано запитав знову.

— Я в порядку, — відповів юнак дивним, здавленим голосом. Тоді повільно сів, обережно підклавши під себе ноги, і здригнувся. Поттер помітив, як у нього сльозяться очі, і не дивився на сліди, що лишилися на його щоках. — Зі мною все гаразд, — повторив, але Гаррі бачив, як він простягає руку за спину, ніби шукаючи рану. Звичайно, коли вернув долоню, вона була вкрита чимось липким із рожевим відтінком; ґрифіндорець запанікував.

— Боже мій, у тебе кров?! — спитав, розплющивши очі.

— Мабуть… — повільно відповів Драко, ніби не зовсім упевнений у тому, що бачить. Він неуважно витер долонею об килим, дивлячись на Поттера. — Я в порядку, — сказав утретє, і тепер хлопець не повірив йому.

— Дай мені подивитися, — попросив Гаррі, і цього разу очі Мелфоя розширилися.

— Ні, — запротестував він, але чорнявий не збирався й слухати, і, швидко штовхнувши, ліг партнеру на спину. Насупившись, Драко штовхнув парубка ногою. — До біса, Поттере, геть від мене, геть! — вигукнув.

— Але… — невпевнено сказав Гаррі.

— Усе гаразд, — наполягав Мелфой, ледь помітно скривившись, сідаючи.

— Хіба так має бути? — нервово запитав Поттер.

— Звідки, у біса, я маю знати? — посміхнувся слизеринець, не дивлячись ні на що конкретно. — Я не довбана дівчина, як казав тобі раніше.

— Гмм, — видав Гаррі.

Драко почав незграбно пересуватися. Була кількасекундна пауза, під час якої Поттер з острахом дивився на нього, а блондин дивився на все, що не було Гаррі.

— Мені дуже шкода, Мелфою, — нарешті знову сказав Поттер, а хлопець роздратовано зітхнув.

— Я сказав, що в мене все добре, чи не так? — схвильовано кинув. — Просто забудь.

— Це дуже боляче, правда? — нервово запитав Гаррі. Драко просто кинув на нього порожній погляд.

— Ні, думаю, це було приємно, — пролунала саркастична відповідь. Поттер здригнувся.

— Настільки погано?

— Просто жахливо, — Гаррі збентежено почухав потилицю.

— А Шеймус казав, що має бути добре.

— Ну, Шеймус — довбаний педик. У нього, мабуть, зайвий ген чи щось таке.

— Мелфою! — Поттер лише на дві секунди опустив очі, а потім зітхнув і знизав плечима: — Файно, най буде. Добре, зробімо це знову?* — Драко виглядав здивованим.

— Маєш на увазі, що все одно дозволиш мені трахнути тебе? — запитав невпевнено. Гаррі нервово ковтнув слину.

— Ну, ми домовилися, чи не так? І в будь-якому разі, ти не… — і замовк, а його очі розширилися. — Ох, трясця! Ти не кінчив! Лихо, я навіть не подумав про те… Дідько, я жахливий у цьому! Мерліне, Мелфою, мені так шкода! — Драко справді мав нахабство посміятися з нього.

— Поттере, не думаю, що всі твої попередні дії змусили б мене кінчити, — просто сказав він. Гаррі насупився.

— Ну, це могло принаймні покращити ситуацію, — пробурмотів він.

— Правда.

— …У будь-якому випадку… — ґрифіндорець раптово підвівся й ледве не впав, коли власні ноги затремтіли під вагою тіла. Натомість він відступив на кілька кроків і сів на край ліжка. — Ой, мабуть, на секс витрачається багато енергії, — ненав’язливо сказав, відступаючи назад і влаштовуючись зручніше серед усіх подушок. Мелфой обережно підвівся на власні хиткі ноги й підійшов до ліжка.

— Що ти робиш? — запитав Драко, схрестивши руки.

— Буду готуватися. Бери мастило або як?

— …І чому ти на ліжку?

— Тому що ми це зробимо тут, — сказав Гаррі, знизуючи плечима. — Можливо, ти не хотів, щоб це було так, але я відчуваю, що, імовірно, так буде набагато зручніше, — Мелфой насупився, але все одно заповз на ліжко й сів, схрестивши ноги.

— І я припускаю, що ти також збираєшся зробити це на спині, — сказав Драко, закочуючи очі.

— Так.

— Знаєш, Поттере… Якщо хочеш, ми можемо зробити це завтра чи взагалі будь-коли пізніше. Якщо дійсно не хочеш робити це прямо зараз, — промовив блондин, дивлячись убік, плечі трохи згорбилися.

— Ні, ми домовилися. Усе гаразд, — відповів Гаррі.

— Це… це справді боляче, — тихо сказав юнак, голос трохи тремтів.

— Ти вижив. Думаю, і я виживу, — наполягав Поттер. — Мелфою, облиш, усе буде добре, — лиш зітхнув парубок.

— Гаразд. Спочатку розтягнути тебе? — тон його голосу був переповнений огидою.

— О так, я в цьому Шеймусу довіряю.

— Чи не міг би ти припинити згадувати клятого Шеймуса? — різко сказав Драко, зиркнувши на партнера. Той лиш кліпав очима.

— Гм, вибач? — Мелфой насупився й проігнорував.

— Не думаю, що пальці потрібні, — сказав натомість. — Чесно кажучи, це мало чим допомогло від болю.

— Ну, ти все одно це зробиш, — відповів Гаррі, спершись ногами на ліжко. Хлопець подивився на це, важко дихаючи через ніс. — Ох, боже… Добре, дай це мені, — сказав, просовуючи руку Драко під ніс. Той погодився, виглядаючи зацікавленим, і передав пляшечку. Однак зовсім не був готовий до того, як через кілька секунд добре змащений палець увійде в дупу. Очі Поттера розширилися, і він випустив придушений пискливий звук, тоді як очі Мелфоя розширилися у відповідь від побаченого. — Насолоджуєшся видом? — ледь чутно запитав, злегка здригаючись, але все ж дозволяючи другому пальцю повільно з’єднатися з першим.

— Еггггм… — незрозуміло пробелькотів Драко, несвідомо обхоплюючи рукою свій член, який поступово твердів. Гаррі злегка всміхнувся й відкинув голову на подушки. Його стегна підняті вгору, щоб отримати кращий кут, і він почув, як зітхнув Мелфой, розводячи пальці. Але злегка смикнувся, коли різкий біль пронизав нижню частину тіла, і відразу замовк. — Продовжуй, — закликав той, міцніше стискаючи руку.

— Ні, — похитав головою Поттер, ковтаючи слину. — Ні, до біса. Просто продовжуй, —  Драко невпевнено глянув на нього.

— Ти впевнений? — запитав, просуваючись між чужими розставленими ногами. Зеленоокий кивнув, з запізненням зняв окуляри й кинув їх на тумбочку, що з’явилася нізвідки. Мелфой набрав у руку велику порцію мастила й передав баночку Гаррі, щоб той також поставив її на тумбочку.

— Бачу, ти з нетерпінням цього чекаєш, — тремтячим голосом сказав Поттер, коли блондин наніс гелеподібну речовину й напружився ще більше.

— Ніби ти цього не хочеш?

— Я… Мабуть так.

— Скажи, що знизу краще, — раптом мовив Драко, пильно дивлячись на хлопця. — Тобі сподобалося, правда?

— Так, — відразу кивнув Гаррі. — Так, це було дивовижно. Це… Так… — Мелфой посміхнувся.

— Гаразд, — відповів він. — Дай мені подушку.

— Що? Навіщо? — запитав, усе ж простягаючи одну.

— Так кут ліпший, — просто сказав Драко. — Припіднімись, — парубок підкорився, і Мелфой підклав подушку йому під спину. Коли Поттер знову опустився, здавалося, нарешті усвідомив реальність ситуації. Він здригнувся, кілька разів кліпаючи, і відчув, як прохолодні руки лежать на його стегнах. — Готовий? — запитав слизеринець. Гаррі глибоко вдихнув і кивнув. Драко кивнув у відповідь, видихнув, а потім почав штовхатися вперед, а чорнявий робив усе можливе, щоб не здригнутися й не стиснутися навколо раптового вторгнення в його тіло. — Чорт, — зірвалося з губ, і Поттер відчув, як легке тремтіння пробігло по тілу партнера.

— Добре? — запитав, голос трохи коливався.

— Ох, дідько б його вхопив, так! — вигукнув Мелфой, а потім швидко застогнав. Тоді штовхнувся далі, і Гаррі не зміг стримати болючий звук, який видав, коли відчув печіння. Торкнувся долонями очей і скрипнув зубами, відчуваючи, як зупиняються рухи. — З тобою все добре? — злякано запитав Драко.

— Так. Так я в порядку. Я в порядку, — швидко відповів напруженим тоном, який був майже на цілу октаву вищим, ніж зазвичай.

— Брехун, — тихо сказав Мелфой, сповільнившись, а потім штовхнувшись ще глибше, знову різко вдихаючи повітря.

— Нггг, — придушений зойк Поттера. Він відсунув руки від обличчя, щоб замість цього схопитися за узголів’я, і пильно втупився в стелю. Груди швидко здіймалися, на них уже з’явився легкий відблиск поту, і він відчував, як його наповнюють із нестерпно повільною швидкістю. Цей тупий біль не надто подобався Гаррі, і він волів би витерпіти все одразу й покінчити з цим. — Мелфою, — рвано видихнув, і блондин глянув на нього вгору; щоки почервоніли. — Ходи сюди, — брови Драко піднялися вгору, і він нахилився вперед, їхні груди з’єдналися. Поттер помітив, що юнак також важко дихає.

— Що? Хочеш, щоб я зупинився? — запитав між видихами. Гаррі похитав головою, повільно схрестивши ноги за спиною коханця.

— Ні, — тихо сказав, а потім нахилився вперед і міцно поцілував Мелфоя в губи. Сірі очі розширилися, і він невпевнено замовк. Ґрифіндорець скористався цією нерухомістю й штовхнувся вгору, щоб зустрітися зі стегнами Драко.

І майже миттєво пошкодував про це.

Голосно дихаючи, Поттер розірвав поцілунок, невиразно почувши здивований зойк, а власні руки впали на подушки й так міцно стиснули тканину, що він був здивований, як вона не розірвалась. Мелфой ошелешено дивився на нього, з усе ще широко розплющеними очима й трохи відкритим ротом.

— От холера, Поттере, — нарешті спромігся прохрипіти, кілька разів моргнувши, коли тіло пронизало задоволення. Він повністю розривався між тим, чи продовжити негайно, тому що це було так неймовірно добре, чи зупинитися, щоб переконатися, що Гаррі не на межі болісної смерті чи чогось такого. — Ти, до біса… Трясця… — швидко прийнявши рішення, Драко вирішив вийти, виглядаючи стурбованим, але раптом руки схопили його біцепси, а ноги стиснулися за спиною.

— Не смій, — прошепотів чорнявий, дивлячись прямо в очі. — Дай мені секунду, — Мелфой повільно кивнув, і парубок опустив голову на подушки, глибоко дихаючи. Кілька хвилин він залишався нерухомим, намагаючись підлаштуватися під довжину члена в собі. Це було несхоже ні на що, що він коли-небудь відчував, будучи таким наповненим. Майнула думка, що, можливо, це буде не так уже й погано, як про це говорив Драко. — Гаразд, я готовий, — сказав він. Хлопець кивнув, відсахнувшись і знову повільно ввійшовши. Поттер одразу передумав і дійшов висновку, що це була одна з найгірших речей, у яких він коли-небудь вирішував узяти участь.

— О, Боже! — видихнув Мелфой, знову штовхнувшись уперед. Гаррі мимохідь глянув на нього, і блондин розпливчасто поглянув крізь пасма волосся, що спадали на очі.

— Я ж казав тобі, що це приємно, — прохрипів Поттер, коли його відкинуло назад і ледь не врізало в узголів’я.

— А я ж казав тобі, що ні, — відповів Драко, ляснувши стегнами, і з нього вирвався придушений стогін.

— Замовкни.

— Змусь мене, — Мелфой виглядав так, ніби намагався посміятися з ґрифіндорця, але інші емоції завзято боролися за місце на його обличчі, і чисте блаженство, здавалося, перемагало. Гаррі просто висунув йому язика, перш ніж розширилися очі, і він пискнув, коли Драко знову ввійшов усередину й пустив хвилю, очевидно, далеко не болючу, яка прокотилася тілом.

— Зачекай! СТІЙ! — здивовано вигукнув чорнявий, і Мелфой застогнав, неохоче зупиняючись. — Що, трясця, ти щойно зробив?

— Не розумію, про що ти говориш, Поттере, — прохрипів Драко, заплющивши очі, зосередившись на тому, щоб не рухатися.

— Ну… Зроби так ще раз, — Мелфой полегшено зітхнув і штовхнувся вперед. — Йой! Лярво, не те! — крикнув Гаррі. Драко стиснув зуби й спробував штовхнути під дещо іншим кутом. Поттер голосно вдихнув. — Ох, Боже! Так, це. Ще раз, — той моргнув і штовхнув знову. І був винагороджений іншим видихом, за яким послідував короткий стогін.

— Тобі подобається ? — недовірливо запитав Мелфой.

— ТАК, — видихнув Гаррі. Він не знав, що це було, але почувався неймовірно.

— Ого, твій прутень знову стає твердим! — вражено вигукнув Драко.

— Просто продовжуй так рухатись, щоб ти там не зачіпав, — наказав Поттер, піднявши руки й обійнявши юнака за шию, підтягуючись ближче. Хлопець знову ворухнувся, і Гаррі голосно застогнав. Насправді, це було дивно, тому що він усе ще відчував незручне розтягування під цим гострим задоволенням, яке пронизує тіло, але подумав, що зможе впоратися з болем, допоки відчуватиме цю нову форму задоволення. — Сильніше, Мелфою! Дідько, сильніше! 

Драко знову почав захоплюватися чудесами сексу, але все ж таки зумів підкоритися, штовхнувшись сильніше й швидше в тіло під собою, яке раптово виявилося готовим. Одна рука Поттера опустилася з його шиї й обхопила член, з якого тепер сочився лубрикант, зойкаючи в такт поштовхам. Гаррі зовсім небагато знадобилося, щоб кінчити, але разом із задоволенням від власної руки попереду та членом партнера ззаду, він удруге за цю ніч отримав дозу задоволення. Мелфой ще раз увійшов у конвульсивне тіло, а потім сам кінчив із криками, перш ніж впасти на парубка під собою. Вони мовчали кілька хвилин, оскільки в обох не вистачало повітря, щоб заговорити, тому то оговтувалися, то втрачали свідомість, насолоджуючись відблиском своєї діяльності. Зрештою мовчанку порушив Поттер:

— До біса, я ґей, — пробурмотів у плече Драко. Блондин піднявся з його грудей, не звертаючи уваги на те, як ніби злипалася їхня шкіра, і подивився, насупившись.

— Ні, це не так, — сказав, звівши брови.

— Ну, маю бути, правда? — запитав Гаррі, стиснувши губи. — Мені це сподобалося.

— Ти не ґей, — повторив Мелфой, відштовхуючись від Поттера й падаючи на спину біля нього. Гаррі повернувся на бік, скривившись від болю нижче спини, і з цікавістю глянув на юнака:

— Чому ні? — запитав. Драко глянув на нього краєм ока.

— Тому що я не міг займатися сексом з ґеєм, — відповів натомість.

— Але ж у тебе був секс із хлопцем, — відчув потребу зауважити Поттер.

— Очевидно.

— То яка різниця між двома гетеросексуальними хлопцями, які займаються сексом, і одним гетеросексуальним хлопцем і одним ґеєм? Це все одно двоє хлопців.

— Поттере, ти не ґей, — втомлено наполягав Мелфой, заплющуючи очі.

— Можливо, — досить роздратовано сказав Гаррі.

— Ти хочеш бути ґеєм? — запитав блондин. Той відкрив рота, щоб щось відповісти, але потім закрив.

— Ну, ні, але… Як інакше пояснити те, що щойно сталося?

— Ах, про це, — пробурмотів Драко, схрестивши руки за головою й витягнувши ноги. — Ти ж розумієш, що нам доведеться зробити це знову, правда?

— Ми, е…? — спитав Поттер, з запізненням усвідомивши, що він, можливо, звучав надто щасливо. Якщо Мелфой і помітив, то нічого не сказав.

— Ну, так, — відповів натомість. — Маю на увазі, звичайно, це означає, що мені доведеться пережити одне з найболючіших відчуттів у житті, а ти… ти, клятий хлопчик-який-вижив, можеш кінчити, і це справді тобі сподобається! Абсолютно несправедливо, — Гаррі засміявся, не вірячи власним вухам.

— Ти серйозно? — запитав він.

— Безумовно.

— Сподіваюся, ти не сподівався зробити це сьогодні ввечері, тому що я думаю, що буде досить важко знайти сили, аби повернутися до своєї вітальні, — сказав Поттер, знову повертаючись на спину. Він неуважно використав ковдру, на якій вони лежали, щоб витерти сперму зі свого живота.

— Ні, чорт забирай, я не думаю, що зможу витерпіти це сьогодні знову, навіть якщо все буде добре.

— Цікаво, чи я зробив щось не так, — задумливо сказав Гаррі. — Мені дуже шкода, що так боляче.

— Тобі не було боляче? — з цікавістю запитав Драко.

— Мерліне, так. По-перше. Я просто не так скиглив, — довелося швидко відкотитися, щоб ухилитися від подушки, якою Мелфой шмагав його. — Добре, я йду, — засміявся, підійшовши до краю ліжка й піднявшись на ноги. Однак захитався на першому ж кроці й упав навколішки.

— Що це, трясця, було? — швидко запитав Драко, поспішно підійшовши, щоб побачити, що сталося. Поттер глянув на нього широко розплющеними очима.

— Можеш дати мої окуляри? — слизеринець передав скельця, піднявши брову, поки Гаррі повільно їх одягав.

— Ти спіткнувся об щось? — запитав натомість.

— Ні, — повільно відповів Поттер. — Ні, але, здається, я щойно розтягнув п’ятдесят м’язів, про які навіть не підозрював. Прокляття.

— О, — розуміючи кивнув парубок.

— Ти почуваєшся так само? — Драко знову кивнув. — Боже, Мелфою, як ти взагалі піднявся з підлоги на ліжко? — запитав з благоговінням у голосі. Той міг лише безсило знизати плечима. — Мій гуртожиток не так і далеко, — замислено продовжив Гаррі, — але тобі доведеться спуститися аж до підземель. Можливо, тобі варто залишитися тут на цю ніч.

— Я староста, Поттере. Якщо мене хтось спіймає, то просто скажу, що робив обхід, — категорично сказав Драко. Гаррі звів брову.

— У піжамі, — зауважив він.

— Ох. Саме так.

— І ніхто не буде дивуватися, чому ти повзеш зі швидкістю равлика?

— Думаю, я зможу ходити трохи швидше, дякую, — сухо сказав Мелфой. 

Поттер зітхнув, знову зводячись на ноги, і трохи похитнувся, перш ніж відновити рівновагу. Він почав натягувати свій одяг, увесь час обережно рухаючись. Згодом Драко робив те саме. Коли вони знову були повністю одягнені, незграбно зіткнулися один з одним. Потім блондин кивнув і невпевнено рушив до дверей.

— Мелфою, зачекай, — покорено гукнув Гаррі. Він трохи обернувся. — Тримай, — Драко кліпав очима, простягаючи руку, щоб узяти оберемок тканини, який простягав йому ґрифіндорець. Витрусив його, і очі відразу вирячилися, коли побачив, що це таке.

— Поттере, — видихнув, накинувши на плечі плащ і спостерігаючи, як його тіло зникло з очей. — Я знав! — вигукнув Мелфой. — Я знав, що ти повинен мати одну з них! — він ледь помітно засміявся, а Гаррі на це лиш усміхнувся.

— Вона була мого тата, — промовив натомість, і очі Драко округлилися від шоку. — Я хочу, щоб ти повернув її завтра, але… можеш використати її сьогодні ввечері, — Мелфой усе ще по-совиному кліпав на нього очима.

— Ти довіряєш її мені? — запитав із сумнівом. Поттер знизав плечима, відводячи погляд.

— Ну, я тебе буду шантажувати, чи не так? — зазначив він. Драко висміяв його:

— Це двояко.

— Так, гаразд… Не використовуй її для чогось поганого, добре? — суворо промовив Гаррі. Мелфой посміхнувся трохи ширше.

— Звичайно, ні, — весело сказав. Парубок невпевнено закусив губу, а потім кивнув.

— Гаразд. Тобі краще взяти її із собою на Зілля! — попередив він.

— Так, тому що це не виглядатиме підозріло чи щось таке.

— Мелфою!

— Добре, добре, я її поверну, — до цього моменту Драко ледве стримав усмішку, тому різко повернувся й рушив до дверей. Поттер зітхнув і пішов слідом, перевіряючи, чи в нього ще є чарівна паличка та мастило.

— І так закінчився вечір, коли я втратив цноту, — пробурмотів, а Мелфой обернувся й витріщився на нього.

— Ой, не кажи так, — прошипів, наче хтось вештався поряд і слухав їх.

— Чому ні? — Гаррі кліпав очима.

— Тому що це звучить дивно, — Поттер знову кліпнув очима, а потім усміхнувся.

— На добраніч, Мелфою, — сказав, повертаючись до вітальні Ґрифіндору.  Почув нерозбірливу відповідь і обернувся, щоб відійти назад, але Драко вже одягнув мантію-невидимку; Гаррі міг зрозуміти, що він і досі там, лише тому, що чув шаркання кроків, які віддалялися. Злегка посміхнувшись, хлопець знову повернув за ріг.

Тієї ночі йому знадобилося набагато більше часу, ніж зазвичай, щоб повернутися до вежі.