Коли Гаррі нарешті зрозумів, де він знову знаходиться, перше, що помітив, була абсолютна тиша в кімнаті. Охопило раптове почуття приниження, і хлопець незграбно сів, намагаючись ігнорувати усміхнене обличчя Драко, яке вимальовувалося перед ним. Обережно, щоб ні з ким не зустрічатися поглядом, ґрифіндорець прихилився до стіни, зсунув руки у себе на колінах і вперше помітив, що партнер, очевидно, знову застібнув йому штани. Це тільки посилило збентеження.
— Я думаю, що Поттер повинен відповісти взаємністю на виклик, — сказав Блез Забіні, і Гаррі захотілося його придушити. Тоді прийшло розуміння, що саме сказав хлопець, і хвилі паніки нахлинули з новою силою.
— Нудно, — сказала Герміона, швидко оглядаючи друга. — Ми вже бачили подібне сьогодні ввечері, не потрібно знову на це дивитись, — навколо компанії почалося бурмотіння, але всі, здавалося, більш-менш погодилися, за винятком Мелфоя, який, здавалося, не міг приховати свого розчарування. Гаррі видихнув і кинув на Ґрейнджер вдячний погляд. Вона лише знизала плечима у відповідь, а парубок посміхнувся.
Це все давало йому ще тиждень.
* * *
Однак тепер проблема полягала в тому, що Поттер знав, чого від нього чекали. Тож він провів половину тижня, хвилюючись про те, що робитиме, якщо це станеться, і як люди будуть сміятися, тому що він, безперечно, буде жахливий у цьому…
Лише в четвер Гаррі зміг набратися впевненості. Після вечері він терпляче чекав у коридорі біля Великої зали, а коли Драко вийшов із дверей, на щастя, без товаришів із Слизерину, юнак, не гаючи часу, кинувся вперед, щоб схопити того за рукав, перш ніж потягнути до порожнього класу. Блондин самовдоволено пішов слідом, лише зупинившись, щоб посміятися над ним, як тільки двері були закриті й надійно зачинені.
— Не треба мене так мучити, Поттере. Якщо хотів поговорити, потрібно було лише попросити, — усміхнувся Мелфой, схрестивши руки й трохи піднявши підборіддя. Не дивлячись на нього, Гаррі звів брову.
— Хто сказав щось про розмову? — відповів, піднявши куточок рота. — Зрештою, є набагато кращі способи використання твого рота, — Драко насупився, згадавши їхній попередній виклик, і звів очі на співрозмовника.
— Та ти це не серйозно, — сказав він, скептично дивлячись на хлопця. — Справді через це затягнув мене сюди?
— Ну… Не зовсім так, — пробурмотів Поттер, відчуваючи, як палають щоки. — Насправді все трохи навпаки.
— Вибач? — Драко закліпав очима, а Гаррі роздратовано зітхнув.
— Гм, ти вільний сьогодні ввечері? — запитав натомість. Слизеринець повільно кивнув, усе ще цілком не розуміючи. — Зустрінемося в кімнаті на вимогу? О дев’ятій?
— Що я матиму з цього?
Повисла пауза, перш ніж брюнет відповів глузливим тоном:
— Ти не можеш бути таким дурним, Мелфою.
Після цього Гаррі справді спромігся усміхнутися, незважаючи на те, як скручувало його живіт. Він спостерігав, як усвідомлення майнуло в очах партнера.
— Йой… Ти серйозно, Поттере? — парубок на це лиш байдуже знизав плечима. — Бо якщо ні, я не повинен з’являтися, ти повинен це розуміти, — Драко почав розглядати свої нігті, чекаючи відповіді, але очі ґрифіндорця лише звузилися.
— Збираєшся запропонувати мені «глибоко ковтати неживі предмети»? — запитав глузливо Гаррі. Блондин глянув на нього.
— Так, щось на зразок цього, — широко всміхнувся він. Співрозмовник знову знизав плечима.
— Гаразд, — м’яко відповів і попрямував до дверей.
— Що… Чекай! — запанікував Мелфой. Гаррі обернувся, піднявши брови.
— Так? — невинно запитав, але Драко був трохи здивований, наче не мав на меті його кликати.
— Я… Але… Ох, до біса! — гаркнув, коли Поттер почав хихикати.
— Отож, о дев’ятій?
— Так, добре, усе, що хочеш.
— Добре, тоді побачимось.
* * *
Гаррі знову прийшов до кімнати раніше, близько 8:45. Це було майже таке ж планування кімнати, за винятком того, що цього разу було більше слизеринського кольору. На превелике розчарування юнака, ліжко все ще займало глибину кімнати. Поттер зітхнув і впав на диван. Він не взяв із собою жодного домашнього завдання, надто нервуючи, щоб навіть спробувати щось виконати. Тож замість цього він дивився на полум’я, коліна неспокійно підстрибували вгору-вниз. Він думав, як довго доведеться чекати Мелфоя цього разу…
Годинник над каміном щойно пробив 8:50, коли увійшов блондин. Його поява злякала Гаррі, який насправді сподівався, що той знову запізниться.
— Поттере, — привітався Драко, опускаючись на протилежний кінець дивана. Обидва цього разу були в піжамах, хоча вбрання слизеринця було набагато кращим за одяг Гаррі. Брюнет вибрав чорні спортивні штани та стару футболку, а Мелфой знову був бездоганно одягнений у свій дорогий костюм.
— Ти рано, — беземоційно заявив хлопець, будучи все ще здивованим і тепер ще більше нервовуючи.
— Я? — недбало запитав Драко. — Та невже? Отже, почнімо? — Поттер подумав, що партнер, мабуть, теж трохи хвилювається, не приховуючи цього, бо воно все ще пробивалося крізь яскраве бажання в його очах. Він нервово ковтнув.
— Так, гаразд, — пробурмотів і опустився на підлогу. Мелфой не гаяв часу, скинув штани й відкинувся на поруччя дивана, явно намагаючись стримати посмішку. Гаррі злякано застиг. Імовірно, це було через ґрифіндорську схильність занурюватися в речі з головою, але перш ніж він зрозумів, як збирається це робити, нахилився вперед і запхав член у рот, скільки міг. Драко голосно вдихнув повітря, і його стегна сіпнулися вперед, від чого брюнет закашлявся.
— О, це все, на що ти здатен? — зневажливо запитав Мелфой. Гаррі глянув на нього, помітивши кольорові плями високо на щоках коханця. — Це було жалюгідно! — але він усе ще важко дихав. Поттер задумливо стиснув губи і вирішив, що доведеться негайно змінити своє ставлення. Тоді заповз на диван, тягнучи за собою ноги партнера так, що блондинові довелося повернутися, щоб зустрітися з ним. — Що ти робиш? — швидко запитав Драко. Парубок не відповів, натомість поставивши чужі ноги так, щоб вони зігнулися в колінах, а сам став навколішки між ними.
— Тобі коли-небудь робили мінет раніше? — з цікавістю запитав Гаррі, влаштовуючись зручніше. Почув, як Мелфой різко вдихнув, і підвів очі, щоб зустрітися поглядами.
— Яке твоє діло? — різко запитав він. Поттер кивнув, опустивши руки, щоб пограти з подолом сорочки.
— Я так розумію це «ні», — весело пробурмотів юнак.
— Що? Я навіть не відповів! І… І це не те, що в тебе коли-небудь було!
— Правда, — відповів Гаррі, усе ще посміхаючись.
— Але це не означає, що я цього не робив, — наполягав Драко. — Насправді я…
— Зніми сорочку.
— Поттере, не ввічливо перебивати людей, коли вони… Що ти сказав? — Мелфой виглядав обуреним.
— Знімай сорочку, — повторив парубок, пильно дивлячись на коханця.
— Я… Ні… — пробелькотів Драко, повністю вражений. Руки Поттера обхопили низ власної сорочки, він підняв тканину через голову, відкинувши її. Блондин дивився на нього широко розплющеними очима, і Гаррі мало того, що зустрів цей погляд, так ще й втримав його. Тоді легенько провів руками по нижній стороні стегон партнера, прислухаючись до його дихання. Усміхнувшись, він провів пальцями спочатку вгору по ногах, а потім униз до стегон і під сорочку. Він відчував, як стискаються м’язи під м’якою шкірою живота Мелфоя, і не потрібно було дивитися вниз, щоб побачити, який сильний це мало вплив.
Нахилившись уперед, поки їхні губи не розділяв лише подих, Поттер тихо сказав:
— Зніми. Це. З. Себе, — їхні губи ледве торкалися при кожному слові, і Драко кивнув, усе ще тримаючи широко розплющеними очі. Але Гаррі зробив це за нього, піднявши сорочку й стягнувши її через голову. Коли закінчив із цим, світлі пасма були злегка розпушені, але слизеринець, здається, цього навіть не помітив. Від цього хлопцю захотілося провести по волоссю руками й зіпсувати зачіску ще більше. Тоді нахилився так, що їхні груди торкнулися, злегка спітніла шкіра ковзнула одна по одній, і Мелфой затамував подих. Поттер усміхнувся й ніжно поцілував юнака в шию, перш ніж перейти до соска. Він злегка присмоктався, але більше використовував язик, погладжуючи темнішу шкіру. Обережно вкусив, і по грудях пронеслись мурахи.
— Б’юся об заклад, я міг би змусити тебе кінчити, навіть не торкаючись до тебе там, — самовдоволено сказав Гаррі, хоча він уже простягав руку вниз і гладив член партнера.
— Це не… Частина… Сміливості, — задихався Драко, заплющивши очі.
— Ні, це не так, — пробурмотів Поттер і продовжив цілувати тіло під ним, занурюючи язика в пупок, перш ніж дістатися місця призначення. Почуваючись набагато впевненіше тепер, коли перетворив слизеринця на тремтливу порцію желе, провів язиком по нижній частині члена, а тоді взяв до рота стільки, скільки міг. Він кілька разів експериментально кивнув головою, слухаючи, як Мелфой голосно стогне, а потім спробував проковтнути його ще більше. Тоді виявив: якщо розслабить горло й спробує буквально проковтнути член, то зможе майже всього запхати собі в рот. Щойно він це зробив, Драко застогнав, і брюнет зрозумів, що все вийшло.
Він також спробував використати руки, але виявилося, що знадобиться одна, яка притримує стегна Мелфоя на місці, щоб той не штовхався йому в рот. Другою рукою Гаррі продовжував гладити ліве стегно хлопця. Тепер блондин дихав надзвичайно важко, стогнав при кожному подиху. Його щоки були рожеві, одна рука закривала очі, а інша — схопила та скрутила матеріал дивана. Поттер відчув це, коли м’язи на стегнах і животі юнака напружилися, і негайно відступив. Він усміхнувся, коли Драко вигукнув із жаху.
— Що… Що, у біса, ти робиш?! — запитав він голосно. Очі мали дикий вигляд.
— Тобі коли-небудь робили мінет раніше? — у відповідь запитав Гаррі, кліпаючи очима, коли почув власний голос. Це було трохи хрипко, але на мить він проігнорував це.
— Я… Що? Ти вже мене про це питав!
— Ти не відповів. Так або ні? — Поттер усміхнувся, коли Драко відвів руку, щоб зиркнути на нього.
— Це не твоє діло…
— Мелфою! — різко сказав Гаррі, і блондин видав розчарований звук.
— Не було! Ні, не робили. Ось, тепер ти щасливий? Може, закінчиш, урешті-решт?! — ґрифіндорець посміхнувся й нахилився так, що лежав на грудях Мелфоя, підборіддям впираючись на руки, які лежали на хлопцеві. Відчув, як ерекція Драко притиснулася до власного живота, і навмисно поворухнувся, слухаючи, як парубок задихається від тертя.
— Тобі приємно, правда?
— Якщо я правильно знаю, ти ще не закінчив!
— Я вправний у цьому, чи не так, Мелфою?
— ТАК, проклятий, ти, може, поспішав би?! — Гаррі звів брову, і Драко десь у собі знайшов сили, щоб закотити очі. — Будь ласка?
— Так, гаразд, — зухвало відповів Поттер, і, перш ніж блондин встиг щось відповісти, він знову опустився й присмоктався. Мелфой смикнувся, штовхаючись у рот партнера, і хлопець дозволив це, розтягуючи губи в посмішці навколо члена. Він просувався повільно, щоразу цілком ковтаючи, не поспішаючи й знову засмоктуючи. Відчув, як руки закручують його волосся, і в якийсь момент він глянув угору й побачив голову Драко, відкинуту назад на диван, та відкриту шию, і Гаррі не хотілося нічого іншого, як провести язиком по цій запа́динці біля ключиці. Але подумалося, що слизеринець може вбити, якщо він знову зупиниться.
Невдовзі відчув, що Мелфой знову схопився, тож був трохи готовий до цього, коли блондин кінчив у рот. У підсумку він усе одно отримав блювотний рефлекс, але зумів усе це проковтнути, перш ніж нарешті впав на диван. Драко важко дихав поруч із ним і навіть не намагався поворухнутися.
— Поттере, — зрештою промовив, усе ще глибоко дихаючи. — Де, у біса, ти навчився це робити? — Гаррі посміхнувся, схрестивши ноги на дивані.
— Гадаю, здебільшого від тебе. Ти — єдиний досвід, який я маю в цьому, — принаймні так намагався сказати брюнет, але вийшло настільки крикливо й хрипко, що важко було розібрати.
— Що з твоїм голосом? — запитав Мелфой, нарешті спромігшись сісти.
— Це від того, що ти сунув член мені в рот, — хрипко відповів парубок, хоча тепер це й так було зрозуміло. — Спробуй потерти щось об горло протягом п’яти хвилин, — він знову прочистив горло. — Так уже краще, — сказав неуважно.
— Мій голос таким не був.
— Ти просто не такий талановитий, як я, — відповів Гаррі. Він усміхнувся Драко, який насупився у відповідь і шмагав диванну подушку, що впала на підлогу. — Ой! Рятуйте, рятуйте! — Поттер засміявся.
— Куди поділася моя сорочка? — запитав Драко, не звертаючи уваги на витівки партнера.
— Не знаю, — безтурботно відповів хлопець.
— Ну, це ти той, хто так сильно хотів її зняти, — буркнув Мелфой. — Що ти з нею зробив? — Гаррі задумливо озирнувся, перш ніж моргнути на якусь здогадку. Він злегка посміхнувся сам собі, а потім повернувся й практично накинувся на Драко. Слизеринець недовірливо пискнув, коли Поттер продовжував нахилятися вперед. Він підняв руки, щоб торснути юнака в груди, але долоні опинились на животі, а чужі соски тепер були на рівні очей. Тож замість того, щоб штовхнути, його руки просто лежали на стегнах, ліниво погладжуючи шкіру, у той час як він дивився на потемнілі горбки парубоцьких грудей.
Гаррі замовк, дивлячись на ці нахабні руки, а потім продовжив тягнутися рукою за бортик дивана, щоб підняти сорочку з землі. Він був трохи стурбований, тож не помітив, як голова Драко раптово висунулася вперед. Натомість відчув вологе тепло язика, який експериментально облизував його сосок, і це відчуття було настільки несподіваним і шокуючим, що все тіло сіпнулося, і він повалився на бік, ледве проминувши стіл і впавши на землю.
— Що… Для чого це було? — запитав він недовірливо. Мелфой визирнув на нього через край дивана й вирвав із руки сорочку, щоб знову її вдягнути.
— Отож, гм, я радий, що ми знову тренувалися, — сказав Драко, обходячи запитання. Гаррі підняв на це брову.
— Так, упевнений, що так, — відповів він, злегка сміючись. Блондин зупинився, потягнувшись до штанів, і задумливо глянув на співрозмовника, який усе ще лежав на землі. Тоді повільно опустився на підлогу, закинувши одну ногу через талію Гаррі, і осідлав його живіт. Ґрифіндорець тупо дивився на нього.
— Я міг би… Мабуть, повернути послугу, — запропонував Мелфой, нервово дивлячись убік.
— Справді? — Гаррі кліпав очима. Юнак лиш знизав плечима.
— Ну, я робив це раніше, і минулого разу ти відповів взаємністю , тож… — Драко замовк, дивлячись на нього. Поттер знову кліпнув, а потім усміхнувся.
— Тоді гаразд, я не збираюся сперечатися, якщо ти пропонуєш, — Мелфой закотив очі й ковзнув уздовж тіла партнера.
Гаррі провів наступний день, запевняючи Герміону, що так, він виконав усі свої домашні завдання, коли зник напередодні ввечері, і розповідаючи Ронові, що не знає, чому посміхається, як телепень.
* * *
Наступної суботи Гаррі зайшов на вечірку, почуваючись дуже впевненим у собі.
Почуття раптово зникло, коли Пенсі витягла три пляшки вогняного віскі й показала їх присутнім.
— Я думала, що ми могли б зробити перерву сьогодні ввечері й трохи змінити обстановку, — сказала вона, усміхаючись. — Пропоную «Я ніколи не робив». Чи всі знають, що це за гра? — було чимало тих, хто в це ще не грав, тож Паркінсон пояснила правила. Усе було досить легко. Кожен мав по чарці. Одна людина сказала те, чого ніколи раніше не робила, і кожен, хто це зробив, мав випити свою порцію. Поттер почав відчувати, як до нього повертається впевненість. З цим він міг би впоратися, і принаймні тепер йому не потрібно було б нічого робити з Драко! Повністю проігнорував роздратований погляд Мелфоя, мабуть, через те, що того вечора не отримуватиме мінетів, тому Гаррі приготувався нарешті насолодитися собою. Це має бути ласий шматок пирога.
— Я почну, — заявила Пансі. — Я ніколи не мастурбував у ванній старост.
Ой гаразд, запитання, напевно, були незручними, але принаймні ніхто не зосереджувався лише на ньому. Перш ніж він встиг подумати, чи робив він щось у ванній старост, чи ні, рука сама потягнулася до чарки перед собою, і парубок закліпав очима. Гаразд… Тож, можливо, «Я ніколи не робив» був чимось схожим на істину в грі «Правда чи виклик»: ти мав бути абсолютно чесним.
Гаррі, як і всі інші хлопці-старости в кімнаті, знищив свою дозу, миттєво здригнувся й спробував стримати кашель, оскільки рідина пекла горло.
— Поттере, ти навіть не староста! — почув він вигук Мелфоя й обернувся, щоб зиркнути на нього. — Ну й Забіні! — Блез сидів поруч із блондином, витираючи рот тильною стороною долоні, коли прикінчив свою порцію. Драко знизав плечима.
— Ой, відчепися, Мелфою, — пробурмотів Рон, також намагаючись позбутися пекучого відчуття, яке залишилося від алкоголю. — Кожен староста тут дав принаймні одному зі своїх друзів пароль.
— Мені ніхто не давав пароль! — грайливо насупився Шеймус. Візлі спробував щось сказати, коли всі його товариші по гуртожитку раптом пильно витріщилися на нього, і зрештою Гаррі пожалів свого друга.
— Я візьму тебе із собою наступного разу, Шеймусе, — запропонував Поттер, трохи сміючись із того, як розхвилювався Рон. Він не бачив, як очі Драко звузилися з іншого боку кола.
— О-о-о-о, Гаррі, це обіцянка? — нетерпляче запитав Фініґан, пустотливо блиснувши очима.
— Звичайно, — знизав плечима брюнет.
— Звісно, ні, — перервав Мелфой. — І якщо я колись побачу його там, я доповім кому треба й матимеш таке покарання, Поттере! — Гаррі скептично подивився на блондина, а Шеймус розреготався.
— У-у-у-у, — воркотнула Пенсі, простягаючи руку, щоб поплескати Драко по коліну. — Наш захисничок ванни заревнував, що Гаррі збирається обіймати іншого хлопчика!
— Хто сказав щось про обіймання?! — злякано крикнув Поттер, а Фініґан ще дужче засміявся. Щоки Драко зблідли.
— Пенсі, люба, — м’яко сказав він, — чи не зайнятися тобі своїми довбаними справами?!
— Так, дорогенький, я залишу свої довбані справи собі, а вам — ваші, гаразд? — Шеймус засапався від сміху, настільки сильно він реготав, і Герміона приєдналася до нього. Рон злегка засміявся, наче не був упевнений, чи сміявся він щодо Драко, чи хвилювався, що мала на увазі Паркінсон. Гаррі насупився, оскільки йому вдалося нарешті вловити, щось для себе.
— Вибачте, ніякого сексу не буде, — сказав він, але потім помітив розлючений вираз обличчя Драко й вирішив підлити масла у вогонь: — Принаймні не з боку Мелфоя. Він був би тим, кого трахнули, — слизеринець обурено засопів, а більшість гурту впала в істерику. Ті, хто не сміявся, виглядали дещо знервованими щодо теми розмови, як, наприклад, Невіл.
— Я не був би знизу в цих стосунках, Поттере! — нарешті спромігся сказати Драко крізь зуби.
— Гаразд, по-перше, ніяких стосунків немає, по-друге, ти точно був би! — Гаррі посміхнувся. Він невиразно помітив краєм ока, що Герміона й Пенсі перемінюються бісиками в очах, і відразу задумався, які наслідки матиме ця розмова, і почав панікувати. Драко теж це помітив і тихо вилаявся собі під ніс, перш ніж знову наповнити чарку.
— Ми будемо грати в гру чи ні? — запитав, і всі знову почали всідатися.
— О, моя черга, моя черга! — вигукнув Шеймус. — Я ніколи не думав, що Мелфой стане кращим у стосунках, — знову вибухнуло гигикання, коли лише половина групи потягнулася до своїх келихів. Поттер подумав, дивлячись на свій, але не відчуваючи бажання тягнутися до нього, коли більшість людей навіть не думали про таке. Тоді він задумався, коли це зробить. Очі шукали Драко, коли той сердито дивився на всіх, бурмочучи й лаючись, бо явно був здивований, що навіть не тягнувся до своєї склянки, і пирхнув. На щастя, ніхто про це не згадав.
Кілька раундів пізніше всі були напідпитку. Настала черга Рона, і рудий, здавалося, намагався добре подумати.
— Гм, я… Я ніколи… Мені ніколи раніше не робили мінет, — нарешті сказав він трохи невиразним голосом. Гаррі зітхнув і випив ще одну порцію, спостерігаючи, як Мелфой робить те саме разом із Шеймусом, Забіні та кількома іншими хлопцями.
— Драко, коли тобі зробили мінет? — з цікавістю запитав Блез, коли закінчив свою випивку. Блондин завмер, сердито дивлячись на нього.
— Не твоє діло, — відповів він, швидко додавши: — Добренько, хто наступний?
— Ні, серйозно, — наполягав однокрусник, повністю повертаючись обличчям до Драко. — Ти любиш хвалитися такими речами. Я чув би про це, а коли останній раз питав, у тебе його ще не було! — Мелфой швидко кліпав, очевидно, намагаючись придумати відповідь. Гаррі нервово крутився там, де сидів.
— Блезе, це не твоя справа, можливо, я брехав тобі раніше…
— Ти цього не робив! Просто скажи! — Очі Драко звузилися. — Я можу дізнатися, — пригрозив Забіні.
— О, справді, — посміхнувся Мелфой. Блез швидко потягнувся до своєї склянки.
— Мені ніколи не робив мінет Візлі, — глузливо сказав він, і не дивно, що ніхто не пив, хоча Рон випустив обурений звук. Очі Драко розширилися, і Поттер відчув, як обличчя зблідло, а живіт здригнувся. — Я можу згадати усіх. Мені ніколи не робив мінет Террі, мені ніколи не робив мінет Фінч-Флетчі… — Шеймус п’яно захихотів і випив, а Джастін почервонів.
— Блезе, припини, — наполягав Драко, починаючи панікувати. Серце Гаррі калатало в грудях, коли пальці стиснули склянку.
— Мені ніколи не робив мінет Дін Томас, мені ніколи не робив мінет Поттер… — Гаррі заплющив очі, коли на секунду прикрив їх рукою, а потім опустив її, щоб прикрити рота. Він смиренно дивився на те, як Драко різко потягнувся до своєї склянки, наче щосили намагався не дотягнутися до неї, і в групі запала приголомшена тиша.
— Курва. Ти. Блез, — розлючено сказав Мелфой, б’ючи словами. Поттер відчув, як горять щоки, коли кілька пар очей звернули на нього увагу, включно з недовірливим поглядом Рона. Пенсі порушила тишу, захихотівши.
— Серйозно? — сказала вона між сміхом. Ні Гаррі, ні Драко нічого не сказали. Брюнет думав про те, що, можливо, усі були б надто п’яні, щоб пам’ятати про це.
— Гаррі? — запитав Візлі. Фініґан засміявся й поплескав Поттера по плечу.
— Так, друже. Якби я поняття не мав, що маю робити, то теж зробив би попрактикувався заздалегідь, — сказав він, легко посміхаючись. Гаррі відчув, як його плечі трохи розслабилися. Герміона кивнула.
— Я теж, — погодилася вона, і шепіт пройшов навколо кругу, коли люди кивали. Поттер і Мелфой повільно видихнули.
— Вибач, я просто мушу перевірити, — сказала Паркінсон, усе ще хихикаючи. — Я ніколи не отримувала більше одного мінета від Драко. — Гаррі знову почервонів, зітхнув і ліниво випив свою порцію. — О-о-о-о, скільки? — схвильовано запитала дівчина. Драко застогнав і сховав голову руками.
— Без деталей? — Поттер слабко спробував відповісти. Пенсі посміхнулася.
— Я ніколи не…
— Добре! Три, — пробурмотів Гаррі.
— Три? — запитала Ґрейнджер, і Гаррі відчув, як хвиля приниження накрила його при думці обговорювати це саме з нею. — Я розумію два: перший тренінг, а потім виклик, але… — Гаррі закусив губу й безцільно жестикулював руками.
— Гм… Я змусив його?
— Це була взаємність, коли він відсмоктав мені, — різко сказав Драко, очевидно, долаючи збентеження.
— Оу.
— Ми можемо продовжити? — розпачливо запитав Поттер. Його голова справді почала туманитися.
— Я не знаю, здається, я на сьогодні закінчив, — сказав Джастін, намагаючись підвестися та трохи спотикаючись. Шеймус видав звук згоди, і Фінч-Флечлі підняв його на ноги. Герміона пішла слідом, Рон — за нею, і незабаром більшість гурту підвелася.
— Гаррі, ти йдеш, друже? — запитав Візлі.
— Ні, я трохи отямлюсь, — відповів брюнет, бажаючи лише трохи посидіти сам. Тільки він був не один, бо Пенсі, Драко, Блез і Террі не поворухнулися, щоб підвестися. Террі наповнив келихи.
— Останній, — вирішив він, з цікавістю глянувши на невелику групу зліва. — Просто з цікавості, я ніколи не займався сексом, — Забіні був єдиним з групи, хто випив, а Драко та Гаррі лише сердито дивилися на хлопця. Він знизав плечима. — Ну добре. Доброї ночі всім! — решта четверо сиділи мовчки, доки Паркінсоні не встала, тягнучи Блеза за собою.
— Ну, я втомлений. Ночі, Драко, Поттере, — їх залишили в затемненій кімнаті.
— Це не зовсім те, що я комусь сказав би, — нарешті тихо сказав Гаррі. Мелфой пирхнув і потягнувся до решти пляшки вогняного віскі.
— Я взагалі нікому не сказав би, — сказав він, відпиваючи прямо з горла. Він запропонував напій Гаррі, який із задоволенням прийняв. Він закашлявся, проковтнувши трохи, витерши рота, повертаючи пляшку Драко. Блондин поглянув на те, що лишилося. — Трохи менше половини, — пробурмотів. — Хочеш постріл за пострілом? — Поттер сумнівався, що бодай дрібку зрозуміє, якщо вони це зробилять, але все одно знизав плечима.
— Так, добре, уперед, — хлопці здебільшого пили мовчки, намагаючись не відставати один від одного. Їхні коліна торкалися, вони сиділи так близько, і щоразу, коли один із них тягнувся до пляшки, інший так чи інакше також робив це, і їхні пальці торкалися. Гаррі це здавалося дуже сюрреалістичним, бо тепер він не міг повернути голову, щоб уся кімната не розпливлася й не закрутилася. У приміщенні було темно, за винятком місячного світла, що пробігало крізь вікно, і єдиним звуком було їхнє глибоке дихання. Поттер відчув руку на своєму коліні, хоча Драко, здавалося, не зрозумів, куди вона впала, і подивився на блондина, зустрівшись очима, які, здавалося, світилися в темряві. — Агов, Мелфою?
— Що?
— Чи… Ти коли-небудь хотів поцілувати мене поза суботньою грою? — слова лежали в на язиці, і він дуже довго намагався їх вимовити, але Драко все одно зрозумів. Гаррі помітив, як його обличчя почервоніло від алкоголю.
— …Ні, — зрештою відповів Мелфой. — А ти? — ґрифіндорець похитав головою й відразу ж пошкодував про це, коли скрутило живіт. Він випив останню порцію й дивився, як Драко допиває свою. Дивився, як ці губи злегка розкриваються навколо склянки, бачив, як горло намагається проковтнути пекучу рідину, милувався блідою шкірою шиї на тлі темної сорочки…
— Ні… Раніше ні, у всякому разі, — пробурмотів Гаррі. Мелфой різко глянув на нього, але потім здригнувся, оскільки цей рух, здавалося, вплинув на нього, як і на Поттера раніше.
— Ти хочеш мене поцілувати? — недовірливо вимовив він. Гаррі кивнув без жодного наміру.
— Твоя шия… Я хочу знову поцілувати твою шию, — сказав він, спотикаючись на словах. Драко закліпав очима.
— То ти..? А… А… Гм… Як це… Як вони називаються? — запитав Мелфой, примруживши очі. Його голова задумливо схилилася на бік, і Гаррі помітив, що вся його постава нахилилася вперед.
— Вампір? (прим. редакт.: у нас є неймовірно крутий фік по Драррі та вампірам(^^ゞ “ Sanguis Vita Est ”)
— Так!
— Я не вампір, Ме-е-елфу-уй, — захихикав Поттер. — Мені просто подобається твоя шия, — Драко також усміхнувся, нахилившись до партнера.
— Тоді можеш зробити це, — п’яно запропонував він. Гаррі широко всміхнувся й ледь не заліз до нього на коліна. Перш ніж зміг чітко усвідомити, що робить, рот Поттера опинився біля бажаної шиї, облизуючи й всмоктуючись у неї, безумовно, знову залишаючи сліди. Мелфой затамував подих і легенько застогнав, опустивши руки на підлогу, щоб втримати рівновагу. Гаррі піднявся вище, поцілувавши вилицю, а потім і підборіддя. Тоді відступив на сантиметр, дивлячись в очі Драко, губи майже торкнулися шкіри.
Це тривало, мабуть, кілька секунд, але в їх п’яних головах, здавалося, минули години, перш ніж Мелфой нарешті скоротив відстань і ніжно притулився ротом до Поттера. Це був перший раз, коли саме він почав поцілунок, і очі Гаррі розширилися. Навіть трохи відсахнувся, дивлячись на постать навпроти. Драко повільно простягнув руку й зняв із юнака окуляри, і раптом срібні очі стали ще чіткішими на такій невеликій відстані. Брюнет знову кинувся вперед, пристрасно зустрівшись із чужими губами, і обидва одразу розтулили роти. Їхні язики шукали один одного й перепліталися в знайомому танці, глибоко проникаючи в рот то одного, то іншого.
У якийсь момент у Мелфоя ослабли руки, і він ліг на підлогу, одна нога обхопила коліна партнера, і Гаррі схилився над ним. Обидва стогнали під час поцілунку, викликаючи чудові вібрації, що резонували прямо до їхніх членів. Зрештою Драко замовк, відкинувши голову на підлогу й важко дихаючи. Гаррі теж задихався й схилився обличчям у шию Драко. Він щось невиразно пробурмотів, але ніхто не міг зрозуміти, що це було.
Поттер упав на бік, голова все ще була на чужій шиї, а повіки Драко заплющилися. Зрештою їхнє дихання вирівнялося, і жоден із них не рухався до самісінького ранку, їхні заплутані алкоголем розуми нарешті поринули в сон.