Повний текст
Я погляну тобі в очі
І побачу небуття,
До автобуса заскочу
І порину в забуття.
Дощ іде, стікають краплі
По холодному вікні,
А у небі дирижаблі
Все ввижаються мені.
Вони летять туди, де люди
Не такі, як тут.
Я шукала їх повсюди,
Щоби вирватися з пут,
Пут самотності і скрути,
Туги й плачу кожен день,
Щоби й далі не тонути
У словах сумних пісень.
Я їх бачила в люстерці,
У озерах і річках,
На руїнах мого серця,
Уночі і при свічках.
Вони там, на дирижаблях,
Де замети снігові,
Б’ються з ворогом на шаблях,
Та лише в моїй голові.
Ставлення автора до критики:
Обережне