Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
У Дюймовочки немає мети, у Дюймовочки є тільки шлях. Жаби квакають там, далеко, значить, буде сьогодні дощ, і вже відчувається на собі важкий погляд неба. Вечоріє швидше й швидше: темно, жаби, певно, напали на слід, жаби йдуть на запах і світло. У Дюймовочки немає мети. У Дюймовочки тільки шлях.
Між лататтям хтось будував мости: такі ненадійні, що хитаються й тріщать, як ними йти. Не так страшно, що зненацька застане дощ і холодними краплями торкнеться маленьких пліч, Дюймовочка заховається у плащі. Страшно, що з темряви зненацька може застати погоня – в будь-який момент, незрозуміло, звідки чекати. Навіть дихати страшно. Більше не дасть їм торкнутися маленьких плечей.
У Дюймовочки немає сірників, у Дюймовочки є тільки вогонь. Ні, їй не страшно через те, що наздоженуть і візьмуть в полон, бо насправді – повернуть. Їй страшно самій повернутись, їй страшно, що вона може просто повернути назад. Дюймовочка спалює міст за мостом. У Дюймовочки немає сірників, у Дюймовочки є тільки вогонь.
Відквітла осінь повністю, в нуль, осінь спалила все тепло, і не лишилось нічого, окрім як взяти себе в руки. Візьми себе в руки, дитя зернятка ячменя. Візьми себе в руки, дитина тюльпана. Візьми себе в руки, дочка горіхової шкарлупи. Візьми себе в руки, дочка самурая, і тримай, як паперового журавля. Здійнявся вітер, та Дюймовочка не тремтить.
У Дюймовочки страху немає, у Дюймовочки – тільки злість. Вітер дзвінко б’є ластовиння на її щоках, плутає світле волосся, чи не плаща з неї зірвати збирається, але ніякого результату це не дає. У Дюймовочки страху немає, у Дюймовочки – тільки злість.
Дивиться, як там, на шляху з латаття, гаснуть вогники ліхтарів: погоня майже дісталась її. Дюймовочка готова прийняти цей бій, але розуміє десь глибоко в душі: якщо прийме – то після цього бою вже ніхто й ніколи не прийме її. Лист латаття відривається раптом, вона ледь не падає, та стоїть, і несе течія його геть, геть від погоні. Дюймовочка врятована.
У Дюймовочки немає мети, у Дюймовочки є тільки шлях. Вона на листі латаття, на воді ряска дощу, неспокійна ніч листопада. Дюймовочка врятована,
але ж інших врятує хто від Дюймовочки?