Повернутись до головної сторінки фанфіку: Недоброзичливість воронів

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

Середа аж ніяк не була легкою для Ніла. До кінця дня Ендрю спостерігав за ним, наче хижак, що розмірковує як саме він хотів «розібрати» свою жертву. Це не було в новинку для Ніла: Ріко достатньо часто бував у такому образі, але він не був певний, що відбувається в затьмареній ліками голові блондина, який посміхався йому.

На щастя, Кевін вирішив залишити Ніла в спокої, але це не відбирало можливість затягнути його у розмову з натяками, що ховалися під невинним тоном Нікі. Аарон був похмурим, проте відносно тихим, й через це він посів друге місце в списку найбільш терплячих людей, відразу  після Еббі, котра взяла на себе місію відганяти Ендрю та Нікі від Ніла, коли вона була достатньо близько до них, щоб чути про що вони говорять.

Справжня халепа сталася після вечері, коли стомлений розум Ніла почав вимагати сну. Цілий день юнак був на межі, проте зараз його очі почали заплющуватися, а думки потроху ставали млявими. Кевін дивився на нього похмурим, знаючим поглядом впродовж цілої трапези. Іншим це здалося кумедним. Коли Ніл попрямував у кімнату (примітка: ту «потонулу»), щоб потонути на одному з кінців дивану, інші пішли за ним. Кевін та Аарон розмістилися в кріслах, що були якнайдалі одне від одного, водночас Нікі та Ендрю сіли на підлозі навпроти телевізору з розважальним центром. Ніл боровся з власною втомою, жадаючи не спати в їх присутності, проте він відчував, як реальність потроху вислизає. Йому просто потрібен був сон. 

— Уже час спати? — проворкував Ендрю, методично виймаючи кожен DVD-диск із шафи під телевізором. Кузени хотіли подивитися якесь кіно, та Ендрю чітко наголосив на тому, щоб Ніл залишався з ними.

— Можеш дрімати, якщо хочеш, - запропонував Нікі. — Ми не малюватимемо прутні на твоєму обличчі чи щось таке.

— Це не означає, що ти не спробуєш покласти свій член на його обличчя, - пробубнів Аарон.

Страх подріботів по хребту Ніла.

Нікі кинув на кузена кислий погляд:

— Аароне, не кажи такого.

Ендрю закінчив розкладати всі DVD на підлозі й раптово втратив інтерес до безладу, що вчинив. Нікі перемістився в центр створеного «моря з дисків», а Ендрю сів на інший кінець дивану, підібгавши одну ногу під себе, щоб мати змогу сидіти обличчям до Ніла.

— Маленька пташка наспівала мені, що ви маєте шістнадцятигодинний розклад у Гнізді, — сказав він із легким смішком. — Скільки Кевіну років за мірою Воронів?

Око Ніла сіпнулося.

— Роки Воронів довші чи коротші від собачих? —- розмірковував Нікі вголос. Його руки літали над різноманітними дисками, поки він намагався вибрати один. - Як би то не було, наскільки довгі собачі роки?

Аарон роздратовано зітхнув: 

— Перші два роки життя собаки рівняються приблизно десятьом із половиною рокам людського, з точки зору розвитку. Після цього кожен людський рік рівняється майже чотирьом собачим, але це залежить від породи.

Нікі зиркнув на кузена через плече:

— Звідки ти це знаєш, чуваче?

— Це загальна інформація.

— Що ж, до біса перепрошую, — пробурчав Нікі. — Як щодо «Memento»?

— Ні, - відрізав Ендрю. — Я не можу зосередитись на цьому лайні. Ти ж знаєш, що пігулки пробираються крізь мій мозок.

— «A Beautiful Mind?» — піддражнює Нікі. Ендрю пирхнув.

— Як щодо.. — почав Аарон.

— Тільки не «Donnie Darko», — в унісон сказали Геммік із божевільним Міньярдом, перш ніж посміхнутись один одному.

Хлопець видав роздратований звук і відкинувся назад у крісло.

Ніл відвів погляд від Аарона й напружився, коли Ендрю нахилився до нього: плечі згорблені, а руки оманливо розслаблені. Його погляд був зосередженим, а посмішка була якою завгодно, тільки не дружньою.

— Який твій улюблений фільм, Вороне?

— «The Birds», — поглузував Ніл.

Він помітив, як Кевін закотив очі. Нікі схвально посміхнувся Нілу. 

Ще один різкий сміх вирвався з грудей Ендрю:

— Як щодо «Three Kings»? Чи може «The Three Musketeers»? Тобі подобається «The Three Stooges»?

Нілу було зле, проте те, що Ендрю зміг вирахувати його номер- не стало для нього новиною. З того часу, як Жан зʼявився на публіці з четвертим номером, люди цікавилися, хто був володарем третього. Ріко хотів зберегти це все в таємниці, щоб зробити велике відкриття більш драматичним.

Натомість, щоб відреагувати, як того хотів Ендрю, Ніл відповів:

 — Я не думав, що ти настільки переймаєшся ексі, що знаєш власний номер.

Ендрю згорнувся в клубок, схиливши голову на спинку дивана, в такому положенні він виглядав молодшим і більш вразливим. Ніл був готовий посперечатися, чи є у того зброя.

— Немає третього номера серед Воронів, — тихо сказав Ендрю. — Цікаво, чи не так? За складом є: перший, другий, четвертий та десятий. Твоє маленьке татуювання натякає на причетність до «ідеального Корту», і з цього виникають питання: який у тебе номер та чому ти не записаний на веб-сторінці команди?

— Може, Кевін і я надали тобі фальшиве імʼя. Можливо, татуювання взагалі не існує.

— Негарно брехати, Натаніелю.

— Негарно бити чотирьох чоловіків майже до смерті. Я шукав інформацію про тебе теж, Ендрю Доу.

Нікі переводив погляд між ними, жуючи губу:

— Ем, як щодо того, щоб ми..

— Замовкни, Нікі, — сказав Ендрю. Його голос був мʼяким, проте все ще наказним, — Ти, здається, перебуваєш в омані, якщо вважаєш, що я не вбʼю тебе, тільки-но в мене з’явиться на то причина. Я вже вибрав могилу, та всяке таке.

— Ти, здається, в омані, що мені не байдуже. Ти не є моєю найбільшою проблемою. Ти навіть не входиш у топ пʼять.

Ендрю хмикнув:

 — Так, ми достатньо чули про Ріко. 

Кевін мовчки витріщався на свої руки, колупаючи задирку на нігтях та уникаючи роздратованого погляду Ніла.

— Кевін збирається переїхати в гуртожиток, оскільки ти зайняв диван тренера, — додав Ендрю з невеликим блиском у очах. — Ми всі дуже вдячні за можливість бути ближчими один до одного. Одна велика щаслива родина, чи не так, Нікі?

Геммік теж, на диво, замовк. Він переглядав DVD, ігноруючи Ендрю. Це нагадало Нілу, як нові Ворони завжди намагалися уникнути погляду Ріко, коли його питання починали звучати, як пастки. Вони швидко зрозуміли, що це гнівало Моріяму ще більше.

Темперамент Ніла вмить повернувся до життя:

 — Я впевнений, що Кевін почувається тут як вдома.

Ендрю моргнув і засміявся:

— Ох, ну, це вже просто грубо. Забери свої слова назад.

— Добре, гадаю, я знайшов щось цікаве! — вліз у розмову Нікі, махаючи диском над головою. Вигук відволік, фактично припиняючи протистояння Ендрю та Ніла. Поки йшов жорстокий бойовик, Ніл згорнувся калачиком на дивані й витріщався на стіну навпроти. Хлопець робив усе можливе, щоб не звертати уваги на важкий погляд Ендрю, що свердлив його голову.

Злість не давала заснути та тримала напоготові протягом певного часу, проте, на жаль, в кінці війну виграла втома. Юнак, все ще напружений та схилений на підлокітник дивану, заснув посередині кульмінації фільму. Його сон був неглибоким та без сновидінь, але він все одно не ворухнувся, коли Ендрю підкрався ближче.

Він різко прокинувся й помітив, що кімната була пустою та тьмяною. Телевізор був вимкненим, а DVD-диски відкладені. У будинку панувала тиша. Пульс пришвидшився, коли паніка нахлинула на нього. Він увімкнув лампу, яка знаходилась на кінці столу, та потягнувся до своєї вилиці, щоб переконатися, що пластир все ще був на місці. У голові промайнули різні сценарії того, що інші могли зробити з ним у такому вразливому стані, й від кожного з них по тілу бігли мурахи. 

Юнак пішов у гостьову ванну, прихопивши власні речі. Ніл проковтнув жахливий звук, що хотів вирватись із горла, коли він побачив своє відображення.

Хтось чорним маркером написав ЕДМ (примітка: Ендрю Джозеф Міньярд) поверх його пластиру. Клей на повʼязці виявився неушкодженим, і Ніл був впевнений, що прокинувся б, якби вони спробували його відклеїти, але шлунок хлопця все ще скручувався вузлом від думки про це. Він повинен був відчути, як кінчик маркера тисне на опік під пластиром.

— Виродки, — пробубнів Ніл.

Хлопець дістав зубну щітку й шорти, в яких планував спати. Еббі залишила йому маленький тюбик зубної пасти біля вмивальника, тож він позбувся жахливого присмаку в роті, перш ніж прополоскати його та вмитися. Після того як він сходив до туалету й знову вимив руки, Веснінський змінив джинси на шорти й попрямував назад у кімнату.

Сильний стук у вхідні двері так налякав юнака, що він ледь не впустив сумку, проходячи повз їдальню. Він застиг і напружено прислухався. Через хвилину пролунав ще один удар, а за ним – приглушений крик.

Ніл швидко запхав сумку під стіл і тоді підкрався до вхідних дверей, щоб поглянути на газон перед домом. Не те, щоб хлопець міг багато розгледіти в темноті, проте він спробував, і побачив кілька грудочок на росистій траві у світлі, що падало з ґанку. Легкі кроки наближалися, поки він намагався знайти кого-небудь крізь скло на дверях. Коли інша людина ступила на деревʼяну підлогу біля входу, Натаніель обернувся й побачив Ендрю, заспаного та неусміхненого.

Міньярд затримав на ньому погляд на якусь секунду, а потім дістав лезо з-під повʼязки, тягнучись до дверної ручки. Видихаючи, Ніл став позаду блондина, коли той відчиняв вхідні двері. Юнак не думав, що Ріко відправить когось так скоро, проте Моріяма вже не був настільки передбачуваним.

Світло з ґанку відблискувало в плямах крові на білих дверях. На килимку біля дверей, з написом «Home Sweet Home», лежала мертва понівечена лисиця. Друга лежала за кілька футів, де впала після удару об стіну. Інші були розкидані по газону.

Ендрю все ще був напоготові, в той час як Ніл уже думав про прибирання. Без слів він піднявся сходами та прокрався коридором до ванної кімнати, де дістав дві пари латексних рукавичок.

Дорогою до кухні, він кинув другу пару Ендрю, яку той проігнорував. Юнак відкрив дві різні шафи, перш ніж знайшов миску потрібного розміру. Наливши прохолодної води, він відставив її й прийнявся шукати мішок для сміття та паперові рушники.

Веснінський повернувся до входу, тримаючи свої запаси в руках та ігноруючи роздратований погляд Ендрю. Рукавички все ще лежали біля його ніг.

— Якщо ти не допомагатимеш, то забирайся з мого шляху, — пробурмотів Ніл, поставивши миску на підлогу, та взявся натягувати власні рукавички.

Ендрю нічого не сказав. Ніл очікував, що він повернеться до себе в кімнату, проте Міньярд зник у коридорі. Він міг або принести щось, щоб допомогти, або побачив можливість понишпорити по речах рудого. Хлопець не був певний, та не дуже переймався цим на той час.

Під мелодійні звуки цвіркунів та дзижчання комах, Ніл занурив у воду декілька паперових рушників та прийнявся відтирати вимазані кровʼю двері. Потім відклав забруднені в мішок для сміття й потягнувся за новими, щоб уникнути попадання крові на миску Еббі. На щастя, кров легко відмилась, оскільки ще не встигла висохнути.

Як раз тоді, коли Ніл взявся відчищати пляму на стіні, Ендрю зʼявився у проході в своїх кросівках, з лопатою у руках. Він притулив її до дверей та дістав пачку цигарок із кишені. Лінивим помахом руки Міньярд витрусив цигарку та підпалив її, поки Натаніель тупо витріщався на нього. Ендрю підняв одну брову, змушуючи хлопця щось сказати, поки він робив першу затяжку.

Ніл повернувся до своєї задачі. Під наглядом Ендрю він змив кров зі стіни. Тоді підняв найближчий труп лисиці та запхав його в сміттєвий мішок, швидко відводячи погляд від блискучих червоних ран. Той, хто вбив це створіння, виконав брудну роботу. Юнак витер кров, що залишилась від тіла, та перейшов до наступного. Заплямований килим, що лежав біля дверей, не відмився б так легко, тому довелося загорнути в нього труп лисиці та викинути це все до сміття.

Він доклав чимало зусиль, аби не здригнутися, коли його шви різко натягнулися.

Ендрю залишався на ґанку, поки юнак блукав газоном у пошуках інших пошматованих лисиць. Ніл ледве стримався аби не ляснути комара, що сів йому на шию, та вчасно згадав, які огидні рукавиці він зараз носить.

Деякі лисиці, очевидно, були вбиті на початку тижня, про що свідчив їх сморід. Ніл стримав блювотний позив, викликаний жахливим запахом, і поспішно запхав тільця в мішок до інших.

Шукати трупи в темряві було нешвидкою задачею. Тільки тоді, як Ніл стовідсотково впевнився, що докази нічного розіграшу знаходилися в мішку разом із його рукавичками, він повернувся до ґанку, щоб узяти лопату. Ендрю в той час підпалював уже третю цигарку; недопалки попередніх двох були роздавлені в тому місці, де раніше лежав килимок. Здавалося, що спостереження за Нілом приносить йому чимале задоволення.

З лопатою Ніл пішов до підʼїзної доріжки й вирізав коло з трави біля водійських дверей автомобіля Ендрю. Живіт Натаніеля запульсував, коли він спробував перемістити круглу частину газону цілим шматком. Зрештою, йому вдалося підняти та відсунути вбік клапоть землі. Тоді Ніл почав копати глибше, висипавши пухкий ґрунт на підʼїзну доріжку біля переднього бампера автомобіля. Як тільки яма була достатньо глибокою, хлопець запхав туди мішок і покрив декількома шарами землі та бруду. Від пересування важкої землі болів живіт, проте він нічого не міг зробити, окрім як попросити Ендрю про допомогу; не було жодного шансу, що той опуститься так низько.

Юнак глибоко вдихнув, тільки-но великий шмат трави був на своєму місці, зливаючись з рештою газону. Ніл майже підбадьорився невеликим успіхом, поки не згадав, що на підʼїзній доріжці все ще була купа землі, з якою потрібно розібратися. На думку не спадало жодної ідеї, як це можна приховати, тому він вирішив піти іншим шляхом.Упевнившись, що Ендрю все ще не в його полі зору, Ніл розкидав пригорщі бруду по всій, дорогій на вигляд, машині. На завершення він вимазав вікна та всі дверні ручки, і лиш потім узяв лопату й повернувся до ґанку.

Ендрю погасив свою останню цигарку й забрав у Ніла лопату, перш ніж той встиг переступити з нею поріг. Міньярд кивнув головою в бік гостьової ванної кімнати, мовчки наказуючи Нілу привести себе в порядок. У відповідь на це Веснінський холодно подивився на нього, але пішов, не сперечаючись. Він тричі помив руки й обережно витер туалетним папером плями бруду з мийки, який потім змив в унітаз, і ще раз помив руки. На кінець, юнак швидко оглянув свої шви, коли його увагу привернуло власне відображення. Із гарячим припливом збентеження він зауважив, що все ще носить пластир, на якому були ініціали Ендрю.

Коли Натаніель нарешті вийшов із ванної кімнати, вхідні двері були замкнені, а Ендрю, скоріш за все, знаходився в своїй кімнаті. Лопати теж не було в полі зору, а миска сушилася біля кухонної мийки.

Ніл вимкнув світло та повернувся до кімнати, сподіваючись як слід виспатися.

    Ставлення автора до критики: Позитивне