ᴀɴʟᴇᴀʜ
Оріджинали
16+
Слеш
Максі
Дозволено
  • Забороняю перекладати роботу російською
  • Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
Немає схованих позначок
пн, 02/13/2023 - 22:56
чт, 08/17/2023 - 21:40
373 хвилини, 1 секунда
4
1
2
1
Навіґація

Довіряти людям — складно. Довіряти, коли навколо нікого нема — ще складніше. Борсатися у власному гівні одному занадто нестерпно, але особисті упередження не дають підпустити до себе когось стороннього. 

Різні верстви суспільства переплітаються щосекунди. Люди не можуть вічно бути відлюдниками, особливо, коли спілкування є основою їхнього життя. А тікати від проблем виявляється неможливим, коли розумієш, що проблема врослася у твоє тіло найміцнішим корінням. 

Гамільтон ховає в собі тисячі людей, їхні життя, переживання та турботи. Лейквуд робить те саме, щоправда під його крилом вкриваються душі, котрі тільки починають будувати свій всесвіт.

Відлік починається, коли Джеффрі знайомиться з Едвіном. Зустріч ця занадто «буденна», аби нести за собою щось більше, ніж можна того очікувати. Можливо, все б сталося по-іншому, якби для Джеффрі дружба була такою ж легкою, як і для інших людей, а прихована сторона Едвіна раптом не захотіла врятувати заблудлого потопельника. Чи справді є шанс у людей зв’язати свої долі у міцний і безпечний вузол, якщо один з них занадто сильно пов’яз у темряві, а інший ще не знає, чим доведеться пожертвувати заради цих стосунків? Адже міцність вузла залежить не безпосередньо від нього самого, а від матеріалу, з якого він зроблений. 

Щастя і радість крихкі. А уламки від них виявляться занадто болючими. Можливо, навіть більше, ніж саме життя до цього. Варто лише дочекатися, коли відлік скінчиться. 

Розділ 2 | Едвін | Сенс чийогось сенсу

Едвін прокинувся ще давно, але не розплющував очі і продовжував напівдрімати, несвідомо слухаючи чужі голоси з двору, котрі були достатньо голосними, аби той зрозумів, що вікно в його кімнаті відчинене. Невдоволене бурмотіння Брендона і балаканина Хенка то стихали, то ставали голосніші.

Розділ 3| Джеффрі | Він знову помолився Богові, в котрого не вірив

Джеффрі приклав голову до холодного вікна автобуса. Прохолода огорнула ще з самого ранку болючу частину голови, і хоч і не сильно, але стало легше. Від його дихання на вікні утворилася невелика запітніла ділянка, на якій він вкотре, піднісши руку, намалював усміхнений смайлик.

Розділ 4 | Брендон | Не на своєму місці

Брендону не подобалося сонце. Не подобалося настільки, що він би з радістю зім’яв його в кулаку і викинув в урну. Але зараз все, що залишалося йому робити, так це ненависно сверлити це жовте коло пекла поглядом.

Розділ 5 | Джеффрі | Ти думаєш це когось хвилює, чи ти вперше в суспільстві знаходишся, йолопе?

Джеффрі відчайдушно намагався не клювати носом, допоки Юджин на задньому фоні вже хвилин десять безперервно галасував у спробах захиститися. От що що неочікував робити хлопець у вихідний день, так це сидіти прямо в кабінеті заступника директора.

Розділ 6 | Едвін | Бурхливі конфронтації

Шум доносився з іншого коридору, де розташовувалися кімнати дівчат. Навпроти дев’яносто третього номеру стовпилися інші учні, кожен з яких відчайдушно витягував голову в спробах побачити для себе щось цікаве. З номеру почувся чийсь сміх, а згодом послідувало ляскання в долоні і свист.

Розділ 7 | Джеффрі | Так просто

— Я не вірю в те, що це все зі мною відбувається, - нарешті, порушуючи довготривалу тишу, прошепотіла Агата. У грудях неприємно закололо і Джеффрі просто безсило опустив голову. Йому хотілося, аби це сталося з кимось іншим.

Розділ 8 | Хенк | Несправедливо?

Крос недбало впав на зелену, коротко підстрижену траву. Хенк обережно опустився поруч, тяжко дихаючи, тремтячими пальцями намагаючись відкрити пляшку з водою.

    Вподобайка
    7
    Ставлення автора до критики

    Відгуки