Веремія Ворон
Оріджинали
16+
Джен
Олеся, Корній, Лін Гу
Міді
Вбивство, Згадки крові, Кров
Запитуйте дозволу
  • Забороняю перекладати роботу російською
  • Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах

Дякую друзям та колегам, які надихнули мене на створення цієї маленької пригоди та поділились натхненням, створюючи такий цікавий всесвіт. Я ціную вашу підтримку. Щира шана терпінню найкращих бетарідерів зі спільноти графоманіяків та графоманіячок Влада Сторітелера.

запитуйте дозволу, якщо бажаєте використовувати дану роботу для натхнення та розмістити покликання в полі "Ф-ки за мотивами ф-в"
Немає схованих позначок
пт, 06/14/2024 - 23:01
нд, 06/16/2024 - 17:57
262 хвилини, 14 секунд
Читачі ще не додали роботу у збірки
Навіґація

Отямившись у болоті посеред лісу, Олеся має лише одне бажання: відчути себе у безпеці. Дім може дати такий прихисток, от тільки біда — вона нічого не пам’ятає. Власна квартира стає не лише засобом порятунку, а і єдиною можливістю дізнатись хто вона. Непевні емоції та бажання, що час від часу виринають з несвідомого, збивають з пантелику та заплутують сильніше. Забагато їх пов’язано з хлопцем, що мешкає навпроти. Почуття до Корнія, як місток до невідомого минулого. От тільки чи не приведе той шлях до небажаного?

Знахідка

Холод.

Холод гриз тіло та крутив нутрощі.

«Добре», — ця проста думка дивувала.

«Що добре? Хіба ж добре коли тобі холодно?»

Відповідь знайшлася миттєво:

«Я жива»

Здатність відчувати засвідчила про це.

Вечеря

Дорога тягнулась тонкою розбитою сірою цівочкою, яку майже поглинули кущі та малі деревці. Вона вела мене на захід. Пейзаж захоплював. Ліс густими хвилями поглинув колись затишне знищене війною поселення. Різнорозмірні рештки сірих будівель виринали з зеленого моря то тут то там.

Професія

Ранком одразу пошкандибала детально роззирати малу, всього на дві кімнати, квартиру. Спальня відучора мала неприбраний вигляд.

«Коли ти вже встигла?»

— Потім приберу, — кивнула я своєму відображенню.

Голод та аромати

Я зайшла, нервово натиснула кнопку першого поверху, відступила у куток та втупилась у підлогу поглядом. Згадала, що дійсно вже бачила цього високого красунчика не один раз. Його ім’я вертілось у свідомості, але ніяк не виринало.

Дзвінок

Ранок зустрів тяжкістю у кінцівках. Я спала у майці та штанах. Не дивно, бо не спромоглася перевдягнутись вчора. Похід у магазин став надмірно емоційною пригодою. Від моменту, як Корній взяв мене під руку у голові гуділо, а в животі лоскотали метелики.

Стрічка

Стрічка

 

З документом поспішала як могла. Ретельно пакувала у речення все, що бачила. Дані зводила у таблиці, вставляла графіки та діаграми, які тільки мала. Судячи з усього, до втрати пам’яті я була дуже прискіпливою та мала гарну звичку вести нотатки.

Танці

До клубу ми добралися на таксі. Корній був чемним кавалером: подавав руку, відкривав двері, підтримував мене та оберігав від випадкових зіткнень. Я відчувала неймовірне піднесення. Хлопець постійно жартував та розповідав історії, суті яких не вловлювала.

Птах

Не пам’ятаю, як дійшла додому, не пам’ятаю, як влізла у ліжко. У голові весь час стояла картина червоного серця у руці монстра. Мене бентежив не факт побаченого, а те моє нестерпне бажання впитись в нього, облизувати, смоктати й нарешті розірвати зубами.

Хустка

Я саме закінчила підкочувати свої сірі довгі спортивні штани, як пролунав дзвінок у двері. Наближаючись зрозуміла, що там стояв Корній. Відчула неповторний солодкий аромат перемежований яскравими нотками пряних спецій. Поправила зачіску, потягнулась відкрити двері.

Ядвіґа

Корній розвернувся так, щоб прикрити мене від незваної гості.

— Орино, ти невчасно! Знову!

— Ой, невже я вам заважаю? — вона хіхікнула. — Вибач, але Олеся сама мене на тортик запросила! Олеся, я купила київський!!! — закричала вона на всі легені.

    Примітки
    Твір всесвіту ЕΘЕРІУМ
    Вподобайка
    0
    Поскаржитись
    Ставлення автора до критики
    Позитивне