Коли він назвав Т/І ім'ям іншої дівчини

Гаара

Уже кілька днів йому виносили мозок підлеглі райкаґе і цучікаґе, які прийшли на переговори. Хлопець навіть не міг собі дозволити поспати. Мозок втомився через постійну напругу та навантаження. Навіть Гаара не міг винести цього. Але потрібно було ще перечитати документи, які принесла сестра.

Т/І тихо увійшла до кабінету і побачила як Гаара дивиться в документи. Дівчина підійшла ближче і в неї з’явилося таке відчуття, що хлопець її навіть не помітив і взагалі, здавалося, що він навіть не бачить документи, які тримає в руках.

 

- Гаара? - тихо покликала дівчина доторкаючись до плеча чоловіка.

 

- Так Темарі, я якраз ознайомлююся з документами, - стрепенувшись, сказав хлопець і дуже пильно подивився в папери, намагаючись там щось знайти. Остаточно прокинутися його змусив дзвінкий сміх Т/І.

 

- Ходімо додому, а то ти вже опанував сон із розплющеними очима, - з усмішкою дівчина поцілувала чоловіка в щоку. Він і справді перепрацював.

 

Наруто

Т/І поставила перед Наруто тарілку з їжею і продовжила мити посуд після готування.

 

- Наруто, поїж поки тепле, - сказала дівчина, кинувши погляд на хлопця, який задумався.

 

- Так, спасибі тобі, Сакура, - сказав він і вже коли почав їсти зрозумів, що і кому сказав. Їжа застрягла в горлі. Чоловік закашлявся і підняв погляд на Т/І.

 

Сама Т/І придивлялася до сковорідок. Навіть не витираючи руки, дівчина взяла одну з улюблених своїх сковорідок і повернулася до чоловіка.

 

- Як-як ти мене назвав? - з наймилішою посмішкою запитала Т/І, її волосся вже піднімалося догори, а жага до вбивства так і випромінювалася від тіла.

 

- М-м-малятко - ледве вимовив Наруто і, не чекаючи реакції, побіг геть із дому. Слідом за ним полетіла важка сковорідка.

 

Саске

Учіха вже кілька годин тренувався, тож Т/І вирішила його провідати. Вона не вважала хлопця слабким, тому не дуже розуміла його вічних тренувань. Але ніколи не говорила нічого проти. Вона тихо увійшла в кімнату і стала біля стіночки дверей, чекаючи коли хлопець «награється» з аматерасу. Але ж у нього після цього дуже болять очі, Саске зовсім себе не шкодує. Дівчина важко зітхнула, розуміючи, що його не змінити.

 

- Карін, ти знову прийшла, - запитав хлопець навіть не повертаючись до дівчини.

 

- Знаєш, мені не дуже приємно дивитися, як біля тебе завжди крутиться Карін, - сказала дівчина, згадуючи закохані очі Узумакі й те, скільки разів ця божевільна намагалася її вбити.

 

- Ох. Т/І, - тихо сказав хлопець і розвіяв техніку. - Нічого такого, просто вона хотіла про щось поговорити, - сказав Учіха і підійшов до дівчини.

 

- Угу. Звісно-звісно, - насупившись проворчала дівчина. Саске ж хмикнув і поцілував її в чоло.

Знову вона ревнує 

 

Ітачі

Здавалося, що Ітачі ідеально контролює свої слова. Він жодного разу не назвав Т/І якимось іншим ім’ям. Могло навіть здатися, що всі слова, які він говорить, дуже добре обдумані, що викликало думки про недовіру хлопця.

Але насправді, він просто дуже сильно любив Т/І. Поруч із нею, для нього не було нікого іншого. Ітачі кохав і повністю довіряв тільки дівчині і насправді, він говорив усе від чистого серця, просто через його небагатослівність здавалося, що він обмірковує кожне слово.

Т/І ніколи не сумнівалася в його словах, а це найважливіше.

 

Шикамару

Хлопець лежав на сонечку і дрімав. Для нього зараз нічого не відігравало особливої ролі, та й спати хотілося неймовірно.

 

- Шикамару. Не хочеш піти сьогодні на прогулянку? Можна вважати це запрошенням на побачення, - запитала Т/І, сідаючи біля хлопця. Вона вже кілька днів натякала про те, що вона хоче з ним прогулятися. І нехай хлопець був генієм, але він був занадто ледачий для того, щоб самому запросити дівчину.

 

- Так, Іно. Я не проти, - відповів їй хлопець, перебуваючи в напівдрімоті.

 

Із дрімоти його вивів сильний удар подушкою по голові.

 

- Ну й чудово. Іди зі своєю Іно на побачення, - кричачи сказала дівчина і пішла, зачинивши двері в сад. Молодий Нара підскочив, його думки почали складатися в один пазл, і він швидко зрозумів, що сказав те, чого казати явно не варто було. - Бачити тебе більше не хочу, - пролунав ще один крик і було ясно чути, як дівчина пішла з дому.

 

- Шикамаруууу, - будинком рознісся крик його матері. «Попав» - промайнуло в голові хлопця.

 

Кіба

Т/І цілий день провела з Акамару, оскільки Кіба був дуже зайнятий, а собака хотів побігати й погратися. Дівчині було тільки в радість гуляти і веселитися з собакою, але вже вечоріло, а значить пора повертати Акамару господареві.

Граючи в перегонки вони дуже швидко добігли до будинку.

 

- Оооо. Хто повернувся?! - сміючись сказав хлопець і присів біля свого друга, коли Т/І та Акамару стрибнули в сад будинку Інузука. - Як тобі прогулянка з Тен-Тен?

 

Кіба скуйовдив шерсть друга і зрозумів, що сказав щось не те. Він підняв погляд на Т/І. Але дівчини вже й слід прохолов. А Акамару ображено гавкнув.

 

- Пошукаємо її, щоб вибачитися? А то знову образиться, піде на завдання, а ми будемо довго вибачатися, - запитав хлопець, а собака згідно кивнула.