Ваш перший поцілунок

Гаара

Гаара був далеко не дурним хлопцем, звісно, якщо це не стосувалося теми почуттів і кохання. Напевно, це була та тема, на якій колишній джинчуріки розбирався дуже погано, а якщо бути точнішим, то зовсім ніяк.

Вони з Т/І були давно знайомі, та й зустрічалися вже півтора місяця, але в них ще жодного разу не було простого поцілунку, дівчина наважувалася цілувати Гаару тільки в щічку і вважала, що хлопець має сам проявити ініціативу під час першого поцілунку. Т/І звісно мала рацію, частково. Просто це правило підходило для звичайних парочок. А пара з куноїчі і казекаге під цю категорію не потрапляла.

Т\І довго терпіла. Дуже довго терпіла. Але коли Гаара не зволив її поцілувати навіть під час сходу сонця, за яким вони спостерігали, терпець дівчини увірвався. Відкинувши всі переконання, вона притягнула до себе хлопця і поцілувала. Так і стався їхній перший поцілунок, свідком якого було червоне сонце, що плавно піднімалося на небосхил.

 

Наруто

Т/І та Наруто завжди потрапляють у неприємності разом. І «нескладна» місія із супроводу перетворилася на бій за життя. Рятувало те, що вони давно разом і вміють чудово працювати в команді. Залишалися тільки два супротивники і Наруто готував атаку, щоб закінчити цей бій. Але поки він відірвався на атаку, то не помітив, як до Т/І летіла одна з маріонеток нападників. Хлопець почув скрик і побачив, як дівчина знищує маріонетку і падає на землю. Прокатившись по землі, дівчина притиснула руку до живота, але було видно що з під руки сочилась кров. 

Узумакі ніби облило крижаною водою, серце наповнювалося страхом за подругу.  Трохи прийти в себе заставило зелене сяєво, що окутало руку куноїчі. В Наруто почала наростати лють, розуміючи що можливо це і не серйозне поранення, але все могло бути і гірше. Швидко провівши техніку масового клонування він за пару хвилин убив залишки нападників. Навіть не задумуючись над тим, щоб взяти когось в полон і потім допитати про ціль нападу.

Варто було йому тільки переконатися, що обидва вороги мертві, як він тут же підбіг до дівчини.

 

- Усе добре?- запитав хлопець і почав оглядати поранення, яке потроху загоювалося під дією лікувальної чакри.

 

- Не хвилюйся, - піднявши погляд від поранення вона подивилась на напарника.

Варто було тільки Наруто зустрітися з поглядом Т/І, як він одразу ж її поцілував. Після кількох секунд розгубленості, дівчина почала йому відповідати.

 

 - Будь моєю дівчиною, - тихо прошепотів Узумакі, відірвавшись від таких солодких губ Т/І.

 

Саске

Т/І з самого дитинства була дуже сором’язливою дівчинкою і боялася хлопців. Зараз вона була більш спокійною, та й друзі чоловічої статі в неї теж були. Але щойно на горизонті з’являвся Саске Учіха, вона ставала схожа на загнаного в кут кролика. Дівчина боялася Саске і намагалася не спілкуватися з ним і не підходити ближче ніж на 5 метрів.

Спочатку хлопця забавляла така реакція, після однієї з місій з її командою, дівчина почала викликати в ньому інтерес, але зараз її поведінка дуже дратувала. Саске намагався знайти до неї підхід, але Т/І боялася його як вогню. Учіха терпів і не здавався, поки не побачив, як вона спокійно спілкується з іншими хлопцями і мило їм посміхається. Він ще ніколи не відчував таких почуттів, а в голові лише крутилася думка про вбивство зухвальця, що крутиться біля ЙОГО дівчини. І плювати, що вона сама про це ще не знає.

Того ж дня, хлопець перехопив дівчину ввечері, коли вона йшла сама додому. Він втягнув Т\І в один із провулків і притиснувши до себе поцілував. Він вкусив дівчину за губу, тим самим змусивши відкрити ротик для поглиблення поцілунку.

 

- Ти тільки моя. І я тебе нікому не віддам, - прошепотів хлопець, перервавши поцілунок і подивившись у почервоніле обличчя дівчини. 

Тепер у її очах було щось інше. Щось зовсім не схоже на переляк.

 

Ітачі

 

Т/І гріла руки об теплу чашку какао з маршмеллоу, вона вже пів години чекала на нього в цій кав’ярні. 

Хотілося просто кинути все й зачинитися вдома, але зупиняла чашка дуже солодкого напою. Хоча кого вона обманює? Її зупиняли думки про Ітачі, який їй уже 4 місяці мало не сниться. Перше кохання, це настільки дивно, наскільки й чарівно. І ось, коли він її сам і запросив у кав’ярню, Учіха не прийшов. У голову лізли думки про те, що він вирішив над нею познущатися і спеціально запросив Т/І і не прийшов. Але дівчина наполегливо відганяла ці думки.

Відпивши ще трохи какао, вона поморщилася. Було надто солодко. У голові пролетіла шалена думка, а чи подобається йому солодке? Ця думка ніби стала останньою ниточкою.

Т/І залишила на столі гроші і швидко піднявшись попрямувала на вихід. Хотілося розридатися, у грудях пульсував біль, але дівчина вмовляла себе триматися, поки вона не добереться до дому. Швидко виходячи з кав’ярні, вона врізалася в груди якогось хлопця і впала б, якби не сильні руки, що обвили талію.

 

- Вибачте, - сказала дівчина і вже хотіла відштовхнути від себе хлопця, як її обличчя підняли за підборіддя. Усі думки зникли з голови, варто було тільки подивитися в такі улюблені чорні очі. Учіха ніби щось побачив у її очах і прильнув до її губ. Поцілунок був солодким, хотілося сказати, що занадто. Прямо як какао, яке вона так і не допила. Але це була приємна солодкість, та, яку Т/І була готова терпіти й куштувати завжди.

- Вибач. Мене трохи затримав хокаге, - тихо прошепотів Ітачі, варто було тільки перервати поцілунок.

 

Але дівчина вже й не ображалася.

 

По тілу розливалося ніжне тепло і неймовірна радість. Він прийшов, не хотів образити, а по скуйовдженому волоссю зрозуміло, що дуже поспішав до неї.

 

І все ж, він любить солодке.

 Хоча, що може бути солодшим за його поцілунки 

 

Шикамару

Варто було тільки Т/І зрадіти, що її почуття взаємні і погодитися на пропозицію Шикамару зустрічатися, як його відправили на досить небезпечне завдання.

І за всіма підрахунками, вони мали повернутися ще тиждень тому. Але ніхто з команди так і не повернувся. Т/І дедалі більше хвилювалася, думки крутилися тільки довкола хлопця, руки тряслися і мучило безсоння. Думки про те, що він усе ж таки геній і спадкоємець Нара, ніяк не заспокоювала, а навіть більше злила. Яка різниця хто він? Все одно він людина, а людський фактор - зла штука.

З думок дівчину висмикнула захекана подруга, яка була вся червона від швидкого бігу.

- Вони прийшли, - намагаючись рівно говорити, дівчина вирівнялася.

 

- Де, - Т/І одразу зрозуміла про кого вона.

 

- У лікарні. Вони не в найкращому стані, - з якимось сумом у голосі сказала вона і Т/І одразу ж зірвалася з місця.

 

Думки плуталися, голова не хотіла міркувати. Дівчину накрила справжня паніка. Залетівши в лікарню, вона почала шукати поглядом Шикамару, поки не натрапила на Харуно.

 

- Сакура. Де він? У якому він стані? До нього можна? - одразу із запитаннями налетіла вона.

- Ой. Спокійніше Т/І. Усе з ним добре, поваляється трохи в лікарні й тішитиме тебе й далі. Він у 17 палаті. Можеш до нього зараз зайти. - сміючись відповіла рожевоволоса і не встигла клінути, як подругу ніби вітром знесло. Ці дії викликали ще більший сміх Харуно.
 

Залетівши в палату, Т/І натрапила поглядом на Шикамару. Плече перемотане, на обличчі кілька подряпин і зламана нога. Побачивши, що все не настільки погано, як вона думала, дівчина дозволила собі трохи розслабиться. Але вона тут же обійняла хлопця, чим викликала його хворобливе зітхання.

 

- Боляче, - поскаржився хлопець і отримав легкий удар по голові. Але не встиг він обуритися, як дівчина його тут же поцілувала.

Вона хотіла передати в цьому поцілунку все хвилювання, яке вона відчула через нього. Чортів геній, який «завжди на кілька кроків попереду».

 

Кіба

Т/І, Кіба й Акамару знову не могли спокійно сидіти на місці. Цього разу вони вирішили пограти в доганялки по деревах, але не все так просто, програє той, хто впаде на землю, яка за три дні дощів перетворилася на болото. Звісно, дощі в Коносі були не дуже часто, але досить сильні.

Тож хлопці зараз носилися по деревах як очманілі і ніхто не хотів програвати. Хто знає скільки б вони так ще носилися, якби Т/І не підвернула ногу і не впала в болото. Почувся легкий зойк і тепер брудна дівчина сиділа в болоті й потирала ногу.

 

Кіба одразу ж почав сміятися, а Акамару радісно гавкав. Але дівчина, ніби вирішивши щось для себе, почала ще сильніше ойкати.

 

- Кіба, - тихо покликала дівчина і подивилася на хлопця, який одразу ж перестав сміятися і цілком серйозно перевів на неї погляд. – Нога.

 

Хлопець тут же акуратно зістрибнув на землю. Він і справді почав хвилюватися, адже тільки кілька днів тому в дівчини було серйозне розтягнення.

 

- Яка ж ти незграбна, - проворчав хлопець і присів біля Т/І навпочіпки.

 

А куноїчі тільки цього і чекала. Вона миттєво штовхнула хлопця на спину в болото і нависла зверху. З губ дівчини зірвався легкий сміх, а хлопець тільки насупився. Його підловили.

Помітивши злегка ображений погляд хлопця, Т/І перестала сміятися і ніжно поцілувала Кібу, ніби вибачаючись.

Нехай вона і незграбна, але він же її любить такою, яка вона є.