Повернутись до головної сторінки фанфіку: Реакція хлопців на Т/І

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Анотація

В деяких главах будуть тимчасові персонажі, їх імена я буду вказувати в назві глави. З часом так само будуть додаватись постійні персонажі (ті, хто будуть з`являтись в кожній наступній главі)

Повний текст

Гаара

Нехай Гаара і був трохи замкнутий і здавався беземоційним, але він був дуже уважний до деталей. Та й з Т/І він ніби змінювався. Звісно не настільки круто як могло подуматись, але він починав більше посміхатись, частіше робити дівчині компліменти і намагався приділити якомога більше уваги (наскільки це можливо, з посадою казекаге). Т/І це дуже бентежило, попри її красу, дівчині не робили стільки компліментів. Не дочекаєшся такого від ніндзя, особливо з селища піску.

А Гаарі, навпаки, подобалося дивитися за збентеженим обличчям дівчини. У такі моменти було приємно спостерігати за легким рум’янцем і блискучими очима. А сором’язлива посмішка ще більше переконувала молодшого но Собаку в тому, що в нього найкрасивіша й наймиліша дівчина з усіх.

 

Наруто

Узумакі дуже часто робив дівчині маленькі подарунки, то квіти принесе, то її улюблені солодощі. Т/І дуже бентежила така увага, на що вона одразу починала червоніти, а Наруто починав весело сміятися.

Хлопця дуже забавляла реакція його дівчини на такі вчинки, тому він намагався робити їх частіше. І Т/І приємно і Наруто не може намилуватися на свою дівчину-«помідорку»

 

Саске

Сьогодні був якийсь дуже важливий вечір, тож Т/І весь день готувалася до нього та наряджалась. Дівчина не використала багато макіяжу, лише трохи підкреслила очі олівцем і тушшю, та нафарбувала губи своєю улюбленою помадою. Кімоно було темно-синє в підлогу, воно дуже подобалося Т/І, адже і матеріал був приємний, і саме кімоно було закритим, а не таким, у якому все найважливіше можна було розгледіти без жодних старань. Завивши волосся в легкі локони, вона спіймала деякі пасма шпилькою, яку їй подарував Саске. На шпильку були нанесені спеціальні печатки, в яких була захована зброя.

Закінчивши з усім, вона ще раз покрутилася перед дзеркалом і пішла до свого нареченого.

 

- Я готова, - сказала дівчина і вийшла з кімнати. Саске перевіряв усі свої таємні сувої зі зброєю. Все ж, він якоюсь мірою параноїк, хоча не їй це казати, у неї теж було багато печаток і сувоїв зі зброєю.

 

- Чудово. Ми встигаємо, - підсумував хлопець і сховавши сувої, повернувся до дівчини. Варто було йому тільки побачити її, як очі трохи розширилися і яскраво заблищали. - Ти просто прекрасна.

 

Від тихих слів коханої людини вона почервоніла до кінчиків вух. Було неймовірно приємно і незвично чути таке від Саске. Губи тут же розтягнулися в милій усмішці. Не встигла дівчина щось відповісти, як хлопець тут же опинився поруч із Т/І і притягнув за талію до себе.

 

- Давай нікуди не підемо, - ніби змій-спокусник прошепотів Учіха. - Нам і тут є чим зайнятися.

 

Ітачі

Щодня дівчина знаходила в будинку по одному подарунку. Вона чудово знала, хто їх залишає, але це її бентежило. Майже півроку вони зустрічаються з Ітачі, і вже цілий місяць у неї в будинку опиняється подарунок від нього. За цілий місяць подарунки були найрізноманітнішими, але дівчина так і не перестала ніяковіти. Можна сказати, що вона почала ще більше ніяковіти, коли замислювалася про їхню кількість.

Але найбільше дівчину дивувало те, що навіть після того, як його відправили на місію, подарунки все одно приходили. У якийсь момент дівчина почала хвилюватися про те, що, а раптом це не від нього?! Але швидко відігнавши ці думки, почала чекати на його повернення і червоніти від нових подарунків.

У день його повернення Т/І отримала гарний кулон, який сподобався їй під час походу магазинами разом з Ітачі. Йому тоді потрібно було поповнити запаси зброї, а дівчина пішла разом із ним. І проходячи біля ювелірного, вона помітила цей невеличкий кулончик, який їй дуже сподобався. Але тоді вона вирішила, що Ітачі не помітив її швидкого, зацікавленого погляду на річ. Схоже вона знову помилилася, а Учіха зміг її приємно здивувати.

Від роздумів її відірвало тихе «Кар». У відчинене вікно залетів ворон. Дівчина посміхнулася, швидко кивнула птаху і вистрибнула через вікно, побігла до воріт. Раз прилетів ворон, значить Ітачі вже близько.

Біля воріт вона натрапила на команду, лідер якої був її молодий чоловік. Без роздумів Т/І налетіла на Ітачі з обіймами. У Коносі й так усі знають про їхні стосунки.

 

- Чому ти не вдягла підвіску? - тихо запитав хлопець щойно дівчина його відпустила.

 

- Як ти це робиш? - з цікавістю запитала дівчина, заливаючись легким рум’янцем від нагадування про новий подарунок, який стояв у неї на тумбочці біля ліжка.
 

Шикамару

Уже кілька днів Шикамару кипить від злості. Зовсім недавно він помітив, що за Т/І стежить якийсь шинобі. Спочатку він хвилювався, що її хочуть викрасти, але коли побачив, як він залишає їй подарунок біля дверей, хлопець зрозумів, що в нього хочуть відбити дівчину.

І тепер Шикамару пробував спіймати хлопця і провчити, але той завжди тікав від нього, як тільки він наближався. Схоже цей сталкер був непоганим шинобі-шпигуном.

На всі розмови про таємного шанувальника Т/І реагувала недовірою і збентеженням. Її дуже бентежила така поведінка. Дівчина не могла звикнути до того, що вона зустрічається з молодим Нара, що вже казати про таємного сталкера-фаната.

Така картина добряче набридла генію, нехай він цього й не показує, але він дуже сильно ревнував дівчину. Тому він у найкоротший термін створив план про знищення нахабного фаната.

Т/І тільки його, тільки Шикамару може насолоджуватися її соромязливою посмішкою від чергового компліменту і маленького букетика.

 

Кіба

З часів школи Т/І була дуже спокійною і не любила увагу інших людей. Вона всіх цуралася і була непомітною ніби тінь. Дівчина нікого до себе не підпускала і намагалася робити все, що б її не помічали. Згодом усі почали називати її привидом.

Зараз вона один із найкращих шпигунів, але, як і раніше, нікого до себе не підпускає. Можливо, все так і залишилося б, якби не одна місія, на яку відправили її, Кібу, Шино та Іно. На місії потрібно було зловити одного небезпечного ніндзя і Т/І дуже допомогла. У якийсь момент вона врятувала Акамару, за що отримала комплімент-похвалу від Кіби. Хто ж знав, що дівчина почервоніє і знову пропаде. Саме на цій місії кілька людей дізналися, що насправді Т/І не ненавиділа людей, а просто занадто сором’язлива. 

Але Кіба просто так не відстане. Потрібно ж нормально віддячити дівчині за те, що вона врятувала його друга-брата.

 

Шино Абураме

Усе їхнє спілкування почалося з того, що Т/І зацікавив новий вид жуків, який створив Шино, ця допитлива особа змогла випитати з мовчазного хлопця все, що її цікавило про них. Так і повелося, що іноді друзі могли подовгу обговорювати різних комах. Т/І цікавилася багатьма «жучками», а Абураме насолоджувався її присутністю.

Багато часу потрібно було хлопцеві на те, щоб зрозуміти, наскільки сильно він полюбив цю допитливу й сором’язливу дівчину. Як вона червоніла, коли він запропонував їй зустрічатися. Тепер за Т/І завжди літали кілька його жуків, нехай вона й ніяковіла, коли їх помічала.

 

 Ізуна Учіха

Він зустрів Т/І на невеличкій галявині біля річки, коли вирішив прогулятися лісом і трохи потренуватися. Дівчина дуже зніяковіла, коли він заговорив із нею. Як потім з’ясувалося, вона була хіме свого клану і дуже рідко спілкувалася з людьми. Її дуже бентежила увага Ізуни, дівчина намагалася прикрити обличчя волоссям, щоб рум’янець був не такий помітний, але це тільки більше забавляло хлопця. Вони провели за розмовами кілька годин. Потім вона швидко пішла додому, але ще довго крутилася в думках Учіхі.

За цей невеликий час вона змогла його чимось зачепити. Ізуна пообіцяв що обов’язково знайде Т/І. Адже йому так подобається коли вона ніяковіє.

 

 Тобірама Сенджу

 Сьогодні була похмура ніч. Тобірама прийшов на цвинтар. Рівно рік тому в нього на руках померла його помічниця. Т/І була відмінною помічницею, завжди стримана і спокійна. Вона була людиною, яка спочатку думала, а потім робила. Але тільки мало хто бачив її справжню. Адже під маскою жорстокого шинобі ховалася сором’язлива дівчина, що бентежилася від зайвої уваги й нікого не підпускала до себе надто близько. Нікого крім Тобірами.

Він прекрасно бачив її збентеження і його дуже нервувало те, як вона ніяковіє від компліментів інших чоловіків. Але рівно рік тому, на дуже небезпечній місії, вона прикрила його від раптової атаки і померла від поранення, яке було несумісне з життям, чоловік намагався врятувати її, але всі старання були марними. Дівчина з сором’язливою посмішкою померла у нього на руках.

І тільки зараз чоловік розуміє, що тоді його нервувало не її збентеження, а той, хто робить їй компліменти.

 

 Канкуро

Вони зустрілися на одній із місій. Ненормальна Т/І і не менш дивний Канкуро. Вони майже одразу знайшли спільну мову, особливо сильно хлопця тішило, як дівчина ніяковіла від поглядів у її бік. Місія пройшла дуже легко і швидко, але тільки під її кінець ляльковод зрозумів, що його нова знайома закохана в їхнього капітана. Думки про це викликали подив і незрозумілу образу.

Можливо, вони б так і залишилися тільки друзями, які у вихідні проводили час разом, якби одного вечора вона не прийшла до нього вже п’яна. Вона тоді дізналася, що її капітан одружується і дуже щасливий зі своєю другою половинкою. Пів вечора Т/І ридала в Канкуро на плечі, але це вартувало того, щоб побачити наступного ранку її червоне обличчя. Вона потім ще кілька днів ніяковіла через хлопця і варто було Т/І тільки побачити ляльковода, як вона ставала «помідоркою».

 

 Шісуї 

Нехай Шисуї і був скромним, але в присутності Т/І він ставав дуже веселим і простим хлопцем. Йому подобалося жартувати з дівчини і бентежити її, він дарував їй квіти і її улюблені цукерки, він приділяв їй майже весь вільний час. Для нього вона була ніжною квіткою, а він став для дівчини промінчиком сонця.

Вони проводили разом дуже багато часу, ділилися секретами і допомагали один одному. Мало хто знав про їхню дружбу, але це й на краще. Їхні «дивні» стосунки залишаться їхньою таємницею до самого кінця. 

 

 Сасорі Акасуна 

Він був ще малюком, коли потоваришував із дівчинкою в червоній сукні з мереживами. Дівчинка бігала за ним хвостиком і дуже боялася та бентежилася інших людей. Вона завжди намагалася триматися ближче до Сасорі. Попри те, що і від його уваги вона іноді ніяковіла. Поступово Акасуна звик до Т/І і навіть подружився з нею. Він захищав її від інших дітей, а вона гралася з ним, ділилася цукерками й обробляла садини.

Як вони подружилися, так і повелося. Навіть коли вони виросли, вони завжди були разом. Дівчинка в кімоно з мереживами і спокійний червоноволосий хлопець, який нікого не підпустить до свого сором’язливого сонечка.

 

 Хідан 

Гордовитий, нестерпний, грубий. Три слова якими Т/І завжди описувала Хідана. Але все змінилося, коли вони разом вирушили на завдання і після важкої битви, вщент брудні та втомлені, вони сховалися на відпочинок у печеру. Хлопець тоді з недо знущанням зробив Т/І комплімент, а вона почервоніла і кинула в його бік кілька сюрікенів. Ця картина дуже довго не хотіла пропадати з голови Хідана. Йому до останнього не вірилося, що ця «залізна діва» насправді дуже сором’язлива. Після цього він почав завжди робити їй компліменти, нагородою за які були сюрікени та червоне обличчя завжди спокійної дівчини.

    Ставлення автора до критики: Обережне
    Надіслав: PandaDora , дата: пн, 04/08/2024 - 16:49