Повернутись до головної сторінки фанфіку: Реакція хлопців на Т/І

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

Гаара

Гаара звик до того, що його помічниця беземоційна і нікого не підпускає надто близько. Інші ж цьому навіть не дивувалися, який казекаге - така й помічниця. Але одного вечора, коли хлопець затримався на роботі довше, ніж зазвичай, через гору документів він почув тихі схлипи.

Вийшовши з кабінету, він побачив, як Т/І склавши руки на столі й поставивши на них голову тихо плакала. Хоча її плач видавали тільки тремтячі плечі і тихі схлипи.

 

- Щось сталося? - запитав він, підійшовши до столу. Від несподіванки дівчина підскочила і швидко почала стирати вологі доріжки від сліз.

 

- Гаара-сан, я думала що ви вже пішли. Зараз уже 3 година ночі. Вам варто йти додому, буде не добре, якщо ви захворієте через брак відпочинку, - почала тараторити дівчина, колишній джинчурікі бачив, як вона намагається знову повернути собі спокій і стати тією холодною помічницею.

 

- Зі мною все буде добре. Але ось тебе я хочу послухати, - сказав хлопець і, підійшовши до Т/І, взяв її за руку й повів до кабінету. Він звісно міг віднести її піском, але боявся поранити дівчину, та й чомусь йому захотілося саме тактильного контакту з Т/І.

 

Наруто

Нехай Наруто і був веселим і сонячним хлопцем, але якщо він хотів поділитися своїми проблемами чи радощами, він ішов до Т/І. Вона була дуже дорога для Узумакі. Він їй беззастережно довіряв. Але він ніяк не очікував побачити дівчину в сльозах, коли вкотре залізе до неї через вікно, щоб поділитися радісними новинами.

Дівчина, яка всім здавалася холодною, зараз лежала, скрутившись клубочком, і горестно схлипувала.

Від цієї картини Наруто ледь не звалився з підвіконня. Через шум до нього повернулася Т/І і стала швидко витирати очі. Вона дивилася на хлопця з такою образою, що йому навіть стало ніяково.

 

- Якщо ти хотів поговорити, то сьогодні я не налаштована на розмови. Іди геть, - тихо прошепотіла дівчина, намагаючись більше не дивитися на гостя і сховати почервонілі очі.

 

- Зате я налаштований на розмову, - рішуче сказав хлопець і, зістрибнувши з підвіконня, заліз у кімнату. - Що сталося?

 

Саске

Учиха дивився на себе в дзеркало і не міг повірити, що завтра він одружиться. Ще рік тому він би вбив людину, яка б сказала, що на нього чекає спільне життя з холодною і беземоційною Т/І. І це не через дівчину, а через те, що він узагалі не бачив себе в ролі сім’янина. Глибоко зітхнувши хлопець попрямував до спальні.

Варто було йому тільки зайти, як він побачив Т/І, яка заснула щойно лягла на ліжко. Він лише тихо хмикнув і підійшов до дівчини. Обережно, намагаючись не розбудити, він переклав її під ковдру і поцілував у маківку. Зараз навіть не віриться, що їхні стосунки почалися з її сліз. Він тоді вперше побачив її сльози і серце ніби перестало битися. Учіха в той момент зрозумів, що Т/І не просто холодна шинобі, вона тендітна і вразлива дівчина.

 

Ітачі

Ітачі та Т/І разом відправили на місію, яка мала бути дуже простою. Але закінчилася вона тим, що вони наскочили на банду работорговців. Битва була не простою, Т/І вивихнула руку, а в Учіхи була досить глибока рана на нозі. Але коли вони побачили маленьких виснажених дітей у величезних кайданках, хлопець захотів ще кілька разів вбити цих работорговців, а ще краще віддати їх Орочімару для досліджень.

Уже після того як вони привели дітей до найближчого селища та нагодували, Т/І зачинилася в кімнаті й не виходила кілька годин. Ітачі відчував, що він має з нею поговорити, тож постукавши він увійшов до кімнати. У кутку темної кімнати сиділа дівчина, її плечі тремтіли, а обличчя було заховане в колінах.

 

- Чому все так жорстоко? Вони ж тільки маленькі діти і нікому нічого не зробили, - тихо схлипуючи прошепотіла дівчина.

 

Учіха без слів підійшов до дівчини і, присівши біля неї, притягнув у свої обійми. Зараз у його руках була не холодна й беземоційна агентка АНБУ з маскою «Білого Ведмедя», а дівчина, яка у своєму житті побачила стільки жорстокості й безкарності, що вирішила вдягнути маску й нікого не підпускати до себе.

Напевно тільки Ітачі зміг зазирнути під цю маску, і побачити дівчину Т/І, а не «Білого Ведмедя»
 

Шикамару

Хлопець звик до холодної та розважливої Т/І, йому навіть здавалося, що дівчина може спокійно його перехитрити, якщо захоче. Та й мама Шикамару дуже любила дівчину, тому батько часто запрошував її в гості. Адже поки Т/І в домі, мама не звертає уваги на все, що він чинить і не лається. Тому для нього не стало несподіванкою, коли до них додому завітала Т/І.

 

- Привіт, Шикамару, - з натягнутою посмішкою сказала дівчина і намагалася не дивитися в очі хлопцеві. Юний Нара одразу зрозумів, що тут щось не так. - Тітка Йошино вдома?

 

- Привіт. Мама і батько пішли і їх не буде до вечора, - ці слова ніби стали останньою краплею для дівчини. Завжди холодна і спокійна Т/І розридалася стоячи на порозі його будинку. Це ввело хлопця в глибокий шок. Він не знав як заспокоювати дівчат, Шикамару взагалі цим не цікавився. Але швидко повернувши собі самовладання, він притягнув до себе дівчину і зачинив за нею двері.

 

Кіба

Вони з Т/І були друзями з дитинства і за всі роки Кіба жодного разу не бачив як дівчина плаче. Жодного разу до сьогоднішнього дня. Т/І сховала своє обличчя на грудях хлопця і заливисто плакала. Сьогодні померла її улюблена кішка, яка була з нею стільки ж часу скільки й сам Кіба. Нехай Інузукі й не дуже любив кішок, але він розумів, що ця кішка значила для дівчини стільки ж, скільки Акамару значить для хлопця. Саме тому він нічого їй не говорив, а просто гладив її по голові. Кіба чудово розумів, що жодні слова не допоможуть, коли ти втратив цінного друга, з яким через багато що пройшов.

Хлопець пропустив момент, коли дівчина заснула в нього на плечі через надлишок почуттів. Але коли він подивився на розчервоніле і припухле обличчя дівчини, яка заснула неспокійним сном, він для себе вирішив, що допоможе їй підписати контракт з кимось із призовних тварин. Вони, як відомо, живуть довше, та й дівчині буде не так самотньо.

 

Шино Абураме

Шино вирішив сьогодні прийти на один із тренувальних майданчиків, щоб потренуватися в киданні сюрікенів. Але коли він стрибнув на майданчик із дерева, то в нього полетів сюрікен, який він швидко відпарував. На нього з розгубленістю дивилася Т/І, схоже дівчина не очікувала, що тут з’явитися Шино. Раніше вони особливо не спілкувалися, Т/І не особливо любить Шино. Хоча хлопець майже не бачив Т/І з іншими людьми.

Хто ж знав, що холодна Т/І уникала Шино не через неприязнь, а через страх перед комахами. Ось саме, що ніхто. Саме тому Шино зовсім не очікував, що дівчина розплачеться, коли комахи підлетять до неї, щоб віддати сюрікен, який упав на землю. Розчервонівшись, дівчина відвернулася і почала витирати очі.

 

- Вибач. Я не знав, що тобі не подобаються комахи, - тихо сказав хлопець і сховав жуків.

 

- Ні, ні. Це ти вибач. Це просто було несподівано, - тремтячим голосом відповіла дівчина.

 

 Ізуна Учіха

Хлопець увесь день шукав Т/І, після вчорашнього похорону її батьків вона наче під землю провалилася. Ізуні теж було боляче через смерть її батьків, адже він був добре з ними знайомий і вони дуже добре до нього ставилися. Але ще болючіше йому було від розуміння, що холодність дівчини - це тільки маска, і під нею захована звичайна дівчинка-підліток, а отже, їй зараз набагато гірше, ніж йому. Учиха страшенно хвилювався, він не хотів, щоб його подруга змінилася і зациклилася тільки на помсті.

Дуже швидко він прибіг до галявини, де вони завжди любили відпочивати. Побачена картина його не потішила і тільки підтвердила всі думки. Т/І обнявши коліна плакала, від цього серце Ізуни боляче стиснулося. Він більше не хоче бачити її сльози. І хлопець зробить усе можливе, щоб його «Холодна принцеса» не сумувала.

 

 Тобірама Сенджу

Т/І була подругою Хаширами і завжди була холодною і спокійною, що дуже подобалося хлопцеві. Адже божевілля йому й від брата вистачало, а так він знав, що за його недолугим братом наглядає розумна дівчина.

Саме через упевненість у холодності Т/І, Тобірама не очікував побачити як вона плаче на плечі брата у нього в кімнаті. Добре, що в нього є звичка завжди бути тихим і дівчина його не помітила, але помітив Хаширама, який помахав йому рукою, щоб Тобірама йшов. Закривши двері так само тихо, як він їх і відчинив, він попрямував до своєї кімнати.

Але ж він тільки хотів покликати брата обідати…
 

Канкуро

На черговому тренувальному бою проти Т/І Канкуро вирішив використати свій козир, який він ніколи раніше не використовував. Хлопець використав елемент несподіванки і спіймав дівчину у свою маріонетку.

Ляльковод вважав, що щойно дівчина потрапить у ляльку, вона намагатиметься вибратися і використовуватиме різні техніки, але вона навіть не рухалася і не робила жодних дій для того, щоб вибратися. На мить хлопцеві здалося, що там узагалі нікого немає, але він відкинув цю думку, оскільки він явно відчував дівчину всередині ляльки.

 

- Канкуро, випусти мене, - надламаним голосом попросила дівчина легко постукавши по ляльці. Хлопець списав усе на те, що Т/І засмутилася через програш і посміхнувся.

 

- А я ж казав, що сьогодні перемога буде за мною, - весело відповів хлопець і підійшов ближче до маріонетки.

 

- К-кан-куро. Будь ласка, - ледве вимовляючи слова, прошепотіла дівчина. Хлопець тут же напружився і швидко відкрив ляльку. Йому на руки випала Т/І, яка навіть не могла стояти на ногах. Її очі були наповнені страхом і сльозами.

Такого повороту Собаку но Канкуро точно не очікував.

 

 Шисуї 

З чергової місії Шисуї принесли його сокомандники ледь живого, ір’єніни довго боролися за його життя і ледь змогли витягнути хлопця з обіймів смерті. Він прийшов до тями через кілька днів. Але до нього ще нікого не пускали, адже він був ще в поганому стані. До кінця тижня, до нього пустили відвідувачів, але тільки не надовго. Одним із перших до його палати увійшов Ітачі. Друг лише посміхнувся і сказав, що через Шисуї він обзавівся сивим волоссям. Трохи поговоривши, «Ворон» сказав, що йому пора, та й не тільки він хвилюється за друга.

При останніх словах, згадалася холодна Т/І. Шісуї подобалося з нею базікати і жартувати, нехай дівчина і рідко сміялася над його жартами, але її посмішка була прекрасною.

Ніби прочитавши його думки, до палати влетіла Т/І, щоправда не з посмішкою на обличчі, а з червоними очима. І чомусь хлопцеві здавалося, що червоні вони не тільки через недосип.

 

- Шисуї, ти просто ідіот. Навіщо ти так ризикуєш, тебе ж ледь не вбили, - одразу почала сваритися дівчина й підлетіла до ліжка Учіхи. - Мені твої напарники все розповіли. Як так можна?

 

- Ти плакала?! - ніби не почувши всіх її слів, сказав хлопець і провів рукою по блідій щоці. Це стало останньою краплею для дівчини. Т/І розплакалася і дуже міцно обійняла Шісуіі, ніби він міг зараз розчинитися в неї на руках. Хлопець же тільки важко зітхнув і теж обійняв дівчину. Він і справді ідіот, як можна було…

 

 Сасорі Акасуна 

Т/І була нареченою Сасорі. На цьому шлюбі наполягали всі, а особливо бабуся Чіо. Але Сасорі було байдуже, це одруження не відігравало жодної ролі в його планах, тому він зовсім про це не хвилювався. Та й завжди спокійна, холодна Т/І була досить привабливою. Вродливішою за багатьох кандидаток, яких йому підсовували в минулі рази.

Зараз Акасуна прямував до кімнати дівчини. Її батьки сказали, що нещодавно їй повідомили про заручини і зараз вона була у себе.

Коли він уже підходив до кімнати, хлопець почув дивні звуки, але не звернув на це увагу. Варто було йому тільки увійти, як очі натрапили на дівчину, яка сиділа до нього спиною і дивилася в дзеркало. По її щоках текли сльози, а плечі дрібно здригалися від схлипів.

Схоже, він погарячкував із холодністю дівчини. Та й узагалі, це перший раз, коли його «наречена» плаче при новині про заручини. Три «наречені» до цього були раді таким перспективам.

 

 Хідан 

Скільки разів він робив спроби морально принизити Т/І? Якщо чесно, то вже й не злічити. Та тільки дівчина все не піддавалася і трималася стійко. Її крижане обличчя не здригнулося від жодного слова, яке сказав хлопець, що ще більше заводило Хідана.

Але сьогодні щось було не так, варто було йому тільки почати знущатися з дівчини, як та, не сказавши ні слова, пішла до себе в кімнату. Какузу стукнув його по голові, чим ще більше здивував.

 

- Іди за нею, - коротко сказав напарник і подивився на хлопця так, що сперечатися миттю перехотілося. І що тут узагалі коїться? Що за хрень, він же нічого такого не сказав?

 

- Чого ти пі… - хлопець увійшов до кімнати дівчини, і слова застрягли в нього в горлі. Дівчина стояла обличчям до вікна й одразу ж почала витирати очі, коли Хідан увійшов до кімнати. Але хлопець то не дурень, йому вистачило розуму зрозуміти, що він довів Т/І до сліз. І чомусь від усвідомлення цього ставало якось паршиво.

    Ставлення автора до критики: Обережне
    Надіслав: PandaDora , дата: пн, 04/08/2024 - 17:17