Ще одна Візлі

— Хочу привітати всіх учні з початком навчального року в Гоґвортсі.  І хочу вас познайомити з нашим новим вчителем захисту від темних сил професор Люпін. Оголосив Дамболдор і зал наповнився оплесками. — І в мене для вас ще одна новина.

— Привіт сусідко.

— Йоп твою мать. Більше в мене не було слів.— Чому серед усіх гарних хлопців моїм сусідом став ти?

Я приземлилась на землю і підняла ключ від кімната, подивилась нагору і побачила лице Мелфоя, воно було як ПОМІДОР. Мені стрьомно повертатися в кімнату. Я дійшла до поля і чекала на Олівер.

Я прокинулась зранку і цього опаришка тут не було. Сьогодні в нас тільки один урок зіллєваріння. Треба потім зайти до Дамболдор і розпитати чому я відчуваю емоції.

Я піднімалсь сходами, але було трішки лячно що мене виженуть з Гоґвортсі.

— Добрий день директор Дамболдор. Його кабінет був просторим і я побачила такого гарного фенікса.

— Я думаю що я емпат. Він замовк і дивися на мене як на дурочку.

— Хахаха. Стоп ти серьозно? У нього були очі як в чіхуахуа.

Мелфой кудись пішов, а я лежала і думала як активувати мої сили на повну?

— Привіт сучка. У дверях стояв цей опаришок.

Я лежала в медпункті. Мені навіть не вистачало сил щоб думати. Але я змогла відкрити очі, і побачила його.

— Слава Богу, ти прокинулась. То був Драко він сидів, я не відчувала його емоцій, але по ньому видно що йому дуже погано.

Він поцілував мене.
— Драко. — Я не знала що сказати.
— Пробач, я не хотів, точніше хотів але. — Мене почало бісити його розмова і я заткнула його поцілунком.
— Я теж тебе кохаю. Я посміхнулась, але відчула запаморочення в голові і я знепритомніла.

Він поцілував мене.
— Драко. — Я не знала що сказати.
— Пробач, я не хотів, точніше хотів але. — Мене почало бісити його розмова і я заткнула його поцілунком.
— Я теж тебе кохаю. Я посміхнулась, але відчула запаморочення в голові і я знепритомніла.

Я дивилась на цю записку і не могла повірити. 
- Лізі ти повинна вбити його. - Я казала це самій собі.
- Я обіцяю що вб’ю його.
На наступний ранок
- Доброго ранку кохана. - Драко поцілував мене.

Я дивилась на книгу і не могла повірити що її написав мій батько. Я гортала її і знайшла одне цікаве закляття. — Ось що мені треба. — Я вирвала сторінку і пішла до себе в кімнату.

— Лізі, — Драко був наляканий — Волдеморт нападе завтра.

Ми з Герміоною біжали на вулицю, коли ми вибігли я побачила як моя кімната вибухнула і розлетілась. 

— Будь ласка нехай цей придурок виживе. — Прошепотіла я і подивилась на Герміону вона казала теж саме тільки про Рона.