Алан втратив пам’ять про минуле, що сталося багато років тому - у його дитинстві. Після цього у нього почали виявлятися раптові спалахи агресії, галюцинації, суїцидальні нахили. Одного дня йому написав «Невідомий». Він говорив з ним так, ніби знає Алана, умовляючи його в тому, що вони схожі. І, попросивши допомоги в одній справі, отримує від Алана згоду.
«Ми проходили це вже багато разів, «герой»…» «Шкода, що ти не пам’ятаєш…»
Пролог
«Вітаю, моя мила хатинка – я знову тут. Поспішаю порадувати заблукалі душі історією про своє минуле, на яке вам, швидше за все, буде відверто начхати. На щастя, мені все одно, що ви скажете, і чи скажете взагалі. Адже тут є тільки я, і нікого більше.
- Читати далі про Пролог
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Том 1. Розділ 1
Голова гуде. Дочитавши черговий рядок тексту, очі глянули на іконку з годинником. «Сьома ранку?». Я потягнувся і встав з комп’ютерного крісла, а у голові вже почали будуватися плани на сьогоднішній день.
- Читати далі про Том 1. Розділ 1
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Том 1. Розділ 2
«Зупинися!»
«Прошу, не треба!»
«Ти ж не хочеш цього робити, чи не так?!»
- Читати далі про Том 1. Розділ 2
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Том 1. Розділ 3
Увечері я вирішив поїсти. Якби не материнська їжа, я вже остаточно б збожеволів. Пройшовши на кухню, я зустрів свою рятівницю біля плити. Її ласкаве «вечеря скоро буде готова» заспокоювало мене.
- Читати далі про Том 1. Розділ 3
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Том 1. Розділ 4
Через деякий час моя туша розтинала простори університету. Я запитував себе, навіщо сюди приперся, і моя безневинна свідомість відповідала: «щоб знайти Його».
- Читати далі про Том 1. Розділ 4
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Том 1. Розділ 5
Цього ж дня мені надійшло повідомлення.
«Схоже, тобі незабаром знову доведеться вийти назовні». (Смайлик)
«Я дам тобі шанс».
«Якщо вдало впораєшся з дорученням, ми зустрінемося».
- Читати далі про Том 1. Розділ 5
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Том 1. Розділ 6
Далеко в дитинстві я мав ідеальну можливість показати себе. Типова ситуація: м’яч застряг на дереві, і хоробрий хлопчик лізе за ним. Однак цього разу нікого довкола не було, щоб допомогти. Тільки я і маленька дівчинка, до якої мав дитячі романтичні почуття.
- Читати далі про Том 1. Розділ 6
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Том 1. Розділ 7
Моє тіло тремтіло, подих почастішав. Від пострілу чоловік харкнув на мене кров’ю. Я намагався витерти її з лиця. Мені слідувало залишитися, аби хоча б надати показання, стати свідком. Але я сам не був упевнений у своїй непричетності.
- Читати далі про Том 1. Розділ 7
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Том 1. Розділ 8
Я не міг відійти від шоку. На запитання медсестер я відповідав сумбурно. Вони розповіли, що мене доставив молодик, взяв на себе оплату лікування. Я забарився на пару секунд.
- Читати далі про Том 1. Розділ 8
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Том 1. Розділ 9
Спогади про своє дитинство здавались мені чужими, нереалістичними. Поступово я почав забувати той далекий час без будь-яких хворобливих розладів. Однак у пам’яті ще збереглися швидкоплинні епізоди.
- Читати далі про Том 1. Розділ 9
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Том 1. Розділ 10
Як тільки я зайшов до ресторану, здивовано озирнувся довкола.
Навколо висіли картини, а хол був такий величезний, що дизайнеру по інтер’єру вдалося вмістити невеликий фонтан(!) посередині. Побачивши це, очі мої вилупилися, і захотілося ригати.
- Читати далі про Том 1. Розділ 10
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Том 1. Розділ 11
Поступово я почав приходити до тями. Відчув, як мене притримували з обох боків, тягнучи знерухомлене тіло. Не знав, куди несуть, але… я не міг нічого вдіяти. Тіло відмовлялося слухатись. М’язи нили… голова тріщала.
- Читати далі про Том 1. Розділ 11
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Том 1. Розділ 12
Після сніданку я почав уважно розглядати приміщення. Знайшов ванну, промив рану, глянув у вікна. Сад, підстрижений газон, фонтан… Вдалині виднілися інші будівлі, висотки.
Він, напевно, неймовірно багатий. Це почало лякати, і… дратувати.
- Читати далі про Том 1. Розділ 12
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Том 1. Розділ 13
Запах дому розповзався приємним відчуттям спокою та безпеки. Проте нікого тут не було. Розглядаючи обшарпаний коридор, звичайні недорогі шпалери, я тихо тішився. Бо на оту розкіш в мене скоро буде алергія.
- Читати далі про Том 1. Розділ 13
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Том 1. Розділ 14
Йшли ми через вузькі та пустельні провулки. Дорогою я дізнався, що цього «амбала» звуть Бен.
Це ім’я у мене завжди асоціювалося з прізвиськом собаки. Навіть повна його версія – Бенджамін. Я хмикнув про себе – не шалена ж він псина? Навряд чи.
- Читати далі про Том 1. Розділ 14
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Том 1. Розділ 15
Насправді я не хотів робити нічого з того, що сталося.
«Це не я…», — хотілось б мені сказати. Але на ножі кров Бена, мої відбитки, спогади, що не залишають сумнівів.
- Читати далі про Том 1. Розділ 15
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Том 1. Розділ 16
Перевага цієї лікарні полягала у приватності. Вона знаходиться далеко від центру, і призначена в основному для «мерців».
- Читати далі про Том 1. Розділ 16
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Том 1. Розділ 17
«Чуєш мене?»
Голос ковзав по простору. Я стояв босими ногами в незнайомій порожній кімнаті, озирнувся довкола.
«Ти ж там, так?»
Стукіт у двері. Я підійшов до них, збирався відчинити.
«Ось ти де…»
Зупинився.
- Читати далі про Том 1. Розділ 17
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Том 1. Розділ 18
Кінцівки не відкликалися. Я міг рухати тільки руками і тим, що вище за пояс.
Я з панічними настроями намагався підвестися з ліжка, проте тільки вивалився з нього, не відчуваючи ніг, ні болю в них. Страх опановував мене все сильніше, з кожною секундою стаючи нестерпним.
- Читати далі про Том 1. Розділ 18
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Том 1. Розділ 19
Щоразу, коли лунав спогад про криваву калюжку на кахельній підлозі, в голові починало пульсувати і стріляти у скроню.
Чим ближче до мене була людина, тим більше страждань хотілося їй принести. І це зоставалось незмінним на протязі вже декількох років.
- Читати далі про Том 1. Розділ 19
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь