Лі Донхьок (Хечан)

Донхьок розривається від почуттів. Він сердиться на весь світ, розчарований в оточуючих, ненавидить себе за завданий друзям біль і вмирає від безмежного кохання в серці. Він приймає рішення, які йому диктує совість, і своїми руками руйнує власний світ і щастя.

Усупереч взаємному коханню, вони розійшлися друзями. Вірили, що так буде краще. Але навіть через роки не забули, поки життя не зіштовхнуло їх знову…

В перший день навчання в університеті Донхьок зловив краш. Краш на найпопулярнішого хлопця університету, який, чомусь, почав проявляти зацікавленість його скромною особою…

От ну навіщо Донхьок обмовився, що їздив на велосипеді останній раз років в десять, і то дуже погано. У Марка одразу загорілись очі та почали ворушитися шестерні в голові, а Хьок котрий раз зрозумів, що спочатку треба думати а потім казати.