Повернутись до головної сторінки фанфіку: Монетка у повітрі

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

7 травня 2012 року, 5:45

Пакистан, провінція Белуджистан, округ Кеч.

— Віддай візор.

— Та перестань, ти заважаєш.

Фаррел відриває очі від комунікатора, звертаючи увагу на те, як Ел з Ніганом пхаються плечима у спробі зайняти найвигіднішу спостережну позицію.

— Краще б прислухалася ретельніше.

— Я і без цього можу тобі сказати, що це не військові Прикордонного корпусу.

— Місцеві активісти прийшли поздоровкатись, але нікого нема дома?

Кріс ігнорує їх ругань і мружить очі, намагаючись у непевному ранковому світлі розгледіти купку фігур, що стовпилась за шістсот футів від них біля входу в будівлю. Чотирьохповерховий будинок за їх даними слугує тимчасовою базою для військових — на користь цього свідчить вдале розташування на околиці міста і колюча огорожа і круті схили, що відокремлюють територію з тилу та боків. 

— Навігатор Мей вказує на це місце, — каже він, ще раз перевіряючи координати — відновити зв’язок так і не вдалося, але розташування Мелінди вони знайшли.

— Якщо це база Прикордонного корпусу — тоді де вартові? — дивується Ніган. — І чому ці невеселі багато озброєні мужички товпляться біля самого входу, але нічого не роблять?

Ел прикриває очі — їй так легше зосередитись на звуках, пригадує Кріс. З такої відстані він майже нічого не може розібрати, але бачить, що бойовики щось активно обговорюють — сваряться? — експресивно розмахуючи зброєю та руками. 

— Якби ж я тільки знала мову, — Колсон розпачливо смикає кутиком губ. — Але в будь-якому випадку — Мей тут.

— У полоні? — висловлює Фаррел обережне припущення. 

Ніган та Ел синхронно пирхають.

Кавалерія в полоні, — іронічно каже напарник.

 Колсон одразу напрягається.

— Не називай її так.

— А чому? — нахабно питає Ніган, схиляючи голову до плеча. — Кажуть, Мелінда це прізвисько просто ненавидить — мені завжди була цікава причина.

Ел навмисно від нього відвертається, підбираючи шолом з землі — але не натягує його на голову, лиш чіпляє до екіпірування.

— Не називай — бо вона просила цього не робити, — додає Колсон, знову піднімаючи погляд на Нігана.

Кріс примружує очі — до цієї місії про агентку Мей він знав лиш з розповідей інших — в основному щось міфічно-гіперболізоване. Що насправді  сталося під час легендарної місії у Бахрейні5 відомо, здається, тільки самій Мелінді. І, можливо, Філу Колсону.

— Угу, — усміхається Ніган, прикурюючи чергову цигарку. А тоді знову підносить візор до очей.  — Якого… Блять!

Цигарка летить на землю, а він без попередження зривається з місця. Ел майже одразу кидається за ним. Фаррел вскидує гвинтівку до плеча, ще не розуміючи, що сталось, але готовий їх прикривати. Він наводить приціл на натовп бойовиків перед входом, переводячи з однієї фігури на іншу, а тоді… бачить Девіда, який ще кілька хвилин тому мовчки сидів за їх спинами.

Він шкутильгає — повільно, але впевнено наближаючись до групи озброєних чоловіків. Вони помічають його не одразу, занадто захоплені власними суперечками, а тоді разом вскидують зброю, змушуючи його зупинитись на відстані п’яти кроків. Боттон піднімає руки — збирається здатися? — але бойовики починають кричати, хтось кидається вбік, інші відкривають вогонь.

Тіло Девіда здригається від автоматної черги — і затиснуті в його пальцях гранати падають додолу. Кріс встигає вистрілити в одного з озброєних чоловіків, а тоді лунають вибухи та крики, — і зображення в прицілі заволакує дим. Він знесилено опускає гвинтівку і прикриває очі, дослухаючись до  страхітливої тиші. З такої відстані не чути стогонів поранених. І серед них — Фаррел точно знає — немає Девіда.

Ел про це знає теж. Кріс дивиться на те, як вона хапає Нігана за руку, втримуючи на місці — вони обидва в десятках метрів від входу у будівлю. Колсон каже йому щось — напевно, переконує відступити назад — поки не оговтались вцілівші бойовики. 

«Рухайтесь, рухайтесь, рухайтесь», — нервово бурмоче Фаррел під ніс, знову хапаючись за гвинтівку і хаотично переводячи приціл з місця на місце. Він на секунду затримує погляд на обличчі Ел, яка досі щось говорить Нігану, і встигає побачити момент, коли її голова раптово відкидається назад, а тіло втрачає рівновагу.

Пальці Кріса німіють. Куля в голову, розуміє він. Це була куля в голову, пущена кимось позаду нього. 

5 Відсилка на 20 серію 2 сезону «Агентів Щ.И.Т.а».

    Ставлення автора до критики: Позитивне