Минуло майже півроку, як Його немає. І що я роблю? Не згадую його марно, як Господа, лише в думках? Я маю бути задоволений. А я… ні? Бо він би цього хотів? Бо зробив це зі мною? Тому що позбавив мене всього, що я мав колись?
Минуло два з половиною роки (якщо тобі цікаво, я став частіше користуватися годинником та календарем після твоєї смерті). Таке відчуття, що ти ніколи не відпустиш мене. Нехай буде так. Але є одне але: я не хотів би бути ні Містером Джінглсом, ні Полом, ні.
Відгуки