Законсервована станція приховує свої таємниці. Кожен, хто потрапить туди, виходу вже не знайде і не тільки через технічну відсутність потрапити на поверхню.
Роздратування, гнів, образа і бажання добряче тріснути наречену — це ще далеко не все, що відчував в ту мить Євген. Яся володіла неймовірним талантом виводити його з терпцю одним лише поглядом. Сьогодні вона психанула прямо на ескалаторі, почувши зауваження від Євгена.
Всі чули легенду про заснування Києва? Про трьох братів та сестру чи то доньку, чи то дружину одного з них, які оселились тут і зробили з невеличкого поселення місто? Кожен чув цю легенду ще в дитинстві. Коли кремезний бородань відрекомендувався, Євген ошаліло поглянув на нього.
Либідь мовчала. Євген взявся за ложку та почав повільно їсти, хоч в горлянку нічого не лізло. Він відчував, що якщо не з’їсть цю дивну юшку, то Либідь точно нічого не скаже. На смак та суміш з корінців, трав та грибів нічим не краще блювотиння.
Якби у Євгена запитали, коли саме він почав поводити себе так сердито та зриватись на близьких, він не відповів би. Найпершим дитячим спогадом був день, коли прямо під час святкування Дня народження, батько гримнув дверима і пішов.
Кожне поважне і старе місто відоме своїми легендами. Одні з них — такі ж давні, як земля під ногами, інші — молоді, ніби сучасні хмарочоси. Одні викликають теплі посмішки на обличчях, інші пронизують до кісток. Легенди також забуваються, стираються з пам’яті поколінь і рідко коли повертаються.
Правда забувається і стирається з роками. Дуже багато крові та страждань змиваються часом, ніби кришталевою водою. Вартує лише те, що можна довести, про що це свідчення у вигляді записів.
