Чи гарний мій хлопець актор?

Нарешті. Нарешті грьобана школа закінчилась. Я більше не буду бачити ні одного з рил тих аборигенів. Набридли вони мені, в печінках сидять. Занадто правильні, до нудоти.

Крики ставали голосніше. Вони наближались. Ми були дуже перелякані, не знали, чого очікувати. Двері були зачинені, вийти з кімнати ми не могли.

Я почав готуватись вже сьогодні. Ходив по кімнаті та наспівув текст пісні, тим самим вчивши її, перед дзеркалом намагався показати різні емоції, різні вирази облич, вчив рухи танців. У мене, на диво, непогано виходило.

— Ахахаха, ти смішний хлопчина, – нарешті сказав Мінхо після 5 хвилинного сміху, – гадаю, саме час пояснити все, що тоді сталось.

— Проходь сюди, – відкриваючи двері в дім, говорив я Мінхо. Всю дорогу ми мовчали. Кожен був зосереджений на своїх проблемах в голові. Ну а мій телефон розбився. Таке враження ніби він не просто впав, а його переїхала машина!

Пройшло декілька тижнів нашого з Мінхо спільного життя в гуртожитку. Насправді, моє враження щодо його беземоційності були хибними, він ще тей веселун! Ні один день не приходив без жартів.

Я сів обійнявши коліна, так мені було зручніше. Стукіт по вікну та клацання клавіш заглушали мої думки в голові. Мінхо шукав фільм. Він же достатньо розумний, щоб не вибрати зараз якийсь триллер, правда ж?

— Джісоне, ну куди ти? Зачекай, – кричав в спину виснажений голос, але я не зупинявся. Було занадто соромно. — Та зупинись ти! – рука, що торкнулась плеча, розвернула мене, — Чому тікаєш?

Я відсторонився та поглянув йому в очі. Вони були такі темні та хмільні. Можливо, він став п’яним від мене? Це так передається? Він дивився на мене з бажанням, а його руки все ще були на торсі.

- Ти впевнений, що робиш зараз правильно? - збентежено озираючись, запитав Синмін. - Він виглядає розбитим.

- Потім. Все потім.. - я чомусь сказав це пошепки.

В мене ставались раніше приступи тривоги, але я думав, що це поодинокі випадки, і такого більше не буде, але виявилось інакше.

Я сидів у кав’ярні біля університету і чекав на свою міцну каву. Я її не дуже любив, але після всього, що сталось я чомусь захотів її випити. Потрібно розібратись в своїх почуттях до Мінхо.