Ейджіро Кірішіма

Холодна, біла, з запахом крові та ліків кімната; Чути як працюють апарати, як все щось жужить, не перестає клацати та пікає, це жахливо дратує; Великі вікна з якого бачно темні хмари й дощ який не перестає лити з того часу, як Ізуку у комі. З того часу я і ненавиджу дощ.

Після затяжної вечірки в гуртожитку Бакуго вирішує затриматись довше в компанії Ейджіро та Камінарі. Алкоголь, відвертість, неочікувані зізнання собі та іншим роблять цей вечір непередбачуваним.