Іноді людині потрібна інша людина для загоєння ран. Шрамів. Для нормального самопочуття. Для відчуття, що ти живий. Що ти комусь потрібний. Що хтось буде піклуватись про тебе. Любити. Але чи може ця людина сама вималювати шрам на серці своїй людині, яку кохає, навіть не бажаючи цього.
Хан був занадто закритий в собі до неможливості дихати. Кожний його крок здавався йому чимось небезпечним. Шкідливим. Кожного разу йому здавалось, що світ тільки шкодить йому, повільно ріжучи його шкіру або душить міцною мотузкою горло, не даючи відновитись та вхопити останнє свіже повітря.
