Валюта і драма, на яку ми всі заслуговуємо

Колись був час коли у Копійки все було добре. Давно то було… І недовго… Потім все крутилось туди і сюди, життя носило її як шалене. Вона намагалась зберігати спокій. Вона намагалась не придушувати емоцій.

 Проснулась вона прив’язаною до стільця. Потроху розплющуючи очі монета побачила перед собою мішок. В той момент вона багато про що подумала. Згадала останні події, обдумала те, що може статися з нею і вирішила яким буде її план дій. 

Після довгої дороги ось і він. Дім, милий дім. Їх одразу зустрів пес дівчини. 

 Після декількох днів, життя відновилось. Копійка все ж вирішила оглядати Ейфорію, другий сезон. Дні пролітали швидко, але з насолодою. 

Повідомлення:

«ти мусиш зробити два спільні огляди з Верумом. ???»

«Тільки не це… » - подумала Копійка і відписала «не хочу, ми більше не спілкуємось»

«я закрию тебе в підвалі»

«Кіміль врятує мене»

«я заберу його»

Халепа ще й яка. Впродовж перших днів Нацбанк був єдиним, кого вона могла бачити. Він замотав її в хіджаб і ховав від усіх. Це були тяжкі часи. Та Копійка витримала. 

А доки Копійка пішла у відрив, Порошенко продовжував вести канал Кіміля. Він був розумним, винахідливим. Здається, ніхто й не помітив різниці. О, якби ж вони тільки знали… 

Якщо цікаво, Безладу теж добре спалось. Вранці, повний сил та енергії, він вирушив на кухню, щоб випити кави. 
 По дорозі перестрівся з Копійкою. Побажав доброго ранку і пішов далі. В кухні він побачив… Копійку?