taika_i_titi
Фільми
12+
Змішані
Міні
Згадки вбивств, Постканон
Запитуйте дозволу
  • Забороняю перекладати роботу російською
  • Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
запитуйте дозволу, якщо бажаєте використовувати дану роботу для натхнення та розмістити покликання в полі "Ф-ки за мотивами ф-в"
Немає схованих позначок
вт, 02/07/2023 - 22:00
вт, 04/18/2023 - 20:25
52 хвилини, 51 секунда
8
1
1
Навіґація

Якби у Джека спитали, що таке кохання, він певен, що… збрехав би, теревенячи якісь нісенітниці про витонченість афластона «Чорної перлини» і пристрасну жагу до вільних морських просторів. Можливо, щось про портових дів, хоч думати про них забув в останні роки три. Клявся б власною смертю — бо життям, будьмо щирі, якось не хочеться. І нізащо б не зізнавався у правді. 

 

Розділи:

Повний текст

Якби у Джека спитали, що таке кохання, він певен, що… збрехав би, теревенячи якісь нісенітниці про витонченість афластона «Чорної перлини» і пристрасну жагу до вільних морських просторів. Можливо, щось про портових дів, хоч думати про них забув в останні роки три.

    Вподобайка
    11
    Ставлення автора до критики

    Відгуки

    Квітка_Папороті

    До вашої роботи я б і не подумала про існування такого пейрінгу, але тепер…
    «Ось воно як… Радіти щастю людини, навіть коли ти не маєш до цього жодного стосунку.»
    Це якраз той випадок, коли кохання змінює тебе і сприяє зростанню як особистості.
    Мені сподобалося ще й те, що Джек, ймовірно, сумніваючись у почуттях Вілла до нього, не звинувачує у цьому Елізабет, і також зображення їх дружби (Джека і Елізабет) й взаєморозуміння.
    «Якби Джека спитали про кохання… що ж. Він міг би багато розповісти і про любов теж.»
    Бажаю вам натхнення у подальшій творчості!

    taika_i_titi

    Дякую Вам щиро за такий теплий відгук! Я теж ніколи про цей пейрінг не думала, аж тут захотіло Піратів Карибського моря передивитися, а там все само якось сталося:)

    Я ніколи не шипперила Джека та Елізабет (не зважаючи на натяки у фільмах), але от їхню дружбу показати дуже хотілося. Дякую, що оцінили! ❤️

    caesium ores

    Яка неймовірна робота. ✨ До неї хочеться пригорнутися, в неї хочеться зануритися та заритися, як в білуватий шурхотливий пісок, на котрому видніються три стежинки, на котрому океан, якщо глянути на схід, розмиває та поєдную відбитки трьох пар ніг, залишаючи по собі єдину смугу об’єднаних життів. Такі вони усі троє у вас осяяні, напуті любов’ю, часом гіркою та дряпаючою осердя, але солодкуватою, дорогоцінною, потрібною та вірною; я розстаяла від того, який Джек з Елізабет, що виміщає стражденну лють на бідолашному помідорі та стільці, і яка вона з ним, усе розуміюча та сердешна до нього – їх зв’язок схожий на молочному мотузочку, пов’язану від зап’ястка (певно, Капітан Джек ніколи б не подумав про подібну щемку любов, дружню любов до жінки, котру втішати та зігрівати честь така сама, як брати на опіку її сина, їх з Тернером сина) до зап’ястка. Серце тріпоче, я трохи отетеріло усміхнулася від того, що йому довелося нагадувати, що Елізабет Тернер, взагалі-то, Королева Піратів – ніжні.
    А цей Вільям Тернер? Подивіться на нього, він найщасливіша людина на світі, найкоханіша, мабуть, точно так, в нього замість безсердешної порожнечі – одразу два серця, що б’ються про нього, опікуються його серцем у скрині, як власною святинею. Джек такий неймовірно вразливий у розумінні, що потрібен Тернеру так само, як Елізабет, що він не тимчасова забавка, не горобцевий привид на щоглі, а любов, найсправжніша любов, котрої, напевно, Джек раніше боявся не менше за мороків моря.
    Окремо мене зачепив Генрі, малюк Генрі, котрий подарував камінь Джеку Горобцю й до котрого той хоче повернутися – Генрі нагадує мені якір, що тягнеться до кожного з них від суші, доки сам не ступить на переданий йому корабель.
    Гадаю, я б з радістю послухала, що розповів би ще Капітан Джек Горобець про любов, й безмежно вдячна вам, що ви дали йому голос й наснагу дозволити собі це визнати. Дякую за щирість, сердешність та ніжність усмішки з котрою я читала цей текст, абсолютно точно закохана у нього – це чарівно. ✨

    taika_i_titi

    Ох, пані, Ви мене вразили і розчулили таким відгуком! Їй-бо, це тягне на окрему роботу навіть, настільки натхненно і образно Ви описали свої враження, я давно не отримувала таких відгуків тому зараз у повному захваті і перечитую, напевно, вже втретє. Ви так гарно все вловили! Для мене дуже важливо було показати стосунки Джека та Елізабет саме такими — і Ваші слова доводять, що вдалося :) 

    А Джек і справді вразливий, і все своє життя стикався з несправедливістю і зрадами, тому мені захотілося дати йому відчути, що таке вірність, турбота і відчуття, що тебе справді люблять.

    Так, Ви абсолютно праві, Вільям найвезучіший щасливчик — принаймні у Карибському морі точно. Одного дня вони зустрінуться всі разом: Елізабет, Генрі, Вільям, Капітан Джек Горобець — і вирушать у нову неймовірну пригоду.

    Дякую Вам! Я безмежно щаслива була читати Ваші слова heart

    MistMiav

    добрий день!! вибачаюся що відгук запізнився, я увесь тиждень долала хвороби т-т

    тож!

    Я нічого такого від фіку по шапці й картинці не очикувала, але виявилося що це неймовірно теплий пронизливий фік якій однозначно запав мені у душу??? це дуже прекрасно написано, усі події й думки персонажів на своєму місці. й взагалі було так приємно це читати, що мені важко описати. й відносини між персонажами, й взаємодія з дитиною - все таке-е-е тепле й при тому не надто сахаром по зубам, що після прочитання хочеться перечитати (що я й зробила).

    дякую, я дуже рада, що потрапила на цю роботу. Раптово дуже ніжне й чепляюче по піратам :D

    taika_i_titi

    вітаю! щиро дякую, що попри хворобу знайшли сили на роботу і написання відгуку! неймовірно рада, що історія зачепила і перевершила очікування, мені важливо знати, що я зберегла баланс і не скотилась у щось рожево-тягуче, бо сама такого страх не люблю.

    дякую! 

    Критик-ор

    Це було вражаюче! Неочікувана історія, яка розкриває знайомих нам героїв з абсолютно нових боків.

    Хто б краще навчив Джека таким почуттям як кохання та любов, як не сімейство Тернерів? Несподівано, але волелюбний капітан Джек Горобець знаходить свою тиху гавань. Місце, куди він хоче повертатись. Людей, з якими він прагне провести решту свого життя, не забуваючи, звичайно, і за шалені піратські пригоди та свою Перлину й її команду.

    В цій історії було все, від солоного морсткого бризу до домашнього затишку. Я навіть вагаюсь між вибором, які з показаних вами стосунків зачепили мене глибше? Почуття між Ліззі, Віллом та Джеком чи те, як прикріпили серцем і душею одне до одного маленький Генрі та Джек? Обидві лінії надзвичайно чуттєві та щирі.

    Думаю, що я ще не раз згадуватиму цю неймовірну історію та вертатимусь, щоб перечитати її. Дякую за ті почуття, що подарувала мені ваша робота! 

    taika_i_titi

    Щиро дякую за такий теплий відгук! Для мене надзвичайно приємно знати, що я розкрила Джека з нової сторони і це дійсно сподобалось читачу, бо він той персонаж, який заслуговує на багатогранність. Я рада, що серед стосунків важко обрати улюблені, бо вони всі для мене важливі і я старалася прописати їх тендітно і тонко, кожним словом і жестом. Дякую ❤️