@kkichimi
Власна робота
16+
В процесі
Слеш
Максі
Запитуйте дозволу
  • Забороняю перекладати роботу російською
  • Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах

Всім фанатам Вежі Бога

Немає схованих позначок
вт, 07/08/2025 - 15:33
вт, 07/08/2025 - 16:34
304 хвилини, 46 секунд
Читачі ще не додали роботу у збірки
Навіґація

- Вітаю, ти перший, хто зміг досягнути вершини цієї Вежі. Навіть Захарду цього не вдалось. Тож, чого ти бажаєш, дитя?

Бам заплющив очі. Він так втомився підніматися вежею, так втомився втрачати дорогих людей, але постать перед ним очікувала від нього відповіді. Вона могла дати йому його винагороду, могла здійснити будь-яке бажання. І від цього усвідомлення у Бама перехопило подих.

- Чого ти бажаєш? - повторило воно і Бам розплющив очі.

- Я… Я хочу знову побачити його. Дозволь мені знову зустрітися з ним…

_____________________________________________________

Це історія про те, як Бам досягнув вершини Вежі лише для того, щоб потрапити у минуле і знову зустрітися з Куном.

Кун Агуеро Агнес

Як і пам’ятав Бам, він опинився посеред поля жовтої трави, яка сягала трохи вище колін. Довкола було так сліпучо яскраво, що йому довелося примружитися від дискомфорту, який виник в очах.

До речі, мене звати …

 

Довкола панувала незвична тиша. Жодного брязкоту зброї, жодних криків. Ніхто не атакував. Ніхто не пересувався. Лише м’який шелест вітру, що колихав траву.

Кун повільно опустив погляд на кишеню й активував інтерфейс.

225.

Зрив

 

Коли потік шинсу ринувся океаном на площу, де стояли обрані, Леро Ро втомлено зітхнув і на мить заплющив очі.

«І знову те саме… Чергова партія безнадійних дурнів. Вони справді думають, що Вежа — це якесь місце для розваг?»

    Вподобайка
    0
    Поскаржитись
    Ставлення автора до критики
    Обережне