Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Спартак не хотів уявляти скільки зусиль витратили його батьки, щоб обійтися без скандалу. Директриса, до якої він всі пʼять років відносився з деяким презирством, навідріз відмовилася тримати його у своїй школі, і він її розумів. Перехід в новий заклад освіти був неминучим, тому його мати смикаючи за ниточки давніх знайомств, змогла знайти ліцей, куди б його взяли без питань у випускний клас. Він памʼятав, як проходив особисту співбесіду зі Станіславом Володимировичем, та як довго мати розмовляла з директором за зачиненими дверима. Але питання вирішилося. Єдиним наказом, який він почув від батьків та відчув між рядків від директора — не створювати ніяких проблем і, бачив бог, він намагався.
Клас поставився до Субботи тепло. Він міг триматися так, що люди навкруги приймали його у своє середовище без складнощів, тому і почав будувати стосунки з однолітками та викладачами, користуючись цією навичкою. Це працювало майже з усіма, окрім Яновича. Спочатку Спартак не розумів чому. Кожний вчинок, який він робив в бік Євгена, був по його класифікації мінімум нейтрально-позитивним, і через те, що Суббота значною мірою турбувався про дії, які робив, він достеменно памʼятав, що образити того ніяк не міг. Але факт оставався фактом: Янович сильно злився на нього і безпричинно. Це викликало у Спартака інтерес спочатку до незʼясованої реакції, а потім і до самого Євгена. Суббота часто непомітно розглядав його, підмічав поведінку, та що і як той робить; ніхто і не здогадувався, що на Женю приходилася значна частина Спартакової уваги.
Дарма що він намагався щосили тримати себе та своє поводження в новому середовищі під контролем, іноді все ж Янович допікав його. Той наче випадково знаходив приховані важелі, після взаємодії з якими розсудливість зникала, і Суббота починав відповідати лайкою на лайку. Після кожного разу він шкодував про це й обіцяв сам собі бути спокійнішим. Але навіть попри це його інтерес до Євгена не зменшувався, навпаки, і Спартак розумів, що це неясне протистояння потрібно було якось нівелювати. Він свідомо обрав довгий, але прихований підхід.
Бути поряд з ним в безпечному місці, щоб той звик. Саме такий план виник у того в голові, коли після вказівки Миколи зрозумів, куди саме Євген ходить палити. Те, що той курить, він здогадався майже одразу, не дивлячись на ментолові жуйки та ретельне миття рук після, але до цього точного місця не знав. Це була гарна можливість, якою він вирішив скористатися.
У порівнянні з улещуванням Станислава Володимировича та проханням спустити на гальмах ситуацію з Яновичем, відімкнути замок скріпкою було зовсім нескладно, особливо враховуючи те, що у Спартака вже був маленький досвід у цьому. Він відчував, що з Євгеном щось відбувається в психологічному плані, але поставив на те, що той відкриється самостійно. Так все і відбулося. Те, що проблеми стосувалися батьків, а не романтичних справ, його заспокоїло. Діалог налагоджувався.
Спартак спеціально не попередив Євгена про затримки на репетиціях та високу зайнятість. Він хотів, щоб той нарешті сам зробив перший крок до нього, зламав стіну ігнорування в межах ліцею та показав свій інтерес. Але Суббота прорахувався. Вклавши на це дні чотири, він натомість отримав майже девʼять діб уникання себе Яновичем, і під кінець навіть почав сумніватися в вірності своїх висновків та прояснення почуттів. На виставі, одночасно з відіграванням ролі оповідача, Спартак зовсім трохи сподівався, що Женя складе до купи два плюс два та прийде подивитися на нього, але того в залі не було. Він був на ґанку, мерзнучи та чекаючи Субботу на потрібному місці довше домовленого, і це було навіть краще.
Спартак не очікував, що чесно відібране спиртне так сильно вплине на нього. Не припускав, що Євген запропонує гру, що скаже таку дурну умову. І, найголовніше, зовсім не розраховував, що замість того, щоб змовчати чи просто розповісти словами, його потягне зробити те, про що він давно думав, що жадав. Поцілувати Яновича. Доторкнутися, зблизитися. Почути, як пришвидшилося його дихання. Відчути шорсткість щетини кінчиками пальців. Злизати смак сигарет та алкогольного чаю з губ Євгена. І тим самим одночасно зруйнувати всі попередні плани та надії на їх стосунки, які Спартак так довго та ретельно складав.