Отакої!

Герміона з Гаррі вже спускалися з третього поверху, Гермі все ще думала, чому Гаррі терпить підколи та наклепи від Рона.

- Гаррі, скажи, чому ти досі дружиш з Роном? 

- Ти ж знаєш, в мене окрім вас ніколи нікого не було, тим паче є ще обставини… Я не можу тобі розповісти, просто повір мені.

Герм кивнула йому у відповідь і вони далі мовчки спускалися по сходам.

Коли вони дійшли до класу зіллеваріння, звідти вийшов Снейп і провів їх до класу, яким не користувалися вже мінімум років десять, його потрібно було привести до ладу.

Герміона і Гаррі подивилися один на одного та тяжко зітхнули, але вибору не було, інакше їх факультет знову міг програти Слізерину.

Пройшло півгодини, Герміона вже вкотре чхала від пилу, а Гаррі розсовував старі меблі.

Як раптом в клас зайшов Малфой.

- Чого тобі, - запитала дівчина.

- А тобі яка справа, бруднокровка? - відповів Драко.

- Я чекаю відповіді! - стояла на своєму дівчина.

- Я покараний, Макгонагл вирішила, що найкраще для мене покарання - це час з вами.

І тут Герміона помітила, що хлопці мовчки кивнули один одного, «Це дуже дивно» - подумала Герміона. «Дуже».

Малфой мовчки закотив рукава своєї чорної сорочки і почав допомагати Поттеру. Герміона подивилася на Малфоя, його жилисті руки здалися їй дуже гарними, вона захотіла, щоб він обійняв її. «Чому? Чому я про це думаю? Це ще дивніше!» - і далі продовжила прибирати пил.

Як тільки Герміона відвернулася від хлопців, Драко звернувся до Гаррі:

- Ну як?

Гаррі мовчки помахав зліва вправо головою. Драко похилив голову, він все і без слів зрозумів, і почав далі працювати.

Через декілька годин всі троє вже втомилися, і Герміона сказала, що було б непогано випити липового чаю з медом.

- Хм! А це чудова ідея! - сказав Малфой.

«Дивно, дуже дивно! Він вперше мене підтримав, може Малфоя хтось зачарував» - подумала Герм.

- Я бачив в кладовці чайний набір, - продовжував Мелфой, - зараз принесу. - хлопець вийшов.

- Гаррі, чому Малфой такий привітний? Тобі не здається, що він щось задумав? - запитала дівчина.

- Герміона, не придумуй! Насправді… - Гаррі задумався чи варто їй казати, але на його щастя в кімнату повернувся Малфой.

- Дивіться, що я знайшов! Це ж, - хлопчина не встигнув договорити.

- Корона Кандіти Когтевран! - її ніхто не бачив понад сто років! - Драко, - «Я справді назвала його Драко», - подумала дівчина, але вирішила на цьому не зациклюватися. - Як ти її знайшов? - дівчина протягнула руку.

- Герміона! Стій! Ти ж пам’ятаєш про, - Гаррі також торкнувся діадеми.

В цю ж секунду всі помітили, що контури всіх предметів навкруги почали плисти, кімната стала наче в тумані, і у всіх було відчуття наче вони непритомніють.

На іншому кінці замку в цей час Снейп звернувся до Макгонакл:

- Спрацювало!

- Так, я теж це відчула.