Весілля

- Одягайте скоріше смокінги, - кричала Джіні на Малфоя і Поттера. І, Гаррі, дякую, що прийшов, я чекала, правда… - Джіні обняла хлопця.

- Так де ми знову? Це що, весілля?

- Свідок, ти чому ще не готовий, - мовив Заббіні, - о, Поттер, не сподівався. я сподіваюся ти тут не для того, що наробити хуйні в день мого весілля.

- Не хвилюйся, - прошепів крізь зуби Гаррі.

- От і добренько, Драко, я тебе чекаю, через 15 хвилин почнеться церемонія, шевели лаптями! - Заббіні вийшов з шатра.

- Ми в майбутньому. 

- Дякую, кеп, - сказав Драко. - і спробуй себе тримати в руках.

Весілля було чудовим, Джіні була у довгій прямій сукні, волося бередно вкладено в  пучок з ліліями.

Піля церемонії, було багато веселощів та танців, на один повільний танець Гаррі запросив Джіні.

- Вітаю тебе!

- Гаррі, ти не повинен, правда.

- Тобі дуже личать лілії.

- Гаррі…

- Не хвилюйся, я радий побачити, що ти щаслива, тепер я зможу тебе відустити. Але пам’ятай, якщо він хоч раз тебе образить..

- Гаррі, я знаю, - перебила його Джіні. Я хочу щоб ти знав, я тебе завжли любила, але ця любов поглинала мене повністю, а з ним… А з ним я можу бути сама собою. Можливо в іншому Всесвіті…

- Хах, схоже і в іншому Всесвіті, міс Заббіні, ми не зможемо бути разом.

Пісня закінчилася, Гаррі оцілував руку Джіні та пішов до бару. 

- Що, поганий день, Поттер? Тримай. 

- Паркінсон? Що ти?

- Що  я тут роблю, ти що головою вдарився, я ж подруга Заббіні, як і ти, лише дружні стосунки. А що, Поттере, може замутимо? 

- Паркінсон, а пішли танцювати. Здивуємо всіх.

- Е ні, Поттере, всі просто охуєють від такого!

- То я так розумію, що ти згодна. - Пенсі кивнула.

__________________________________________________________

Драко тим часом вітав молодят, як побачив ЇЇ, таку ефекту. Вона була в атласній довгій смарагдові мукні, волосся зіране в пучок, червона помада. 

Вона не зводила з нього очей. Ніби манила за собою. Йшла впевненою ходою. Драко не міг повірити своїм очам, було враження, що між ними в той момент нічого не існувало, були тільки він і вона, така впевнена, така граційна, така його. І тут йому здалося, що вона йому підморгунула заходячи в шатер.

- Чорт! Поттер! Де цей бляський Поттер? - Драко знайшов його очима, поволік за собою, залишивши Паркінсон одну на танцполі.

 - Що ти, блять, робиш?

- Там Герміона. Шатер!

Гаррі все зрозумів, вони швидко побігли.

- Герміоно, це ти? - запитав Поттер.

- В нас мало часу! Нам необхідно взятися одночасно за цю вазу, і ми повернемося у свій час у свій Всесвіт! В нас залишилося 7 хвилин, вс зрозуміли? На рахунок три, один, два, три.