Новорічний бал

- Гермі, ти впевнена? - запитав Драко, протягуючи їй латте без цукру.

- Так, це ідеальний момент! Я собі це так і уявляла!

- Ну ок, - глибоко вздихнув Драко, - але я підберу вбрання.

- Правда? Ти підеш зі мною на шопінг?

- Так, Уізлетті це довіряти не можна, хоча, можна Блейзу зробити подарунок. Люба, мені треба трохи подумати. Вибач.

Через годину Драко зустрівся в Гермі, дав її улюблений латте і картку.

- Любий, що це?

- Кредитна картка. - мовив Малфой і зробив ковток латте.

- Ем, я бачу, що це кредитка, а навіщо.

- Люба моя Герміоно, кредитка картка необхідна для того, щоб не носити з собою готівку, так зручніше. бери Джіні і відправляйтесь на шоппінг!

- Я думала, що ми підемо разом, - сумно сказала Герміона.

- Гермі, я не серйозно, ти хочеш тягати мене за собою, чи краще візьмете ще кави та гарно проведеш час з подругою? Тим паче ти давно з нею не спілкувалася.

«Щось тут не чисте», - подумала дівчина, але робити нічого, вона погодилася, і взяла картку.

- Ні в чому собі не відмовляй! Я ж все ж таки Малфой!

- Ой, твоя самооцінка як завжди на висоті! Ніхто й не сумнівався! - фиркнула дівчина.

- Але є прохання. Хм. Якби це його сказати, в общєм, ви маєте ще обрати сукню для Джіні, довгу, до підлоги, з вирізом на спині і червону.

- ЩО????? - у Герміони мало очі не вилізли.

- Люба, так треба, тим паче не гарно відправляти одну дівчину на шопінг, а іншій нічого не купити.

- Нє, ну ок, звичайно. Але в мене потім будуть питаннячка. О, Джіні, як раз йде, я побігла, - чмокнувши Малфоя в щічку, Герміона побігла.

- Боже, вона мене зведе колись з розуму!

 

_________

 

- Джіні, в мене є гарна новина, йди до своєї кімнати, кинь всі підручники, і йдемо в Хогсміт!

- Ем, привіт, Герміоно, а чого такий переполох?

- Ходімо, потім все поясню.

Дівчата йшли між бутіками, пліткуючи про те, як Гаррі дивиться на Джіні, і дівчина була у захваті, адже сам обраний до неї заграє.

- Так, отже, чому ми прийшли в такий дорогий бутік?

- Як чому? Ми обираємо сукні на новорічний бал!

- Ти здуріла? Це ж дорого!

- Люба подруго, не хвилюйся, нехай… нехай це буде сюрпризом для тебе! - мовила Герміона.

- О, Святий Годріг, я сподіваюся, ти не пограбувала банк?

- Звичайно ні, ходімо.

До дівчат підійшла консультанка, і Герміона, не давши скзаати подрузі ні слова, мовила, що їм потрібна довга червона сукня з вирізом на спині.

- Ем, а чому така? - спитала Джіні.

- Подруго, до твого рудого волосся так личить червоний, ну хіба не так?

- Добре, я зрозуміла, - мовила консультантка, - а як щодо вас, пані?

- О ні, спочатка подруга.

Консультантка кивнула і пішла шукати підходящу сукню. Дівчаткам принесли по келиху шампанського.

- О так, красиво жити не заборониш, - сказала Джіні.

Поки рудоволоса міряла сукні, Герміона описала сукню, яку б хотіла констультантці, і вже тихесенько її приміряла. Дівчина не хотіла, щоб хтось до балу бачив її в такому вигляді і знав, ох і які картини вона намалювала в себе в голові.

- З вас 20000 галеонів. Кредитна картка чи готівка?

- Добре, кредитка. - Герміона простягнула картку.

- Що? Що це за картка? - закричала Джіні. - Малфой? Ти, що блять, з глузду з’їхала? Ти блять вкрала картку у Малфоя? Герміона, блять, ти що, геть кончена? На нас же місця живого не залишиться.

- Люба, не роби сцен в бутіку. Дякую, пані! Джіні, бери свою сукню і пішли! - спокійно мовила Герміона, подумавши про себе, що їй подобається бути в чомусь схожою не Малфоя.

- ПОЯСНИ МЕНІ, ЩО ТУТ НАФІГ ВІДБУВАЄТЬСЯ!

- Ох, не так ти мала про це дізнатися, але… Хм, може тоді в мене буде більше підтримки ввечері. Пішли, зайдемо до кав’ярні і спокійно побалакаємо.

- Я НІКУДИ НЕ ПІДУ, ПОКИ ТИ МЕНІ НЕ ПОЯСНИШ!

- Я тебе прошу, вип’ємо кави чи чаю, з’їмо по круасану, ти ж їх так любиш.

- Я і справді дещо зголодніла.

- Ну от.

Дівчата замовили собі гречаний чай та по круасану з фісташковим кремом.

- Ти, блять, що?

- Я кохаю Малфоя! 

- Блять, не може бути? Ти вже зі своїми книжками геть довчился, що береги геть поплутала.

- Знаєш, я не повинна перед тобою виправдовуватися. Ти перша, кому я сказала, що я його кохаю. Ви просто не знаєте його справжнього!

- І скільки це триває?

- Я не знаю… все розпочалося з того проєкту, потім якось слово за слово. Ти не розумієш, він добрий, він уважний. Я не уявляю свого життя без нього.

- А як же Рон?

- Знаєш, Джіні, я його довго шукала, але давай покладемо руку на серце, Рон мене ображав більше, ніж Драко. Я його занадто довго чекала. Та й здається всі щасливі, я з Драко, Рон з Лавандою.

- Боже, та Лаванда - дура тупа, ми її всі ненавидимо, бачила б ти як вона себе у нас у Норі вела себе на День вдячності, то просто треш. - дівчина зробила ковток чаю, - Люба, ти правда щаслива?

- Безмежно! 

- Я б звичайно хотіла б сказати, що це якийсь спор чи розіграш, але ти сама розумна відьма, яку я знаю. Ех, сподіваюся, ти знаєш, що робиш.

- Сподіваюся, що так.

Далі дівчата ще трохи попліткували про перший поцілунок і взагалі як зараджувалися їх стосунки.

- Хм, а який Малфой в ліжку?

- Ти геть дурна, чи що?

- То у вас ще не було?

- Ні, звичайно! Краще розкажи, що у вас з Гаррі!

- А що з Гаррі, знаєш, я зробила дурницю. Пам’ятаєш ту вечірку, на яку я тебе кликала місяць тому, а ти не пішла? Я на неї пішла, і перебрала… О боже, як мені соромно, я провела ніч з Блейзом.

- Що?

- Так, я втратила цноту з Блейзом Заббіні, я не знаю, що на мене найшло, це просто трапилося, один момент і все. Я не знаю, як тепер навіть в очі дивитися Гаррі. Ти ж знаєш, я його так довго чекала. Але він зі своєю повагою до моєї сім’ї не  може набратися сил і зробити перший крок, а я втомилася. Знаєш, мені теж хочеться відчувати себе коханою…

- Джіні, заспокойся, я тебе не засуджую. Все добре. Я тебе розумію.А розкажи, будь ласка, як воно?

- В перший раз трохи боляче, але ми добряче напилися, то було нормально, а вже через тиждень починаєш отримувати те саме задоволення, про яке так часто розказують у фільмах.

- В перший раз? То це у вас…

- Герміоно, не питай, будь ласка, не питай! Я не знаю, що сказати. Я не маю відповідей. Пробач мене, я не така сильна, як ти. Я зв’язалася зі Слизерином, я себе просто ганчіркою відчуваю. 

- Люба, заспокойся, - Герміона обняла подругу, -  я тоді теж ганчірка. - дівчата мовчки допили свій чай і пішли в Хогвартс.

 

___________________

 

- Ні, чекай мене біля ялинки!

- Я хочу зайти туди зі своєю дівчиною! Чи ти передумала?

- Драко, я не передумала, просто довірся мені. - Малфой глибоко вздихнув, не міг відмовити Герміоні.

 

Через годину всі учні Хогвардсу та професори були у Великій залі. Драко стояв у чорному смокінгу і з зеленою краваткою під ялинкою.

- Де Герміона, - запитав Блейз.

- Не знаю.

- Ох, друже, це ж все таки Грифіндор.

- Замовкни. - Драко звернув увагу на те, що в залі стало дуже тихо. «Щось трапилося» - подумав він і повернув голову. На його обличчі одразу з’явилася посмішка, у всіх інших просто відпала щелепа. Такого Хогвартс в своїй історії ще не бачив. До Драко йшла грифіндорка, але в шоковій смарагдовій сукні на тонких бретельках. Сукня була з розрізом від середини бедра, а вдвож розрізу була срібна окантовка зі зміїним принтом. Волосяя дівчини було зібране до гори, лише декілька локонів неслухняно вибивалися. І сережки, на дівчині були срібні сережки у формі змії. «Боже, не може бути! Чорт, не може бути, щоб вона на таке зважилася», - думав Малфой.

- Ох, і щасливчик ти, - мовив Блейз до друга, тим часом шукаючи когось поміж натовпу.

- Не шукай її! Її тут немає!

- Я не розумію про що ти!

- Чудово розумієш, йди і забери її з вітальні Грифіндору, май сміливість!

Тим часом Герміона підійшла до Малфоя і сказала: «Дивись, омелла, здається, ми маємо поцілуватися», дівчина закинула руки на шию, Малфой прибрав локон, і поцілував дівчину. 

Всі учні Хогвардсу просто завмерли, грифіндорці підбирали свої щелепи з підлоги. 

Першим до дівчини підійшов Рон.

- Що ти бляха робиш? 

- Цілую свого хлопця, якісь проблеми?

- Кого? Хлопця? Це ж Малфой, це ж тхір, ти його сама так називала, - Малфой припідняв одну брову, посміхаючись з Герміоною, даючи зрозуміти, що вони з цим пізніше розберуться.

- І? Тебе це колише? Йди до своєї Лаванди! - дівчина взяла під руку Драко і вони попрямували звідти.

- Тхір? - мовив Малфой.

- О Боже, мені було 11 років, ти мені будеш це все життя згадувати?

- О, пані, я радий, що ви хочете провести зі мною все життя!

- Що? Я взагалі не це мала на увазі!

- Побачим-побачим!

Тим часом в залі заграв вальс. Драко нахилив голову.

- Мі леді, дозвольте вас запросити.

Герміона зробила реверанс і поклала свою руку в руку хлопця. Це була найгарніша пара з усіх, весь Хогвордс на них дивився.

- Ох, професоре, це ядерна суміш, - мовила Макгонагл,.

 

____________

 

Тим часом у вітальню Грифіндора зайшов один слізеринець. Блейз одразу побачив в кріслі при вході Джіні, яка пила прям з горла вогневіскі.

- Що ти робиш? - почав забирати Заббіні пляшку у дівчини.

- Ха, що, не бачиш, п’ю. П’ю в тій сукні, яку ти наказав мені купити, бачиш, червона, довга, аж до підлоги, і відрита спина. Що далі? Ну пішли, зробимо це все по-швидкому. Ти ж за цим прийшов.

- Що ти несеш, от дурне, просто господи! Яка сукня? Я взагалі прийшов за тобою, хотів запросити на бал, і попросити вибачення, що я боягуз, побоявся зробити це раніше… Думав, що ти підеш з Поттером.

- Ха, а що Поттер? Він дізнався про нас з тобою, і тепер бачити мене не хочу. Я - брудна, слізеринська підстилка.

- Що?

- Так він мені і сказав.

- Як він посмів. - Блейз засукав рукава свого смокінгу і побіг до Великої зали, Джіні побігла за ним, намагаючись заспокоїти.

Блейз схопив Поттера за комірець сорочки і почав трясти і кричати: «Та як ти посмів? Та ти хоч розумієш, яка дівчина тебе кохає? Та ти навіть її погляда не вартий! Ти - шматок гівна! Та як взагалі так можна?»

- А ким вона є? Вона і її подруга! Слізеринські підстилки.  - це почула і Герміона.

- Гаррі! Негайно припини, ти знаєщ, що це не так і потім пошкодуєш. Я тебе попереджала, що так буде, але ти думав, що ти обраний,і що Джіні мала б тебе чекати. Обломись! Вона дуже гарна, і не дивно, що на неї задивляються інші хлопці. - спокійним тоном мовила Герміона.

- Хм, моя слізеринка, - сказав Драко.

- Любий, ходімо звідси, погана тут сьогодні енергетика.

- Куди ти хочеш?

- До тебе в кімнату, - шепнула на вушко Герміона. Хлопець мовчки зковтнув власну слину, такого він точно не очікував.

- Так, ти… Це не просто секс між нами? - запитала Джіні Блейза.

- Ну що ти? Я навіть пальця твого не вартую… Ти - найкраще, що було в моєму житті, ти той проміньчик світла. Боже, я навіть ніколи не сподівався, що Джіні Візлі, сама гаряча дівчина всього Хогвордсу, колись на мене подивиться… Звичайно, я мав би раніше зізнатися, та не знав як. Вибач мене.

- О Боже, професор Дамблдор, я ж вам казала, що суміш Грифіндору і Слізерину дорівнює атомній бомбі, - всплеснувши руками, мовила професорка Макгонагл.

- Я знаю, що пізно, але можливо ти погодишся бути моєю дівчиною на балу? - запитав Блейз.

- Тільки на балу? - посміхалася Джіні.

- … на балу і в житті…

- Звичайно буду. Ходімо вип’ємо чогось?

- Знаєш, я б хотів сказати, що тобі вже досить, але я радий, що так склалося.

Джіні і Блейз пішли по пунш,в есь вечір вони танцювали, пили і веселилися. Тільки Поттер і Уізлі були зелені, як жаби, при цьому розуміючи всю свою неправоту.

 

___________________

 

В той же час Драко відчинив двері до своєї кімнати. Зайшовши в неї, Герміона оглянулася навколо, вона була перший раз у вітальні Слізерину, вже мовчу про кімнату Драко. В кімнаті було одне двоспальне ліжко, стіл і стілець, велика шафа з книгами. Звичайно дівчина впершу чергу підійшла до книг. 

- «Мені здається, що у любові правдивої, Чим менше слів, тим більше почуттів.» - сказала Гермі і потягнулася за книгою

- «Хоч і мала, шалена і зла. «, «Сон літньої ночі», - відповів Драко.

- Не думала, що ти захоплюєшся Шекспіром…

- А ти думала, що я геть дурень, мушу тобі нагадати, що я на 2 місці після самої розумної відьми в Хогвортсі, ха! Та насправді, батьки багато вкладали в мою освіту, я навіть бальні танці вмію танцювати. «Щоб не впав мордою у бруд», - перекрививши Люціуса, мовив хлопчина.

- Можна? - Герміона вказала на ліжко, Драко лише кивнув. - Розкажи ще щось про себе.

Хлопець розповів про свого цуцика, який був у дитинстві, та як вони їздили до Шамбали, це було дійсно чарівним місцем. Герміона роповіла про телевізор, про Чіпа і Дейсла, про людин-черепашок, про Скубі-Ду. 

Пара прилягла на ліжко, Драко почав ніжно та повільно цілувати Герміону. Дівчина з охотою відповідала на питання. Після чого, хлопчина провів рукою вздовж всього тіла, по шовковій сукні… Взявши дівчину за талію, почав цілувати її з більшим напором, перейшов до шиї. Герміона трохи застогнала. Все її тіло ніби говорило «Візьми мене, візьми!». Герміона стягнула краватку з Драко та розтягнула верхні ґудзики. Драко піднявся на локті і ніби навис над дівчиною, почав руками пестити груди Герміони. «О боже, які м’які, який же це кайф». Після чого провів рукою вздовж всього тіла, і почав запускати руки під сукню, вони були холодні, та били, немов струмом. Драко гладив та сжимав бедра дівчини, а коли почав підіймати руки вгору, дівчина закричала.

- Стій!

- Що трапилося? Я роблю щось не правильно? - розгублено мовив хлопчина, - тобі ж наче подобалося.

- Я так не можу, - тремтячимо губами мовила Герміона.

- Але ж тобі подобалося, - з ноткою злості сказав Драко.

Герміона встала з ліжка, поправивши сукню і пішла до дверей.

- Я краще піду! Чим я взагалі думала. 

Коли Герміона відкрила двері, Драко підскочив з ліжка, зачинив двері, взяв дівчину за руки мовив:

- Люба, пробач мені. Я не повинен був наполягати, вибач! Це все гормони! Ти же знаєш, що я б ніколи в житті не зробив би тобі боляче.

- Ні, не знаю!

- Герміоно, вислухай мене, будь ласка, уважно. Ти - найкраще, що було в моєму житті, я тебе ніколи не ображу, буду захищати тебе все своє життя. Будь ласка, пробач, залишься, будь ласка, зі мною, - плутано казав хлопець, - без сексу, я розумію. Я розумію, я - Драко Малфой, і ти не хочеш цього зі мною

Герміона його перебила:

- Драко Малфой, ти - дибіл? До чого тут це, я ж тебе кохаю!

- Кохаєш?

- Так, кохаю, - дівчина сором’язливо дивилася в підлогу.

Драко підхопив її на руки і поніс на ліжко, обережно її поклав і почав ніжно цілувати. Через якийсь час він піднявся на локті і ніби поглядом запитав у дівчини дозволу, Герміона кивнула, ніби даючи дозвіл, почала розтібати сорочку Драко далі. Розтібнувши, вона почала дивитися на прес та косі лінії, Драко був в чудовій формі, ймовірно Квідич йому допомагав в цьому. Відчувши непохитне бажання, Гермі почала цілувати його груди, хлопець застогнав. Він вранці навіть не думав про такий фінал цього вечора. 

Драко скинув тонкі бретельки з плечей Герміони, сукня спала з дівчини фактично сама. Герміона залишилася в одних панчохах та нижній білизні смарагдового кольору.

- Слізеринка, - фактично проричав Драко.

Після чого він зняв її білизну, автоматично Герміона прикрила оголене тіло.

- Ну ти чого, ти така гарна, і зараз я тобі це доведу.

Драко почав ніжно цілувати дівчину у животик, а потім трохи нижче, потім бедра, трохи покусуючи бедра з внутрішньої сторони. Далі він доторкнувся язиком до лона дівчини, він розумів, що фізично вона його теж хоче, але треба більше часу. Він провів язиком до її клітору, дівчина застогнала. Ніби тисячі блискавок вдарили в одне місце. Драко зрозумів, що Герміоні це подобається і продовжив. Герміона стогнала, але не давала вилитися всім своїм почуттям на волю.

- Не стримуйся, люба моя, ти не пошкодуєш! 

Через декілька хвилин Герміона кінчила, вона навіть не знала, що таке оргазм. вона притягнула Драко до себе і почала цілувати. Він був у шоці, вона виявляється така розпутна. Він неймовірно збудився від думки, що вона фактично скуштувала свою змазку… Але як тільки він про це подумав, Герміона почала розтібати ремінь його брюк, не встиг хлопець оговтатись, як вона своїми ніжними пальчиками провела по його пенісу.

- Відьма, що ти зі мною робиш? Знаєш, як важко стримуватися?

- А ти не стримуйся, - мовила Герміона, дещо зжавши його член в руці!

- Арррррррррр. Бляха, ти впевнена?

- Так, -кліпнула Герм.

Хлопець почав потрохи входити в неї. Повільно, він боявся зробити Герміоні боляче. В нього вже був раніше секс з Пенсі, але ніколи не було сексу з невинною.

Герміона зажмурилися.

- Потерпи, маленька, будь ласка. Я намагаюся зробити якнайкраще. Але якщо ит хочеш, щоб я зупинився, я це зроблю.

- Ні, я хочу цього, і хочу тебе.

Драко дав їй час звикнути до себе. Це були космічні відчуття. Вона була збуджена, тому через деякий час Герміоні вже було не боляче, Драко весь час обіймав і цілував її. 

Такої фантастичної ночі в нього ще не було.

- Я теж тебе кохаю, - мовив Драко на вушко дівчині, коли та засинала на його плечі. - Ти дійсно найкраще, що було в моєму житті.