Бібліотека

Малфой зробив останню затяжку.

- Я знаю, що робити!

Послідувало мовчання.

- Ну камон, це ж елементарно, що б зробила Герміона?

- Ну пішла би  бібліотеку, теж мені секрет, - мовив Поттер.

- І?…..

- Окей, пішли, інших варіантів все рівно поки не видно.

––––––––––––––––––––––––––

Герміона встала і пішла до бібліотеки, стараючись ігнорувати думки про те, що сталося з нею і Візлі. Про це вона подумає завтра, як і її улюблена героїня Скарлетт О’Хара. 

Перегортуючи сторінки п’ятнадцятої книги, вона раптом зловила себе на спогаді, як вони з Малвоєм готували ессе і пили каву, який її дуже здивував. ВОНА І МАЛФОЙ ПИЛИ КАВУ? Її улюблений латте з малиновими круасанами, як наче в іншому Всесвіті!

- Всесвіт! Точно, мені потрібен щоденник Напікровного принца, Снейп 100 % знається на такому, я впевнена.

Герміона вийшла  бібліотеки і сходи привели її до гуртожитка Грифіндора, але пароль не підходив.

- Дивно!

- Що, не можеш потрапити додому? - ржав з неї Візлі, який стояв омінмаючи декількох дівчат з Пуфендую.

- Роне! Не см!

- Закрий рота, чи тебе знову покарати? Тобі ж сьогодні сподобалося, - мовив Рон, торкаючись її лиця та цілуючи. 

Герміоні було бридко, вона набралась сміливості, підняла на нього очі та плюнула прямо йому в пику, швидко підняла паличку та побігла куди очі вели. Якось сомо собою вона опинилася в кімнаті на вимогу, 

Кімната виглядала якось дивно на думку дівчини, це була бібліотека, але незвичайна, вся в чорному та зеленому бархаті, багато поличок, рідкісні видання. Багато вікон та диван, чомусь вона здавалася дівчині знайомою, в ній було так тепло і безпечно. Зліва стояв магічний покажчик, Герміона попросила книги про переміщення в часі, автоматично на столик біля дивану злетілися всі магічні книги, де згадується дана тематика, там було сотні книжок. 

- Ні, так не піде. Я буду з ними розбиратися тижнями, а не відомо скільки часу в мене є у цьому часі. 

Дівчина попросила книги в яких задуються артефакти, які можуть переносити в часі, залишилося на столі лише 3 книги.

- Окей, це мені під силу, - ще б кави і життя було б не таке погане. - тільки Гермі про це подумала, кава одразу зв’явилася на столі. 

Двчиа взяла стаканчик. першу книгу і сіла на диван її читати, а на душі було так тепло і спокійно, Герміоні хотілося провести тут усе життя, сльози покотилися самі по собі.

Коли Герміона дочитала першу книгу від палітурки до палітурки,в кінці книги вона помітила знак «М».

- Малфой? Не може бути! 

Швидко переглянувши всі інші книжки, вона зрозуміла, що вона дійсно в бібліотеці Малфоїв.

- Чому кімната на вимогу мені створила саме бібліотеку Малфоя? І чому я знову плачу? Треба подумати.

Зажавши міцно в руках паличку, Герміона почала аналізувати, що трапилося з тим, що вона прочитала. 

Існує легенда, що є створені артефакти, які замасковані під звичайні предмети, які можуть переносити в різні Всесвіти, таким чином показуючи, хто є справжньою долею людини.

Мозок Герміони почав різко боліти, ніби його розрізають пилою навпіл, а вона без анастезії. Перед очима з’явилася картина, як вона вже була в цій бібліотеці:

Малфой тільки но зайшов в кімнату.

- Сподіваюся, ти приніс мені каву, а то я тебе б’ю, - сміялася вона, та повернувшись, побачила Малфоя на одному коліні.

- Герміона, люба, я тебе кохаю. Прошу стати тебе моєб дружиною.

- АААААААААААААААААААААААА! Святий Годрік, як же мені боляче! ААААААААААААААа! Що це, блять, таке було? Якого? - опустивши свій погляд на руки, Герміона побачила, що навколо безіменного пальця був шар незагорівшої шкіри товщиною 5 мм, наче там мала бути каблучка. 

- Не може бути! Цього просто не може бути, я ж кохаю Рона, чи не кохаю. Таке враження, наче в чогось про себе не пам’ятаю. Але я знаю в кого питати.

__________________________________________________________________________

- Прокидайся!

- Якого хуя, Герміона? Чи тобі було все ж таки мало? - кричав Рон.

Гермона приставила паличку до самого кадика і мовила:

- Або ти мені зараз козказуєш всю правду, або відчуєш на собі як мінімум «Сектумсемпру»!

- Ти не посмієш!

- А ти, бляха, перевір. Давай, ризикни!

- Він тобі не пара! Ми повинні бути разом! Ми так мріяли…

- Роне, ми були дітьми… Почекай, що? Кого ти маєш на увазі!

- Всі ці ессе, походи на каву. Ти сама мене змусила!

- Тільки не кажи, що… Як ти посмів? Як довго?

- Півроку.

- Я тебе ненавиджу! Ти негайно перестанеш!

- А то що?

- Я відріжу тобі яйця, і ти знаєш, що я не жартую.

Рон зглотнув та кивнув головою.

–––––––––––––––––––––––––––-

Гаррі та Драко опарували до нього додому.

- Тільки тихо, не забувай, що ми в іншому часі. 

Хлопці зайшли до бібліотеки, почали шукати книжки про подорожі у часі.

- Драко, дивись, тут записка! Від Герміони!

Гаррі та Драко!

Сподівваюся, що це спрацює. Ми з вами під закляттям, Снейп, ще коли був молодим, хотів провчити мародерів, і сторив закляття. Працює воно так: люди, які перенеслися в часі, повинні в один момент доторкнутися до зачарованого предмету, тоді закляття спаде та вони перенесуться в то час, в якому живуть. Нам треба лише зустрітися в одному часі  і в одному місці.

З… Герміонаю

- Я завжи знав, що вона розумниця!

- Ага, особливо тоді, коли називав її бруднокровкою.

- Чуєш, пробач мене, вона змогла, може й в тебе вийде.

- Сумніваюся, Малфой, що ми станемо друзями, з урахуванням Заббіні.

- Слухай, я розумію, що важко, але забий, спробуй. Хочеш, я тебе з Паркінсон познайомлю!

- Так, все життя мряв, бути з тією, кого трахав сам Драко Малфой! Ха, оце честь. оце я розумію, це вам не Волдеморта вбити.

- Блять, не неси херні! Я ніколи не спав з Пенс. якщо хочеш знати, я взагалі ні з ким не бв, окрім…

- Не хочу нічого чути і знати! Давай краще працювати, а то в’їбу тобі за неї. - хлопці засміялися.

- Окей, нам лише залишилося знайти предмет, що б це могло бути?

- Ну слухай, це схоже не гурокракси.

- Гуро що?

- Як багато вона тобі ще не розповіла.

В той момент вони побачили блакитно-срібне сяйво біля них. Видра!

- Не може бути. Це ж блять патронус. Патронус Грейнджер.

- Ти дмаєш, я не знаю, яки в моєї найкрощої подруги патронус. Сліду за ним. 

Патронус повів їх до парасольки, що стояла біля алфавітного покажчика.