Розділ 21

POV Юкі Танака

– Мене звуть Юкі Танака. Я буду вашим наставником. Але для початку представтесь. Ім’я, сильні і слабкі сторони, а також, що подобається і не подобається.

Ми прийшли в маленьке кафе, недалеко від Академії. Місце було просте, приємне і малолюдне, їжа тут також була досить непогана. Я швидко оглянув сидівших навпроти мене дітей. Мені не потрібно було, щоб вони щось про себе розповідали, я це і так знав. Кожному джоніну-наставнику видавали досьє для ознайомлення, де була вся необхідна інформація. Я запитував це для того, щоб діти краще познайомитись один з одним.

Сецуко Учіха. Дівчинка сиділа ліворуч від мене і жувала салат. Для свого віку дуже добре володіє нінджутсу, тайджутсу і кенджутсу. Має Шарінґан з двома томое. Дуже слабка у створенні ілюзій, натомість має сильну стійкість до ґенджутсу. Відвідує медичні курси, але поки що може лише надавати першу допомогу. В розрахунках також досить погана. Характер – нелюдимий, часто відволікається на внутрішні роздуми і не звертає увагу на оточуючих, через що однокласники дали їй прізвище «сонна муха».

Навпроти мене сидів безклановий сирота – Нао Ватанабе. Добре володіє технікою «Містичної долоні», вміє надавати першу допомогу, а також – працювати із серйозними пораненнями. Гарний контроль чакри. Має талант до нінджутсу. В тайджутсу гірше середнього. Характер – сором’язливий, нервує при взаємодії з людьми.

Справа сидів Абураме Ріку. Дуже пишається своїм кланом і його техніками. Клановими техніками володіє досить добре. Використовує переважно жуків-сенсорів, яких вирощує його гілка клану. Відмінник в теорії, але тайджутсу навіть гірше ніж у Нао. Крім кланових технік також гарно володіє техніками з шкільної програми, але контроль чакри досить середній і таланту до нінджутсу не має. Характер – пихатий, часто ігнорує будь-які свої слабкості, але швидко розуміє, що є слабкостями інших.

Скоріш за все саме з Абураме буде найбільша проблем. Він може не змиритись з тим, що повинен працювати і товаришувати з «сонною мухою» і безклановим сиротою.

Я ще раз подивився на дітей. Сецуко все ще їла салат, інколи запиваючи яблучним соком, і не звертала уваги на хлопців. Нао їв сандвіч, але постійно кидав нервові погляди на сусідів. Ріку, який на відміну від інших, нічого собі не замовив, дивився на інших зверхньо. Особливо довго він свердлив поглядом Сецуко.

POV Сецуко

– Мене звуть Юкі Танака. Я буду вашим наставником. Але для початку представтесь. Ім’я, сильні і слабкі сторони, а також, що подобається і не подобається.

У мене не було жодного бажання виступати першою, тому я продовжила повільно жувати салат.

Місце, куди привів нас джонін, було досить приємне. Треба буде його запам’ятати. Тут дуже смачний «Цезар», чи як його тут називають. Я подивилась в меню ще раз, намагаючись знайти назву салату, але мене відволік голос.

– Я – Абураме Ріку, – представився хлопець навпроти мене. Як і всі представники клану Абураме, він був закутаний по самісінький ніс і носив темні окуляри. – Добре володію клановою технікою контролю жуків. Люблю – солодке, не люблю – тих хто спить на заняттях.

І кинув на мене неприязний погляд. Та господи, наче мені сильно потрібно тобі подобатись. Все одно в одній команді будемо працювати, хочеш ти цього чи ні. Я от наприклад жуків не люблю, і що тепер, в істерику впасти і вимагати замінити Абураме на когось іншого?

Другий хлопець, що сидів зліва від мене, скептично подивився на Ріку.

– Мене звуть Нао Ватанабе. Я добре володію медичними джутсу. Слабкий в ближньому бою. Люблю горіхи, музику і природу, мені не подобаються банани.

Він випростався, відтарабанив все, наче хтось за ним женеться, і, поклонився, з сидячого положення, після чого повернувся до своїх сандвіча і чаю.

– Мене звуть Сецуко Учіха. Сильні сторони: нінджутсу, тайджутсу і кенджутсу. Слабкі: ґенджутсу, медичні джутсу і теорія. Мені подобається твердий сир, яблука, колекціонувати блокноти, читати і пухнасті тварини. Мені не подобаються жуки, математичні, фізичні і хімічні формули.

Я повторила поклон Нао і кинула швидкий погляд на Абураме, щоб оцінити його реакцію на мій коментар, а той вже скорчив міну ображеної невинності. Я почула зітхання від джоніна. Ну справді, це лише перша година існування нашої команди, а ми вже не ладнаємо.

– Що ж, якщо всі перекусили, то тепер ми відправимось на полігон. Нам треба перевірити командну роботу і ваші навички. Якщо я вирішу, що хтось із вас недостатньо навченений, або з вас не вийде команди, ви всі відправитесь назад в Академію.

Абураме задихнувся від обурення, Ватанабе потупився, а я просто кивнула. Я цього очікувала. Дякую хоч не змусив нас голодними чекати пів дня.

∞

POV Юкі Танака

Щось таке я і очікував. Абураме не зазначив жодної зі своїх слабких сторін. Ватанабе вистачило на коротку швидку презентацію, що добре, але навіть від цього в нього тремтіли руки. Сецуко загалом вела себе так, наче їй все байдуже, але про жуків явно додала лише щоб позлити Ріку.

Я відвів їх на один з вільних полігонів. Місцевість тут була досить різноманітна, те що треба для перевірки навичок. Була невелика область засаджена деревами, зелена полянка і площадка з кам’яними нагромадження.

– Тепер, почнемо випробування. Ваше завдання: протягом наступної години показати все, на що ви здатні. Вперед.

Перше, що повинні були зробити діти, це обговорити стратегію. Можливо навіть сховатись і влаштувати засідку. І Сецуко здається збиралась сховатись серед дерев, але Абураме її випередив.

Ріку відправив жуків прямо мені в обличчя. Його сокомандники не були готові до цього, тому затримались на пару секунд.

Першою оговталась Сецуко. Я відстрибнув назад, щоб уникнути жуків. Але на тому місці, куди я стрибав, виросли шипи. Я крутанувся в повітрі, щоб їх уникнути. Учіха щось прошепотіла Нао, і кинулась в мій бік.

Коли вона була достатньо близько, вона видихнула в мене вогняну кулю, досить великих розмірів, для її віку. Я відстрибнув вліво, і побачив Сецуко з активованим Шарінґаном і піднятою правою рукою. В наступну секунду мені довелось ухилятись від кунаїв, які пролетіли крізь вогняну кулю.

Що ж, стратегія непогана. Один відволікає, інший ховається і атакує здалеку. Проблема тільки в тому, що в цій схемі ніяк не задіяно Ріку.

Сецуко зблизилась і спробувала нав’язати ближній бій, але я, після декількох заблокованих ударів, схопив її. Звісно їй це не сподобалось. Вона вивернулась і вдарила мене ногою по ребрам, що змусило мене ослабити хватку, а потім використала техніку заміни, залишивши замість себе колоду.

Я оглянув поляну, на якій почався іспит, і побачив, що всі діти нарешті зникли десь в лісі. Що ж, тоді і мені час ховатись. Я використав Шуншин і зник з поляни.

POV Сецуко

Як показав щойно отриманий досвід: битись з Джоніном до біса важко. Скільки б я не вкладала сили в удари, Система видавала мені тільки повідомлення про те, що через різницю в рівнях, мої атаки наносили «на N% менше пошкоджень» ніж повинні були. Значення «N» постійно мінялось, що вказувало на нестабільність даних про Танаку-сенсея у Системи.

 Хоча Система не могла визначити точний рівень жителів цього світу, в них все ще були рівні, яким вони відповідають, навіть якщо це тільки приблизно. А пошкодження, які я можу нанести, сильно зменшуються в залежності від того наскільки противник вищий за мене рівнем. А рівень у сенсея, його показники, досвід і навики, були набагато вищі за мої. Не те щоб я цього не очікувала, але все ж таки хотілося б бути трошки Мері Сью. Ну знаєте, винести Кагую і Мадару одним ударом було б класно. Було б набагато менше проблем. Але ось вам сувора реальність. Якщо я, на 77 рівні, настільки відстаю від джоніна, тоді якого рівня будуть Мадара з Кагуєю? А Акацукі? Жахливо.

Тож тепер я сиджу в кущах, і думаю що робити.

В якийсь момент я забула, що ціль не перемогти сенсея Танаку, а просто показати свої навички і командну роботу. А коли згадала, ледь не ляснула себе по лобі. Треба не вигадувати, як перемогти, а знайти тих двох і придумати, як краще йому тімворк показати.

[Прийнято сюжетне завдання

Ціль: Пройдіть іспит Джоніна-наставника

Можлива нагорода: 10 000 000 000 XP, 10 000 000 Кристалів

Штраф за провал: повернення в Академію, втрата статусу «генін», заблокована одна з сюжетних ліній, сюжетні завдання будуть недоступні протягом наступного року]

Головне вчасно. І штрафи лякають більше ніж будь що інше. Ще рік в Академії… да ну нафіґ. Я активувала «Шосте відчуття» і відправилась шукати товаришів по команді.

Першим знайшовся Нао. Він сидів під тим самим деревом, з якого кидав кунаї. Дурість звісно, краще б змінив позицію, в реальному бою його б вже давно знайшли і, можливо, вбили.

Другим був Ріку. Точніше він сам нас знайшов.

– Ти! Якби ти не втрутилась! Я б!..

– Ганебно програв, і ми всі б відправились назад в Академію ще на рік. Дякую але я пас.

– Що ти!..

–Не кричи. Ти вже забув, що сказав сенсей? Ми повинні показати йому нашу командну роботу.

На моє зауваження він тільки тцькнув і відвернувся. Я з роздратуванням видихнула. Його зарозумілість може коштувати комусь життя. І я сподіваюсь – не нам. Краще переоцінити супротивника, і підготуватись до найгіршого, ніж переоцінити себе і постраждати від цього.

– Д-давайте не будемо сваритись, – тихо сказав Нао. – Якщо ми хочемо пройти іспит, треба скласти план і працювати разом, хіба ні?

Ми з Ріку подивились на нього. Він потупився, а я зітхнула.

– Так, давайте подивимось, що можна зробити, – я подивилась на Ріку Шарінґаном. –Ти, серед нас, найменш придатний до бою.

Це було лише припущення, я не стежила за своїми однокласниками. Хоча зараз розумію, що треба було. Тоді я хоча б знала, що очікувати від них. А так я тепер змушена опиратись на інтуїцію, його рівень чакри, який я могла відчути, а також дані отримані за допомогою Шарінґану. Так, хоча я не могла бачити статистику за допомогою системи, я могла приблизно оцінити стан м’язів, рефлекси і розвиненість чакра-каналів за допомогою Шарінгану. Ці очі як комп’ютер вбудований мені в голову. Навіть невеликого руху, який я зафіксувала Шарінґаном, достатньо щоб отримати величезну кількість інформації, включаючи можливі подальші рухи, а також рух чакри. І це лише два томое. Не уявляю, що буде, коли я отримаю три. Тож, я бачила, що фізична форма Ріку була набагато гірша за мою, і трохи гірша ніж у Нао. А його жуки, як показала оцінка Системи, мали багато балів сенсорики, і не були схильні до будь-яких бойових дій, наскільки я зрозуміла.

[Жук, вирощений кланом Абураме

Сенсорика: 90%/100%

Отрута: 1%/100%

Захист: 5%/100%

Атака: 2%/100%

Чакра: 2%/100%]

І так я дізналась, як може виглядати Вікно Статистики тварин-фамільярів в цьому світі. Трохи детальніше ніж у людей, але все одно ніякої конкретики. Система сказала, що ці відсотки показують мені лише схильність фамільяра до чогось, але його статистика насправді може бути будь-якою. Наприклад: цей 1% отрути може мати значення в декілька тисяч і насправді бути смертельним для когось без стійкості проти отрут, так що це все ще досить відносне значення. Але я дуже сумніваюсь, що таке можливо із жуками Абураме-геніна. І ще Система пообіцяла мені, коли я прокачаюсь достатньо, знайти мені покращену версію Оцінки, яка буде також показувати схильності в людей. Але це буде в майбутньому, до якого ще дожити треба.

– Я в бою найефективніша. Буде краще, якщо ви залишите бій мені, і будете прикривати мене здалеку. Ріку, нехай твої жуки знайдуть сенсея і розвідають місцевість. Нападати відкрито – безглуздо. Засідка спрацює краще.

Чим довше я говорила, тим сильніше Ріку червонів. Абураме пихтів від злості, і декілька разів намагався щось сказати, але я не дала йому вставити ні слова. Краще буде якщо він просто послухається без суперечок. У нас немає на це часу. Хлопець ще раз відкрив рота, але я знову його перебила.

– Ти хочеш повернутись в Академію?

Він нарешті заспокоївся. Ну хоч так.

– Чудово, але не думай, що після іспиту відвертишся від добрячого прочухана.

– Якщо тобі не шкода своїх жуків, будь ласка.

Він пирхнув і сів на землю. З рукава в нього вилізло багато маленьких жуків, які розлетілись по всьому полігону. Наступні пару хвилин я обдумувала найкращий спосіб напасти на джоніна-наставника, Нао нервово смикав рукава, а Ріку мовчки сидів чекаючи сигналу від жуків.

– Знайшов. Він в кам’яній зоні.

Погано, значить засідки не вийде.

POV Юкі

Після того, як геніни сховались в лісі я відправився в зону з кам’яними нагромадженнями і став чекати їхніх наступних дій.

Ця зона мені подобалась тим, що, хоча і штучно, майже ідеально копіювала ландшафт землі в країні Каменю. У мене була схильність до стихії землі, тож для мене це була зручна місцевість.

Зосередившись, я почав шукати генінів за допомогою сенсорики. Моєю спеціалізацією був бій, з ухилом в тай- і нінджутсу. А от сенсорними здібностями мене природа обділила. Навіть щоб відчути недосвідчених дітей, треба було сильно зосереджуватись.

Ватанабе навіть не намагався сховатись, скоріш за все навіть не знав як. А от Абураме і Учіха приховали свою чакру. Якби не Нао я б на них навіть увагу не звернув.

Геніни все таки зібрались разом, залишилось лише почекати, і подивитись що вони придумали. Хоча часу в них не так багато залишилось.

∞

Пройшло хвилин 5 перед тим, як вони нарешті почали рухатись.

Сецуко і Ріку остаточно загубились для мого сприйняття, але Нао я все ще відчував. Судячи по його напрямку, вони вже знайшли моє місцезнаходження і прямували сюди. Я сховався під землю.

Першою з-за дерев вистрибнула Учіха, а двоє інших залишились сидіти сховані серед крон. Вона повільно обходила плато, оглядаючи все своїм Шарінґаном. Судячи зі всього, оскільки вона сильніша за інших двох, то вирішила бути в авангарді. Що ж, її помилка.

Пересуваючись під землею я підбирався до неї ближче, збираючись спіймати її в пастку. Але, коли я був в п’яти метрах від неї, вона раптом замахнулась і вдарила кулаком в землю. Земля почала тріскатись і зміщатись, мені довелось вилізти на поверхню, щоб не застрягти. В наступну мить в мене полетіла Вогняна куля, зі сторони Учіхи, і кунаї зі сторони лісу. Я створив із каменю купол над собою, для захисту.

Весь час, що залишився до кінця іспиту, я майже не атакував, а лише спостерігав за співпрацею, яку вони демонстрували. Врешті-решт, я тут для того щоб оцінити дітей, а не битись з ними.

Сецуко, як та, хто володіє найбільшим арсеналом бойових нінджутсу, та дуже сильна, як для геніна, в тайджутсу, «виколупувала» мене з-під кам’яних щитів, які я ставив, а потім атакувала мене спереду, в той час як Ріку і Нао атакували мене дистанційно, прикриваючи Учіху. В ті рідкісні моменти коли я все таки намагався вдарити Сецуко, хлопці кидали в мене навіть більше кунаїв ніж зазвичай, не даючи мені великого простору для маневрів.

Декілька разів я ховався під землю, але кожного разу Сецуко мене знаходила. Після третього разу я помітив у неї на руці жука Абураме. Кожного разу, коли він переповзав, вказуючи дівчині дорогу до моєї схованки, вона здригалась, стискала щелепи, але все одно йшла у вказаному напрямку. Ну, про огиду до жуків вона не брехала.

Учіха використовувала стихії вогню і землі, а також тайджутсу. Це було вражаюче для випускника академії. Хоча вона використовувала лише по одній техніці на стихію, вона робила це так ніби в неї є багато років практики з ними. А хлопців я оцінити так і не зміг.

Ну, командна робота надзвичайно слабка, але це лише їх перший бій. Те, що вони все таки вирішили співпрацювати, вже велике досягнення. Що ж, початок покладено, мені лишилось лише розвинути це.

∞

Коли час іспиту закінчився, я знову відвів їх в те саме кафе.

– Молодці, ви пройшли.

Учіха кивнула, Абураме задрав підборіддя ніби все це його заслуга, і лише Ватанабе посміхнувся радіючи результатам. Їхня командна робота та навички потребують серйозного покращення, але це можна виправити з часом. Головне вони вже зробили перші кроки до справжньої команди.

– Що ж, я вітаю вас. Але з завтрашнього дня вас чекають важкі тренування на яких ми будемо покращувати вашу командну роботу, а також працювати над вашими слабкими і сильними сторонами.

І на цей раз вони відреагували так само. Учіха прийняла майбутні тренування як данність, Абураме – обурився, що йому треба щось покращувати, Ватанабе – зрадів.

– Завтра зустрічаємось на тому ж полігоні о восьмій ранку. А зараз, давайте відсвяткуємо.

∞

[Виконано сюжетне завдання

Ціль: Пройдіть іспит Джоніна-наставника

Отримана нагорода: 10 000 000 000 XP, 10 000 000 Кристалів]