Повернутись до головної сторінки фанфіку: Пластикові квіти

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

— Дідько, я вже спізнююся!

Збігаючи сходами своєї квартири, молодий хлопець лається, через те, що сьогодні вранці він пропустив будильник і тепер йому потрібно поспішати, якщо він хоче встигнути приготувати поїсти.

Готувати він любить, тому завжди запрошує свою сім’ю пообідати на щотижневу зустріч, але, на жаль, цього разу у них не буде трапези, час спливає.

Виходячи на вулицю, він дістає мобільний. Мама дала йому координати квіткового магазину на розі вулиці, де він живе. Попри роки, проведені в цій квартирі, Чуя ніколи не знаходив часу, щоб як слід прогулятись околицями.

Дотримуючись маршруту, що показував йому телефон, він натрапляє на маленький магазин. Обабіч дверей десятки квітів усіх кольорів, форм та запахів. Юнак посміхається: йому подобається ця суміш запахів, хоча самі квіти йому байдужі.

Він швидко заходить, вирішуючи якнайшвидше завершити цю місію. Аромат приємний, але все таке кольорове, що голова йде обертом.

Його погляд трохи блукає: видів квітів так багато, що всі й не назвати. Він упевнений, що знає лише один відсоток з цього, настільки його знання обмежені.

Його погляд одразу притягують великі квіти, всі червоні, досить простої округлої форми. Чуя усміхається, він обов’язково візьме їх, його бабусі, найімовірніше, сподобаються такі, вони гарненькі.

— Перепрошую? Чим я можу вам допомогти?

Чуя повертається, почувши цей голос, він не очікував, що хтось може так раптово з’явитись. Його погляд падає на молодого чоловіка, напевно років двадцяти, досить високого зросту, з каштановим волоссям та кількома проколами у вухах. Він ніжно посміхається йому, здається, він має лагідний та добрий вигляд.

— Так, я шукаю квіти, котрі б добре пасували до обіднього столу, я маю підготувати сімейну вечерю, до речі, мені подобаються ці, як ви думаєте, вони пасуватимуть?

Квіткар дивився на нього з усмішкою, трохи нахилившись перед квітами, ставлячи себе в таку ж позицію, що і юнак.

— Жоржини? Це гарні квіти, вони символізують щедрість, я думаю, вони матимуть чудовий вигляд на будь-якому сімейному обіді, у вас дуже вишуканий смак.

— Я візьму їх, зробіть красивий букет, будь ласка.

Двоє молодих чоловіків злегка усміхаються один одному, один радий допомогти, інший же щасливий, що знайшов те, що підійде до обіднього столу.

— Хорошого дня!

Додає флорист, перш ніж повернутися до магазину, сортуючи свої нові надходження. Чуя дуже щасливий, цей магазин має гарний вигляд. Він обов’язково повернеться, коли йому знову треба буде купити квіти.

    Ставлення автора до критики: Обережне