Моє бачення розвитку стосунків кронпринца Еміла та Першого охоронця Тіана (на момент виходу 1 частини «Вавилону», «Світ на дні криниці»). У «Білих нарцисах» — дорослішання, боротьба з низькою самооцінкою і власними недоліками, перемога у війні та кохання. Крім роману «Вавилон», надихала інша робота Yu Koi, «Дивні».
Нарцис — символ егоїзму, бажання, боязливого кохання, а в азійських країнах — це квітка щасливого шлюбу.
Посилання на книгу «Вавилон. Світ на дні криниці»: https://arkush.net/book/3468
Столиця Маяпану наближалася, за верхівками дерев уже видніли шпилі міста. Еміл тривожився. Він не відчував такої задухи дуже давно. Усе було чудово, спілкування з Тіаном із роками ставало дедалі кращим, але зараз це незримо руйнувалося.
Еміл увійшов до Малої зали й на мить запідозрив, що ще не прокинувся. Кронпринцу повідомили, що до замку прибув генерал, і він очікував побачити Амоса Орі. Той чомусь подався в столицю Ґорії з поля бою.
Відгуки