Доктор завжди вважав людей примітивними, жалюгідними та непотрібними йому, з цією купою емоцій та сентиментів. Він був упевнений, що самому йому буде краще. Ніхто не вартий уваги, окрім хіба що його роботів. Але чому ж тоді він розмовляє з цим дурнуватим каменем, уявляючи, що це Стоун?
